Справа № 22-ц-1738/12 Головуючий у 1 інстанції: Галин В.П.
Провадження № 22-ц/1390/1738/12
Категорія - 34 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 травня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого -судді Курій Н.М.,
суддів: Кота І.Н., Каблака П.І.
за секретаря Панчука І.С.,
з участю ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 13 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_2, обґрунтовуючи його тим, що внаслідок перепланування та ремонту відповідачкою квартири № 5, що знаходиться над його квартирою поверхом вище, на стелі дитячої кімнати утворилася тріщина довжиною 4 погонних метри та пляма від залиття розміром 0,8 кв.м. на 3 кв.м., в спальні тріщина стелі 4,5 погонних метрів, а у ванній кімнаті відстала фарба на площі 0,5кв.м., обсипалась із стелі та стін штукатурка, що підтверджується актом, складеним на його прохання працівниками ЖЕКу №1 від 25.07.2001 року. З урахуванням кошторисної документації на ремонтно-будівельні роботи, позивач просив стягнути з відповідачки 13304 грн. вартості ремонтних робіт та 1696 грн. моральної шкоди, що завдана йому внаслідок пошкодження його житла, що негативно позначилось на його здоров'ї та здоров'ї його дружини.
Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 13 жовтня 2011 року вищезазначений позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 13 304 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 1696 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави 141 грн.54 коп. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що нею, після придбання квартири АДРЕСА_2, було здійснено ремонт.
Апелянт стверджує, що під час проведення ремонту вона не змінювала конструкцію несучих стін та не порушувала санітарно-технічних норм.
Апелянт вважає, що судом не здобуто належних доказів на підтвердження того, що саме ремонт у її квартирі завдав шкоди позивачеві.
Відповідачка також не погоджується із стягненням на користь позивача моральної шкоди, оскільки така не доведена позивачем та ґрунтується лише на його словах.
Апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
ОСОБА_2 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала та пояснила, що тріщини на стелі утворились і в її квартирі, оскільки будинок побудований дуже давно і перекриття між поверхами дерев'яне. При складанні акту її в квартиру позивача не запрошували, і комісія в її квартиру для встановлення дійсних причин пошкодження квартири ОСОБА_3 не приходила.
ОСОБА_3 в засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі, подав заперечення на апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення відповідачки ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Статтями 10, 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Задовольняючи позов та стягуючи в користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 13 304 грн., суд першої інстанції виходив з того, що пошкодження квартири позивача відбулося внаслідок недбалого і халатного проведення в квартирі відповідачки ремонту та недоведеності відповідачкою ОСОБА_2 того, що пошкодження квартири позивача не є наслідком ремонтних робіт в її квартирі.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди позивачу ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із глибини душевних страждань позивача, обставин, при яких позивачу була заподіяна шкода, а також з вимог розумності та справедливості, на підставі чого стягнув із відповідачки в користь позивача моральну шкоду в розмірі 1696 грн.
Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_3 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1.
Актом, складеним комісією ЖЕКу №1 25 липня 2011 року встановлено, що «при обстеженні АДРЕСА_1 виявлено слідуюче: на стелі однієї кімнат /дитяча/ брудні плями розміром 0.8 кв.м. і 3 кв.м., а також тріщини стелі загальною протяжністю 4м/п. В іншій кімнаті /спальня/ тріщини на стелі 4.5 м/п. У ванній кімнаті тріщини і відстала фарба на площі 0.5 кв.м.»
В названому акті зазначено, що «зі слів і заяви мешканця АДРЕСА_1 усі ці пошкодження виникли під час проведення ремонту у АДРЕСА_2».
В матеріалах справи (а.с. 6-17) є кошторис ремонту окремих приміщень в будинку на АДРЕСА_1, складений СПД ПП ОСОБА_4 на замовлення ОСОБА_3, в якому зазначено,що загальна кошторисна вартість ремонту окремих приміщень квартири становить 13 304 грн.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані ,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.
Стаття 212 ЦПК України передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд першої інстанції, взявши до уваги акт складений комісією ЖЕКу №1 25 липня 2011 року, підписаного гол. інженером ОСОБА_5, інженером з ОП ОСОБА_6 та майстром ОСОБА_7 (а.с.8), не врахував того, що комісією не встановлено, а зазначеним актом не зафіксовано в належному порядку та не підтверджено факт спричинення пошкоджень квартири № 3 внаслідок проведеного в квартирі № 5 ремонту, що знаходиться поверхом вище.
Крім того, зазначений вище акт не встановлює вини відповідачки у спричиненні пошкоджень квартири позивача, а лише допускає припущення, що такі пошкодження могли трапитися внаслідок недбалого проведення відповідачкою ремонту в своїй квартирі.
Отже, зі змісту акта видно, що висновок, передбачений у формі даного акта про те, хто заподіяв шкоду та внаслідок чого було завдано пошкодження квартири АДРЕСА_1, не викладено.
Квартира відповідачки ОСОБА_2 не була предметом обстеження та встановлення причини утворення тріщин і плям у квартирі позивача ОСОБА_3
Клопотання про призначення експертизи щодо встановлення причин заподіяної шкоди і її розміру сторонами не заявлялось.
У ст.1166 ЦК України зазначено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної , а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Цивільним кодексом України передбачено, що покладення на особу цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків та моральної шкоди може мати місце за наявності повного складу цивільного правопорушення - протиправність поведінки особи, наявність майнової шкоди та моральної шкоди як результату протиправної поведінки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою та вина заподіювача шкоди.
Ураховуючи, що відповідно до ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, акт від 25 липня 2011 року не може вважатися переконливим доказом наявності вини відповідачки в спричиненні пошкоджень квартири позивача.
Оскільки позивач ОСОБА_3 не довів факту заподіяння матеріальної шкоди діями відповідачки ОСОБА_2, не може бути задоволена позовна вимога щодо відшкодування моральної шкоди спричиненої цими діями.
Відповідно до статті 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
За наведених вище обставин, колегія суддів доходить висновку, що позивач не надав суду належних і переконливих доказів, що пошкодження у його квартирі утворились з вини відповідачки, а тому відсутні підстави для задоволення його позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
З урахуванням викладеного, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Керуючись ст. 10, ст. 11, ст. 60, ст. 61, ч.1 п.2 ст.307, ст. 309, ч.2 ст.314, ст.316, ст.317 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 13 жовтня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Львівської області Курій Н.М.