Справа № 2-2343/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2011 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі: Головуючого, судді Харченко І.О., при секретарі Гуляєвій Г.В., розглянувши у судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, за прострочку виконання зобов'язання 3% річних, подвійну ставку НБУ та інфляційних витрат -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, 3% річних, подвійної ставки НБУ та інфляційних втрат. Свої вимоги мотивувала тим, що 19.05.2010 року між позивачем та відповідачем були укладені договори позики, згідно яких відповідачка взяла у неї в борг гроші в сумі 5000 доларів США та 3900 євро. Домовилися про те, що гроші вона поверне 30.05.2010 року. Однак взяті на себе зобов'язання відповідачка не виконала і до цього часу гроші не повернула. Просить стягнути з відповідачки на її користь заборгованість за договорами позики в сумі 84906,41 грн., процентів у розмірі подвійно ї ставки НБУ - 6750,05 грн.; 3% річних - 2407,62 грн., інфляційні втрати - 8572,51 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні; у зв'язку з неявкою відповідача просив винести по справі заочне рішення.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про слухання справи сповіщена належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідачки, оскільки мається достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін.

Вислухавши представника позивачки, дослідивши матеріали цивільної справи та докази, надані в порядку ст. 60 ЦПК України, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судовим розглядом встановлено, що 19.05.2010 року відповідачка ОСОБА_2 взяла у позивачки ОСОБА_3 у борг гроші в сумі 5000 п'ять тисяч) доларів США та 3900 три тисячі дев'ятсот) євро, що підтверджується розписками (а.с. 19, 20, 21). Сторони домовилися про те, що ОСОБА_2 поверне гроші 30.05.2010 року, про що також вказано у розписках.

Письмова форма договорів позики сторонами додержана в формі розписок, що не суперечить вимогам діючого цивільного законодавства, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договори позики, на які поширюються положення параграфу 1 глави 71 ЦК України.

Однак, взяті на себе зобов'язання відповідачка не виконала і до цього часу гроші не повернула.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 99 Конституції України і Указу Президента України від 25 серпня 1996 року № 762/96 «Про грошову реформу в Україні» грошовою одиницею і єдиним законним засобом платежу на території України є гривня, таким чином з відповідача підлягає стягненню сума у гривні.

Так, з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню 39852 грн. 50 коп., що за курсом НБУ станом на 11.07.2011 року (7,9705 грн.) є еквівалентом 5000 доларів США та 44271 грн. 19 коп., що за курсом НБУ на 11.07.2011 року (11,351586 грн.) є еквівалентом 3900 євро.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню 3% річних за несвоєчасне повернення боргу за період з 31.05.2010 по 11.07.2011 року за договорами позики від 19.05.2011 року у доларах США ($166,85 х 7,9705 грн.) - 1329 грн. 88 коп., за договором позики від 19.05.2011 року у євро (Є130,14 х 11,351586 грн.) - 1477 грн. 30 коп.

Позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Грошовою одиницею України є гривня, інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги.

Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним. Застосування до простроченої суми грошового зобов'язання встановленого індексу інфляції за весь час простроченная за своєю правовою природою є відшкодуванням збитків, завданих кредитору внаслідок знецінювання його грошових коштів у зв'язку зі зростанням загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу.

Таким чином за статтею 625 ЦК України встановлений індекс інфляції ураховується до суми боргу в разі наявності між сторонами грошовых зобов'язань у валюті України - гривні.

З матеріалів справи вбачається, що грошове зобов'язання у договорах позики виражене в іноземній валюті, що унеможливлює врахування розрахованого Державним комітетом статистики України індексу інфляції для обґрунтування вимог, пов'язаних із знеціненням валютного боргу.

Позовні вимоги щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами у розмірі подвійної ставки НБУ, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України не підлягають задоволенню з наступних підстав.

По-перше, умовами договорів позики не передбачення стягнення з відповідачки за користування грошовими коштами у розмірі подвійної ставки НБУ.

По-друге, частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 5 розділу VIII прикінцевих положень Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон) передбачено, що до приведення законодавства у відповідність з цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до положень зазначеного Закону надання коштів (грошових) у позику є фінансовою послугою (п.6 ст. 4 Закону); фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти ( п.5 ч. 1 ст. 1 Закону). Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом. Отже в інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст.ст. 15, 16, 524-526, 530, 533, 612, 625, 1046, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, с у д -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, за прострочку виконання зобов'язання 3% річних, подвійну ставку НБУ та інфляційні витрати - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Сімферополя, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 суму боргу за договорами позики від 19 травня 2010 року станом на день винесення рішення суду ($5000,0 х 7,9705 грн.) - 39852 тридцять дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн. 50 коп., 3% річних за несвоєчасне повернення боргу в сумі ($166,85 х 7,9705 грн.) - 1329 одна тисяча триста двадцять дев'ять) грн. 88 коп., за договором позики від 19 травня 2010 року станом на день винесення рішення суду (Є3900 х 11,351586 грн.) - 44271 сорок чотири тисячі двісті сімдесят одна) грн. 19 коп., 3% річних за несвоєчасне повернення боргу в сумі (Є130,14 х 11,351586 грн.) - 1477 одна тисяча сімдесят сім) грн. 30 коп., витрати по сплаті судових витрат в сумі - 869 вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 31 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Київському районному суді м. Сімферополя 120 сто двадцять) грн. 00 коп., а всього - 87920 вісімдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять грн. 18 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: І.О.Харченко