Справа № 22-ц-1593/12 Головуючий у 1 інстанції: Савуляк Р. В.

Провадження № 22-ц/1390/1593/12

Категорія - 27 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого -судді Курій Н.М.,

суддів: Штефаніци Ю.Г., Шандри М.М.,

за секретаря Панчука І.С.,

з участю ОСОБА_2, представника ПАТ «Приватбанк»Деркача Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 13 травня 2011 року,

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваним рішенням задоволено частково позов Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Приватбанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Приватбанк»суму неповернутого кредиту в розмірі 3882,85 доларів США, що еквівалентно 30 907 грн. 48 коп. заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Приватбанк»278 грн. 11 коп. сплаченого державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи для розгляду до Жовківського районного суду Львівської області.

Апелянт вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене на основі неповно досліджених обставин справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Апелянт зазначає, що суд не взяв до уваги те, що позивач у позовній заяві вказав неправильну адресу його проживання, оскільки до моменту подання ПАТ «Приватбанк»позовної заяви, останній знав про нову адресу проживання відповідача, а саме: с. Купичволя, Жовківського району.

У суді апеляційної інстанції апелянт доводи апеляційної скарги підтримав та пояснив, що вважає позов безпідставним, оскільки договір на отримання кредиту між сторонами був укладений у 2005 році на 12 місяців, а відтак, строк його дії на час подання позову закінчився, тому і правовідносини між сторонами відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

У ст.110 ЦПК України встановлено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.116 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

Статтями 10, 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з договором № 4627050780247177 від 06 вересня 2005 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2000 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов укладеного договору, Договір складається з Заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач свої зобов'язання перед банком не виконав, внаслідок цього заборгував позивачу 3882,85 доларів США, що еквівалентно 30 907 грн. 48 коп. та правильно стягнув означену суму на користь позивача згідно з вимогами матеріального і процесуального права.

Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа підсудна Червоноградському районному суду Львівської області, так як останнім відомим суду, на момент відкриття провадження у справі, місцем проживання відповідача було АДРЕСА_1 (а.с.9).

Згаданої вище ухвали про відкриття провадження у справі в частині дотримання вимог підсудності відповідач не оскаржував.

Крім того, відповідач, будучи присутнім у судовому засіданні при розгляді справи, що підтверджуються звукозаписом та журналом судового засідання (а.с.36,37), визнавши частково позов, не скористався своїм правом та до початку судового розгляду не заявляв клопотань про передачу справи на розгляд іншому суду відповідно до п.2 ч.1 ст.116 ЦПК України, й такі заяви та клопотання відповідача про передачу справи на розгляд іншому суду у матеріалах справи відсутні.

Посилання в апеляційні скарзі на те, що у відповідача не було можливості представити суду свої докази на обґрунтування заперечення позовних вимог є безпідставними, оскільки суду апеляційної інстанції жодних доказів на спростування висновків суду відповідач не надав.

Доводи апелянта в суді апеляційної інстанції про те, що дія договору №4627050780247177, укладеного між сторонами 06.09.2005 року закінчилась, а тому договір не підлягає виконанню, спростовуються матеріалами справи, а саме п.9.12. Умов надання банківських послуг (які є невід'ємною частиною договору) відповідно до якого договір діє з моменту його підписання впродовж 12 місяців і може бути продовжений у разі, коли сторона не поінформує іншу сторону про припинення його дії. Доказів про те, що ОСОБА_2 поінформував ПАТ «Приватбанк»про припинення дії зазначеного договору апелянт не представив.

Відповідно до ч.3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до

неправильного вирішення справи.

Доводи апелянта про те, що справу розглянуто з порушенням правил підсудності відповідно до чинного ЦПК України не є підставою для скасування рішення першої інстанції, окрім того, зазначені порушення судом норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи.

Інші доводи апеляційної скарги не містять доказів про порушення судом норм матеріального та процесуального права при розгляді справи, а відтак, на висновки суду не впливають.

З огляду на наведене вище, колегія суддів доходить висновку, що рішення відповідає вимогам закону й підстави для скасування рішення відсутні, оскільки судом правильно встановлено фактичні обставини справи, зібраним доказам дана оцінка, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду справи, передбачена ЦПК України.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 13 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Львівської області Курій Н.М.