ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий по 1-ій інст. Швед С. Справа № 22а-1445/08
Господарський суд Закарпатської обл. (№ 7/134-135-2007) Рядок статзвіту № 36
Доповідач: Шавель Р.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2008 року м.Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - судді Шавеля Р.М.,
суддів Олендера І.Я. та Пліша М.А.,
при секретарі – Романишин О.Р.,
з участю осіб, які взяли участь у справі:
пред-ка позивача - Аги В.В., довіреність від 21.04.2008р.,
пред-ка відповідача - Стасів Н.М., довіреність № 10.0 від 30.01.2008р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Мукачівський лісокомбінат” на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 07.09.2007р. у справі за позовом Закритого акціонерного товариства /ЗАТ/ “Мукачівський лісокомбінат” до Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ про скасування податкових повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>
03.05.2007р. позивач ЗАТ “Мукачівський лісокомбінат” звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати нечинними винесені відповідачем Мукачівською ОДПІ наступні податкові повідомлення-рішення:
* № 1309/23-01/00274157/9047 від 17.04.2007р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період вересень 2005 року – квітень 2006 року в загальному розмірі 35679 грн. 98 коп.;
* № 1310/23-01/00274157/9048 від 17.04.2007р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період січень 2007 року в розмірі 6770 грн.;
а також стягнути з державного бюджету на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 170 грн. сплаченого судового збору та 236 грн. витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення процесу (а.с.2-3, 19-20).
Постановою господарського суду Закарпатської обл. від 07.09.2007р. в задоволенні заявленого позову відмовлено за безпідставністю (а.с.259-262).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив позивач ЗАТ “Мукачівський лісокомбінат”, який покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задоволити.
Апелянт вказує, що ним правомірно було включено до податкового кредиту суму, яка підтверджена виписаними відповідно до вимог Закону України “Про податок на додану вартість” податковими накладними, які є єдиною підставою для включення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту.
Наведений Закон України не вимагає надання додаткової інформації з податкових декларацій контрагентів та не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування від податкового обліку третіх осіб; поняття зайвої сплати податку поширюється лише на окремо взятого платника податків і не враховує розрахунки з бюджетом його партнерів. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов’язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього.
Також відповідачем не доведено відсутності суб’єктів підприємницької діяльності-платників податку, які надали в розглядуваному періоді податкові накладні, не підтверджено належними доказами здійснення ними сумнівних фінансово-господарських операцій (а.с.265-267).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача на підтримання апеляційної скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 13.04.2007р. відповідачем Мукачівською ОДПІ проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питання правомірності відшкодування з бюджету податку на додану вартість за період вересень 2005 року – квітень 2006 року.
За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки № 263/2301/00274157 від 13.04.2007р. (а.с.7-16), який є додатком до актів позапланових документальних перевірок по питаннях правомірності відшкодування позивачем податку на додану вартість, на підставі якого податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 1309/23-01/00274157/9047 від 17.04.2007р. про зменшення суми заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період вересень 2005 року – квітень 2006 року в загальному розмірі 35679 грн. 98 коп. (а.с.6).
Також 13.04.2007р. відповідачем Мукачівською ОДПІ проведена виїзна позапланова перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питання правомірності відшкодування з бюджету податку на додану вартість за період січень 2007 року.
За результатами проведено перевірки складено Акт виїзної позапланової перевірки № 262/23-01/00274157 від 13.04.2007р. (а.с.24-38), на підставі якого податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 1310/23-01/00274157/9048 від 17.04.2007р. про зменшення позивачу суми заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період січень 2007 року в розмірі 6770 грн. (а.с.23).
Проведеними перевірками з’ясовано, що за результатами зустрічних перевірок постачальників позивача (ПП ОСОБА_1., ПП ОСОБА_2., ПП ОСОБА_3., ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5., ПП ОСОБА_6., ПП ОСОБА_7) по ланцюгу постачання продукції не встановлено сплату відповідних сум податку на додану вартість до Державного бюджету України, чим не дотримано вимог пп.7.4.1. п.7.4. та пп.7.7.10 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що згідно вимог п.1.3, п.1.8 ст.1, пп.7.4.1, п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» однією із обов’язкових підстав включення сум до складу податкового кредиту (бюджетного відшкодування) з ПДВ є фактична сплата цих сум до державного бюджету.
Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає із самої суті податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також поняття платника податку, як особи, яка згідно із Законом України «Про податок на додану вартість», зобов’язана здійснювати утримання і внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Законом встановлений прямий взаємозв’язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов’язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.
За змістом Закону України «Про податок на додану вартість» право на відшкодування податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній платі вказаного податку, а не з факту існування зобов’язання по сплаті ПДВ в ціні товару.
Як вірно вказано господарським судом, у розглядуваному спорі ненадходження податку на додану вартість є наслідком того, що постачальники позивача не сплачували суму податку на додану вартість з проведених ними господарських операцій за податковими накладними, на підставі яких ЗАТ “Мукачівський лісокомбінат” сформував податковий кредит та заявив до відшкодування вказану спірну суму податку (а.с.190-237).
Також аналіз податкової звітності позивача за спірні періоди (а.с.41-90) вказує на те, що обсяги реально оподатковуваних податком на додану вартість операцій з визначенням податкових зобов’язань склали незначну частку в порівнянні з експортними операціями без нарахування податкових зобов’язань у зв’язку з нульовою ставкою. За вказані періоди позивач не сплатив до державного бюджету жодної суми податку на додану вартість.
Таким чином, оскільки доказів сплати контрагентами позивача податку на додану вартість немає, тобто джерела відшкодування податку на додану вартість не встановлено, то у ЗАТ “Мукачівський лісокомбінат” відсутнє право на його відшкодування.
При винесенні рішення по справі господарським судом правомірно враховано судову практику по аналогічних справах з участю сторін, а саме: постанови господарського суду Закарпатської обл. від 20.03.2007р. (а.с.252-255) по справі № 7/51-2007 та від 04.04.2007р. (а.с.248-251) у справі № 7/81-2007, які залишені без змін ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду відповідно від 22.05.2007р. та 29.05.2007р. (а.с.242-246).
Таким чином, оскільки з наданих відповідачем доказів вбачається неправомірність віднесення позивачем спірних сум до складу податкового кредиту; виявлені допущені позивачем порушення податкового законодавства, визначені у вказаних Актах перевірок, тому спірні податкові повідомлення-рішення слід вважати вірними та чинними.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Мукачівський лісокомбінат” на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 07.09.2007р. залишити без задоволення, а згадану постанову господарського суду – без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Шавель Р.М.
Судді: Олендер І.Я.
Пліш М.А.