Справа № 1521/2373/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бичковського Є.Л.,

при секретарі Ауловій О.Г.

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Перовської Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що з 29.005.1981 року по 20.02.1995 року він працював вздимщиком у Чуноярському хімлісгоспі (Росія, Красноярський край). Після досягнення 55 років при загальному трудовому стажі 25 років, з них більш ніж 12 років 6 місяців на посаді вздимщика, він право на пенсію за вислугу років, яку почав отримувати з 10.10.2011 року. Але майже через 5 місяців відповідач відмовив у виплаті цієї пенсії за вислугу років посилаючись на те, що посади здимщика не має у списку професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Позивач просить суд визнати протиправною відмову відповідача у призначенні йому пенсії за вислугу років, зобов'язати відповідача зарахувати стаж роботи вздимщиком до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, та призначити йому пенсію за вислугу років з часу звернення із заявою про призначення такої пенсії.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, а представник відповідача позов не визнала та проти його задоволення заперечувала.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що даний адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п."в" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають робітники, майстри (в тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, за списком професій, посад виробництв, що затверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України: чоловіки -після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менш як 25 років, з них не менш як 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Судом встановлено, що за записами в трудовій книжці та відповідно до довідок, що уточнюють особливий характер роботи або умов праці, позивач з 29.05.1981 року по 20.02.1995 року працював на посаді вздимщика та майстра Чуноярського хімлісгоспу (Росія, Красноярський край).

Список професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №583. До цього списку включена, зокрема, посада "здимщики-збирачі".

Але зазначеним Списком посада вздимщика не передбачена.

03 лютого 2012 року відповідач відмовив позивачеві у призначенні пенсії за вислугу років з посиланням на п."в" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та оскільки посада здимщика не включена до Списку професій і посад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №583.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність прийняття рішення відповідачем, суд керується критеріями, закріпленими у ч.3 ст.2 КАС України, які відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації повноважень суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням вищенаведених встановлених по справі обставин, оцінивши їх у сукупності та зіставивши з вимогами діючого законодавства України суд вважає, що відмова відповідача у призначенні позивачеві пенсії за вислугу років була ухвалена відповідачем обґрунтовано на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України.

При цьому суд не бере до уваги посилання позивача у позовній заяві на законодавство колишнього СРСР та діюче законодавство Російської Федерації, оскільки вони не мають правового значення для розгляду даної справи.

Згідно з ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12 вересня 1991 року N 1545-XII до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Суд також критично оцінює твердження представника позивача про те, що зміна назви професії та зазначення її у відповідному списку як "здимщик-збирач" не змінює її суті та змісту, а тому не може братися до уваги.

Проте професія - це визначений вид трудової діяльності, що вимагає для її виконання здібностей, теоретичних знань і практичних навичок. Вона визначається характером створюваного продукту, використовуваними знаряддями праці, специфічними умовами виробництва, а також сукупністю покладених на особу трудових завдань (функцій, обов'язків).

З положень додатку В Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327, вбачається, що розширення назв професій певними термінами та словами здійснюється з метою уточнення місця роботи, виконуваних робот та сфери діяльності.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 76, 79, 122, 160, 161, 163 КАС України, на підставі ст.ст. 51, 52, 55, 56, 62 Закону України „Про пенсійне забезпечення", Списку професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №583, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 у задоволенні його адміністративного позову до Управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня її проголошення.

Суддя Є.Л.Бичковський