Справа № 1211/79/2012
Провадження № 2/1211/340/2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
23 січня 2012 року м. Красний Луч
Краснолуцький міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Самойленка Є. Ю.,
при секретарі Віноградові В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красний Луч цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади м. Вахрушеве, КП «Бюро технічної інвентаризації Краснолуцької міської ради», про визнання права власності на нерухоме майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з даним позовом і в обґрунтування позовних вимог пояснив, що рішенням виконкому Іванівської районної Ради від 08.09.1955 р. №1077 ОСОБА_1 була надана земельна ділянка площею 1200 квадратних метрів у АДРЕСА_1, колишня адреса: АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку та дозволено його будівництво за типовим проектом. 10.09.1956 р. між позивачем та виконкомом Іванівської районної ради в особі Іванівського міськкомунгоспа укладено договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку, посвідчений Іванівською державною нотаріальною конторою 31.05.1957 р. реєстровий №3112/1. У 1959 р. позивач завершив будівництво житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 867 квадратних метрів, наданої позивачу у приватну власність згідно рішення виконавчого комітету Вахрушевської міської ради від 23.12.1999 р. №179. 17.11.2011 р. техніком-інвентаризатором КП «БТІ Краснолуцької міської ради»проведено первинну інвентаризацію житлового будинку загальною площею 41,20 квадратних метрів, в тому числі житловою площею 18,40 квадратних метрів, з господарсько-побутовими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 та направлено позивача до Вахрушевської міської ради з метою прийняття до експлуатації збудованого об'єкту нерухомого майна. Але відповідно до частини першої ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а частиною першою та частиною другою ст.5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Так постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 р. №449 «Про порядок прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення», вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття до експлуатації об'єктів будівництва. Тобто до 05.08.1992 р. не передбачалася процедура введення переобладнаних (збудованих) приватних житлових будинків до експлуатації з метою подальшого оформлення права власності на них. Реєстратором КП «БТІ Краснолуцької міської ради»відмовлено в оформленні права власності підготуванні документів для видачі свідоцтва про право власності за дорученням виконкому Вахрушевської міської Ради відповідно п.8.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 за відсутності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, тобто з приводу того, що подані документи не відповідають вимогам, передбаченим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». На підставі вищезазначеного, з приводу того, ст.392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання права його власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а за умови відмови КП «БТІ Краснолуцької міської ради», якому рішенням виконкому Краснолуцької міської ради від 26.03.2009 р. №130 делеговані повноваження з підготовлення проектів рішення виконкому Вахрушевської міської ради про оформлення права власності на об'єкти нерухомості розташовані на території Вахрушевського територіального округу та згідно п.5 прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»до створення єдиної системи органів державної реєстрації прав власності на нерухоме майно КП «БТІ Краснолуцької міської ради»здійснює державну реєстрацію об'єктів нерухомості на території Вахрушевської міської ради, позивач не має змоги оформити право власності на збудований житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами за відсутності документа, що згідно до вимог законодавства засвідчує відповідність збудованого об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам та правилам, тому згідно вимог ст. ст.331, 392 ЦК України; ст. ст.3, 26, 27, 30, 31, 32, 38, 118, 119, 120, 126, 256 ЦПК України, позивач просить суд: 1. визнати право власності на кам'яний, шлакозаливний житловий будинок літера А-1 загальною площею 41,20 квадратних метрів, в тому числі житловою площею 18,40 квадратних метрів, з наступними господарсько-побутовими будівлями та спорудами: цегляний тамбур літера а, шлакоблоковий сарай літера Б, дощаний сарай літера В, цегляний душ літера Г, дощана літня кухня літера Д, шлакозаливний льох літера Пг, шлакозаливна водяна яма літера Л, цегляна убиральня літера У, металеві ворота №1, дощаний паркан №2, дощаний паркан №3, дощаний паркан №4 у АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1; 2. зобов'язати ОСОБА_1 звернутися до Вахрушевської міської ради з метою подальшого оформлення правовстановлювальних документів на земельну ділянку площею 867 квадратних метрів відповідно рішення виконавчого комітету Вахрушевської міської ради від 23.12.1999 р. №179.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення згідно позовної заяви та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача - територіальної громади м. Вахрушеве в особі Вахрушевської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав.
Представник КП «Бюро технічної інвентаризації Краснолуцької міської ради»у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог позивача.
Згідно із ч.4 ст.130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. У відповідності до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, третьої особи, дослідивши надані документи, вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Так, судом встановлено, що рішенням виконкому Іванівської районної Ради від 08.09.1955 р. №1077 ОСОБА_1 була надана земельна ділянка площею 1200 квадратних метрів у АДРЕСА_1, колишня адреса: АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку та дозволено його будівництво за типовим проектом.
Судом встановлено, що 10.09.1956 р. між ОСОБА_1 та виконкомом Іванівської районної ради в особі Іванівського міськкомунгоспа укладено договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку, посвідчений Іванівською державною нотаріальною конторою 31.05.1957 р. реєстровий №3112/1.
Судом встановлено, що 1959 р. ОСОБА_1 завершив будівництво житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 867 квадратних метрів, наданої позивачу у приватну власність згідно рішення виконавчого комітету Вахрушевської міської ради від 23.12.1999 р. №179. 17.11.2011 р. техніком-інвентаризатором КП «Бюро технічної інвентаризації Краснолуцької міської ради»проведено первинну інвентаризацію житлового будинку загальною площею 41,20 квадратних метрів, в тому числі житловою площею 18,40 квадратних метрів, з господарсько-побутовими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 та направлено позивача до Вахрушевської міської ради з метою прийняття до експлуатації збудованого об'єкту нерухомого майна.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті до експлуатації збудованого об'єкту нерухомого майна.
Згідно ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або не законність набуття право власності не встановлено судом.
Стаття 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разу його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне законодавство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно абз.1 ч.3 ст.331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У відповідності до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Таким чином, наявність вказаних умов є підставою для визнання будівництва самочинним, але не є перешкодою для звернення особи до суду про визнання права власності на самочинно побудовані житловий будинок, будівлю, споруду, інше майно, що в повній мірі узгоджується з вимогами ч.5 ст.376 ЦК України. Згідно ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. У відповідності до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач будуючи будівлю житлового будинку, не порушив прав інших осіб, і за ним суд може визнати право власності на цю будівлю.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Отже, на основі з'ясованих судом обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, давши їм належну оцінку, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки самочинно збудоване позивачем нерухоме майно не порушує права інших осіб, а також не суперечить суспільним інтересам.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.8, 13, 41, 55, 92, 124, п.1 Перехідних положень Конституції України; ст. ст.3, 4, 7, 13, 15, 79, 80, 107, 130, 174, 208, 209, 213-215, 218, 223 ЦПК України; ст. ст.16, 25, 204, 331, 334, 346, 376, 386, 392 ЦК України; ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основних свобод, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на кам'яний, шлакозаливний житловий будинок літера А-1 загальною площею 41,20 квадратних метрів, в тому числі житловою площею 18,40 квадратних метрів, з наступними господарсько-побутовими будівлями та спорудами: цегляний тамбур літера а, шлакоблоковий сарай літера Б, дощаний сарай літера В, цегляний душ літера Г, дощана літня кухня літера Д, шлакозаливний льох літера Пг, шлакозаливна водяна яма літера Л, цегляна убиральня літера У, металеві ворота №1, дощаний паркан №2, дощаний паркан №3, дощаний паркан №4 у АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1.
Зобов'язати ОСОБА_1 звернутися до Вахрушевської міської ради з метою подальшого оформлення правовстановлювальних документів на земельну ділянку площею 867 квадратних метрів відповідно рішення виконавчого комітету Вахрушевської міської ради від 23.12.1999 р. №179.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Краснолуцький міський суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий