Справа№2-188/2007рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Головенко О.С.
при секретарі Латик В.Є.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1до приватного підприємства «Адамас» про відшкодування матеріальної шкоди (упущеної вигоди) та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Звернувшись до суду із зазначеним позовом ОСОБА_1 на обгрунтування своїх вимог покликався на те, що внаслідок дорожно-транспортної пригоди, що мала місце 01 січня 2004року з вини власника фірми «Адамас» ОСОБА_3, він отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, відкритого перелому лівої ноги та визнаний інвалідом 11 групи. З приводу отриманих ушкоджень він тривалий час лікувався, а із 01 січня 2004року по 01 січня 2005року був непрацездатним. У зв'язку з цим після отримання диплому про освіту, яку він здобув в Прикарпатському лісогосподарському коледжі, з 02 липня 2004року по 01 січня 2005року не зміг приступити до роботи. Вважаючи, що він був непрацездатним з вини відповідача протягом цього періоду з врахуванням розміру мінімальної зарплати, що діяла на той час, просить стягнути з відповідача 1358грн. заробітної плати яку він повинен отримати, визначаючи її, як упущену вигоду. Крім того, йому були спричинені моральні страждання на суму 3000грн., які виразилися в тому, що він вимушений був позичати кошти для придбання ліків, харчування, а також був позбавлений можливості набувати професійного досвіду при наявності освіти. Посилаючись на викладені обставини, просив суд стягнути з відповідача 1358грн. збитків (упущеної вигоди) та 3000грн. моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково пояснив, що він звертався до суду із вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної йому здоров'ю, але в даному випадку ним пред'явлена інша вимога- про упущену вигоду (неотриману зарплату) за період з 02 липня 2004року по 01 січня 2005року, яку він міг би отримати, коли б приступив до роботи після закінчення навчання та отримання диплому. Не заперечував і той факт, що присуджена йому за вироком суду моральна шкоди в сумі 12000грн. ним отримана.
Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, причину неявки не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
З поданого відповідачем запереченння, оголошеного в судовому засіданні, вбачається, що позовні вимоги він не визнає, оскільки з приводу заявлених позивачем вимог приймалися судові рішення, якими відшкодовано позивачу шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я (а.с. 19).
Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, давши їм правову оцінку, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.
Матеріалами справи стверджується, що 02 липня 2004року позивач закінчив навчання в Прикарпатському лісогосподарському коледжі, отримавши диплом (а.с. 8).
Згідно довідки Болехівської лікарні з 01 січня 2004року по 01 січня 2005року він був непрацездатним (а.с. 9).
Суд визнав, що 01 січня 2004року в м. Болехові з вини ОСОБА_3, який керував мікроавтобусом марки «Мерседес-Бенц-Віто» ( власником якого є відповідач) сталася ДТП, в результаті якої позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження, йому та встановлена 2 група інвалідності, що спричинило втрату загальної працездатності на 25%.
Із змісту позовної заяви та пояснення позивача в суді підставою для звернення до суду та обгрунтування його позовних вимог є факт отримання ним тілесних ушкоджень, що призвело до втрати ним працездатності за період з 02 липня 2004року по 01 січня 2005року та неотримання ним за цей період заробітної плати в сумі 1358грн., яку він вважає упущеною вигодою.
Статтею 22 ЦК України, на яку посилається позивач, як юридичну підставу для задоволення його вимог, передбачено загальне право особи на відшкодування заподіяних їй збитків, що складаються з реальних збитків та упущеної вигоди (доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене), але конкретний склад збитків або шкоди визначено в окремих статтях Цивільного кодексу та законах.
Як встановлено судом, об'єктом відшкодування шкоди, заподіяної позивачу є майнові втрати, що зазнав позивач внаслідок шкоди, яка завдана його здоров'ю.
До таких втрат згідно ст. 1195 ЦК України законодавець відносить: заробіток, втрачений потерпілим внаслідок втрати чи зменшення загальної або професійної працездатності; додаткові витрати, викликані з необхідністю посиленого харчування, придбання ліків, санітарно-курортного лікування, протезування, тощо.
Саме з цих правових підстав позивач в березні 2006року звернувся до суду з позовом про відшкодування розміру втраченого заробітку внаслідок каліцтва в розмірі 14036грн. та додаткових витрат в зв'язку з придбанням ліків на суму 505грн.30коп.
Рішенням суду від 06 лютого 2007року, яким позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 505грн. 30коп., що становлять додаткові витрати на придбання ліків та 3250грн., як компенсацію розміру втраченого заробітку позивача з врахуванням ступеня втрати працездатності 25% за періоди, визначені висновком судово-медичної експертизи з 17.05.2004року по 06.07.2007року, а також з 01 лютого 2007року по 06.07 2007року відповідач зобов'язаний сплачувати щомісячно по 100грн. При цьому суд при визначенні щомісячного розміру втраченого заробітку в сумі 100грн. виходив з мінімальної зарплати, що діяла на час розгляду справи в сумі 400грн. (400x25%), що значно
покращує становище позивача (а.с. 20-22), ніж наведений ним розрахунок в позовній заяві, де розмір мінімальної заробітної плати зазначений в сумі, що діяв у відповідному періоді..
Таким чином, майнові витрати, що зазнав позивач внаслідок заподіяної йому відповідачем шкоди, йому відшкодовано, а інших витрат, пов'язаних з відповідним ушкодженням здоров'я, він суду не надав.
Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, яка згідно статті 1168 ЦК України нараховується одноразово, то й ця шкода позивачу компенсована в сумі 12000грн. згідно ухвали апеляційного суду Івано-Франківської області від 06.10.2005року, про що він сам не заперечував під час розгляду справи (а.с. 23).
З врахуванням викладеного суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 22, 1168, 1195 ЦК України, ст. ст. 10, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И РІШИВ:
Відмовити ОСОБА_1 в позові до приватного підприємства «Адамас» про відшкодування матеріальної шкоди (упущеної вигоди) та моральної шкоди.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте Болехівським міським судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.