Справа № 2-3439/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2012р. м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запорожжя у складі головуючого судді Боровікової А.І., при секретарі Харченко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у коистуванні власністю шляхом визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2011р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом вказавши, що його син ОСОБА_3 перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 з 28.09.2001 р.. Від спільного шлюбу з відповідачкою вони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після реєстрації шлюбу його син ОСОБА_3 з відповідачкою з дозовлу позивача вселилися та разом проживали у належній позивачу на праві власності квартирі за адресою: АДРЕСА_1. 11.05.2001 р. рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя шлюб між сином позивача та відповідачкою ОСОБА_2 було розірвано і з липня 2010 р. позивачка у спірній квартирі не проживає і жодного разу в ній не з*являлася. Виїхавши із квартири, відповідачка не виписалася з останньої та категорично не бажає це зробити. Всі обов*язки по сплаті житлово-комунальних послуг покладені на позивача та його сина. Оскільки відповідачка тривалий час не проживає у спірному житловому приміщенні, позивач просив суд визнати останню такою, що втратила право користування житловим приміщенням у квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, додатково пояснив суду, що відповідачка у липні 2010 р. після розірвання шлюбу з його сином добровільно разом із неповнолітнім сином виїхала із спірної квартири, забравши усі належні їй речі та майно, перешкод у користуванні квартирою з боку позивача та його сина відповідачці не чинилося, з дня залишення відповідачкою квартири по теперішній час спроб вселитися у квартиру відповідачка не здійснювала. На теперішній час у квартирі проживає його син з другою дружиною, з якою одружився у жовтні 2011р. Знятися з реестрації відповідачка не бажає, місце її проживання відповідачу не відомо. Реєстрація відповідачки у належній на праві власності позивачу квартирі чинить перешкоди останньому у користуванні власністю, оскільки він повинен здійснювати оплату житлово-комунальних послуг, які нараховуються на відповідачку. При цьому неповнолітнього онука він не бажає визнавати таким, що втратив право користування житловим приміщенням у спірній квартирі. Відповідачка ніколи не була членом його сім*ї -власника спірної квартири, однією сім*єю з відповідачкою він ніколи не проживав. Позовні вимоги позивач у судовому засіданні уточнив, просить суд усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання відповідачки такою, що втратила право користування житловим приміщенням у квартирі за вищезазначеною адресою, просить суд задовольнити позов.

Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання не з*явилася, оскільки місце проживання відповідачки не відомо, остання про час та місце розгляду справи була повідомлена через оголошення у пресі -газеті „Запорізька правда" № 35-36 від 10.03.2012 р.

Представник третьої особи - ЖБК „Дніпро" до судового засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчить поштове повідомлення про отримання третьою особою судової повістки про виклик до суду, про причини неявки суд не повідомив.

Керуючись ст.ст. 169, 224 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачки та представника третьої особи та, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.

Вислухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено:

Позивач ОСОБА_3 є власником трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на підставі Договору купівлі-продажу від 09.011997р. (а.с.5).

Відповідно довідки Житлово-будівельного кооперативу „Дніпро" від 08.07.2011р., у квартирі за вищезазначеною адресою зареєстровані ОСОБА_3 -син позивача, відповідачка ОСОБА_2- дружина останнього та ОСОБА_4, син, 2002 року народження (а.с.4).

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.05.2011р. шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Сергієвною розірвано (а.с.6).

01.10.2011р. син позивача ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_10 що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу, виданого 01.10.2011р. Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1126.

Згідно Акту ЖБК „Дніпро", складеного комісією у складі голови ЖБК Вороб*йова К.І. та члені правління ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 14.03.2012 р., під час обстеження квартири АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_1, встановлено, що у квартирі проживають його син ОСОБА_3 з дружиною ОСОБА_10 Колишня дружина ОСОБА_3 -ОСОБА_2 у квартирі відсутня, майна, їй належного, у квартирі не має.

Як вбачається із пояснень у судовому засіданні позивача, відповідачка ОСОБА_2, колишня дружина його сина ОСОБА_3, який мешкає на теперішній час у спірній квартирі з іншою дружиною, у липні 2010 р. після розірвання шлюбу з його сином, добровільно, разом із неповнолітнім сином виїхала із спірної квартири, забравши усі належні їй речі та майно, перешкод у користуванні квартирою з боку позивача та його сина відповідачці не чинилося, з дня залишення відповідачкою квартири по теперішній час намагань вселитися у спірну квартиру відповідачка не здійснювала. Місце проживання відповідачки позивачу не відомо, а її реєстрація за адресою належної йому квартири чинить перекоди у користуванні квартирою, оскільки він вимушений сплачувати вартість нарахованих на відповідачку житлово-комунальних послуг. Членом сім*ї позивача відповідачка ніколи не була, однією сім*єю з останнім не проживала.

Щодо визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням у спірній квартирі неповнолітнього сина, позивач до суду не звертається.

Вищезазначене підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які є сусідами позивача по житловому будинку, з пояснень яких вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 разом із неповнолітнім сином у спірній квартирі не проживає з липня 2010 р., забрала усі належні їй речі та майно і добровільно залишила спірну квартиру, перешкод у користуванні квартирою з боку позивача та його сина -колишнього чоловіка відповідачки останній не чинилося. Спроб повернутися у квартиру відповідачка не здійснювала, на теперішній час у квартирі проживає син позивача з іншою дружиною.

Дослідивши вищезазначені докази, суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_2, колишня дружина сина позивача, зареєстрована у належній позивачу на праві власності квартирі. У липні 2010 р. відповідачка добровільно залишила разом із неповнолітнім сином спірну квартиру, речей та майна, належних останній, у квартирі не має, перешкод у користуванні квартирою відповідачкці з боку позивача та колишнього чоловіка відповідачки, не чинилося. Членом сім*ї позивача відповідачка ніколи не була, однією сім*єю з останнім не проживала. При цьому нарахування на відповідачку оплати за житлово-комунальні послуги та її небажання добровільно скасувати свою реєстрацію за адресою спірної квартири, чинить позивачу перешкоди у користуванні власністю, а тому суд вважає за необхідне усунути позивачу перешкоди у користуванні власністю шляхом визнаня відповідачки такою, що втратила право користування житловим приміщенням у спірній квартирі.

Керуючись ст.ст. 319, 391 ЦК України, ст.ст. 212-214, 224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю шляхом визнаня ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням у квартирі за адресою: АДРЕСА_1

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів після отримання його копії.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А.І. Боровікова