Справа № 22ц/0590/6316/12 Головуючий у 1 інстанції - Єфименко В.І.

Категорія 45 Доповідач - Агєєв О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 року м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Шевченко В.Ю., суддів Мальованого Ю.М., Агєєва О.В.

при секретарі Яменко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 26 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ново-Шахтарське», про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ново-Шахтарське», про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що оспорюваний договір не відповідає вимогам ст.15 Закону України «Про оренду землі» в частині визначення форми і розміру орендної плати, а також Постанові КМУ №220 від 03.03.04р., якою затверджено Типовий договір оренди землі. Крім того, судом не взято до уваги, що стороною в акті приймання передачі земельних ділянок є особа, яка не є стороною договору, між тим, вона (апелянт) не зазначена стороною в даному акті, з акту не вбачається, що відповідачеві передано спірний об`єкт оренди та в ньому відсутній підпис орендодавця. Вважає, що вказане свідчить про наявність підстав для визнання договору оренди недійсним.

Представник відповідача в засіданні апеляційного суду не погодився з доводами апеляційної скарги, просив її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач та його представник в засідання апеляційного суду не з'явились, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 8,070га., яка розташована на території Шахтарської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 368765, виданого Великоновосілківською райдержадміністрацією 02.10.2006 року та зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01-06-149-101224. Цільове призначення земельної ділянки - ведення сільськогосподарського виробництва (а.с.7).

24 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Ново-Шахтарське» укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 6,99га ріллі, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ЯГ №368765 (а.с.8), який 03.10.07р. зареєстровано у Великоновісілківському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах», про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 04-07-149-700775.

Цим договором встановлена орендна плата і до нього додані: план (схема) меж земельної ділянки, в якому вказаний її кадастровий номер, з вказівкою орендованої площі - 6,99га, експлікація земель. Договір оренди, а також план (схема) меж земельної ділянки підписані сторонами договору.

04.10.2007 року за договором оренди ОСОБА_1 передала 6,99га ріллі належної їй, в оренду СТОВ «Ново-Шахтарське» строком на 10 років (а.с.8).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог про визнання договору оренди землі недійсним.

Колегія апеляційного суду погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ч.1 ст.90 ЗК України власник земельної ділянки має право, у тому числі, передавати її в оренду.

Згідно з ч.1 ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтями 14, 18 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально та набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі», в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин, істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об`єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін.

Частиною другою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про оренду землі» передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оспорюваний договір оренди містить всі істотні умови, визначені частиною 1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» та відповідає вимогам ст.ст.4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону. Судом також надано оцінку доводам позивача з приводу невідповідності акту прийому-передачі земельної ділянки і вірно зазначено, що законом не передбачено конкретної форми та вимог до змісту даного акту.

Апеляційна скарга позивача не спростовує висновків суду і задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Так, доводи апеляції з приводу відсутності в договорі оренди істотних умов, зокрема в частині орендної плати, спростовуються самим договором оренди де Розділом 4 ці умови врегульовано.

Більш того, в суді встановлено, що з часу укладення спірного договору відповідач фактично виконував його умови, і зокрема, сплачував позивачу орендну плату, а остання її одержувала, що підтверджується довідкою СТОВ «Ново-Шахтарське» (а.с.27), та. не ставила питання про визнання даного договору недійсним. Дані фактичні обставини підтверджують волевиявлення сторін, в тому числі позивача. Що також спростовує посилання апелянта на неможливість ідентифікації спірної земельної ділянки в акті прийому-передачі від 04.10.07р. Крім того розташування земельної ділянки зазначено у договорі оренди.

Стосовно підписання вказаного акту начальником Великоновосілківського районного відділу Донецької регіональної філії ДП «Центра державного земельного кадастру», який не є стороною спірного договору та не зазначення в акті її (ОСОБА_1) як сторону договору спростовується матеріалами справи - додатком до акту приймання-передачі земельних ділянок, в якому зазначено у якості орендодавця ОСОБА_1 (а.с. 17) та встановленими під час розгляду справи обставинами справи.

Між тим, відмовляючи в задоволені позову по суті, суд першої інстанції зайво послався на пропуск позивачем строку позовної давності, передбаченого статтею 257 ЦК України, зазначивши про відмову в позові в тому числі з цієї підстави. Вказане посилання підлягає виключенню з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 26 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:

Судді: