Справа № 22ц/0590/5297/12 Головуючий у 1 інстанції Міросєді А.І.

Категорія 42 Доповідач - Агєєв О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 року м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Новікової Г.В., суддів Новосьолової Г.Г., Агєєва О.В.

при секретарі Яменко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про примусове виселення з жилого приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про примусове виселення з жилого приміщення. Остання 6 червня 2011 року також звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Костянтинівська державна нотаріальна контора про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним. Ухвалою суду від 25 червня 2011 року справи об'єднані в одне провадження (а.с.20).

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01.02.12р. зустрічна позовна заява ОСОБА_1 залишено без розгляду (а.с.112).

В той же день по справі ухвалене заочне рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «про примусове виселення з жилого приміщення» задоволено. Виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 11 лютого 2011 року Костянтинівською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за №235. Вирішено питання про судові витрати (а.с.114-115).

Ухвалою суду від 16.03.12р. заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01.02.12р. залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду від 01.02.12р. про залишення без розгляду її позовних вимог та заочне рішення суду першої інстанції та направити обидва позови для повторного розгляду в суд першої інстанції, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що про час та місце розгляду справи вона не була повідомлена, тому постановлені судом ухвала про залишення її позовних без розгляду через її повторну неявку в судове засідання та заочне рішення прийняті з порушенням норм процесуального права. Судом не надано оцінку наявному в матеріалах справи заповіту, який свідчить про її законне проживання у квартирі, з якої її виселено, не залучено у якості третьої особи нотаріуса ОСОБА_5, не прийнято до уваги показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13, не дано оцінки діям нотаріуса ОСОБА_14, яка видала позивачу свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 при наявності заповіту на вказану квартиру, не прийнято до уваги довідку КП «СЕЗ» згідно якої після смерті спадкодавця в спірній квартирі не було зареєстрованих осіб. Вказала, що в рішенні суду відсутній висновок суду про необхідність її виселення із спірної квартири тому, вважає, що судом не прийнято належних засобів для встановлення істини по справі.

Відповідач в засіданні апеляційного суду підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Представники позивача в засіданні апеляційного суду не погодились з апеляційною скаргою, просили її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_9 залишилась спадкове майно в тому числі квартира АДРЕСА_1, яка належала останньому на праві власності.

Згідно довідки про склад сім'ї (а.с.11) в даній квартирі був зареєстрований лише ОСОБА_9

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 26 жовтня 2010 року позивачу ОСОБА_2 (сину померлого ОСОБА_9) визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька, тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили (а.с.35).

За життя ОСОБА_9 на випадок своєї смерті залишив заповіт на ім'я відповідача ОСОБА_1 на все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і все те, на що він за законом матиме право і що буде належати йому на момент смерті. Заповід посвідчено 19 серпня 2009 року приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за №1148 (а.с.30).

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 01 лютого 2011 року відповідачці ОСОБА_1 також визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили (а.с.32).

11 лютого 2011 року Костянтинівською державною нотаріальною конторою позивачу ОСОБА_2 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, залишене після смерті батька - спадкодавця ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Листом Костянтинівської державної нотаріальної контори від 08 квітня 2011 року вих. №720, з посиланням на те, що оскільки на повідомлення про звернення до суду для продовження строку для прийняття спадщини Костянтинівської державної нотаріальної контори від 22 грудня 2010 року за вих. №3089, відповідачкою ОСОБА_1 своє рішення повідомлено не було, 11 лютого 2011 року за реєстровим №235 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спірну квартиру сину спадкодавця ОСОБА_2 (а.с.36).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником спірної квартири, а відповідач ОСОБА_1, будучи обізнаною про відкриття спадщини своєчасно не звернулась до нотаріальної контори з заявою про її прийняття, тобто остання незаконно, без будь-якої правової підстави займає цю квартиру, чим перешкоджає позивачу користуватись своєю власністю. Посилаючись на ст.ст.317, 319, 321, 387 ЦК України, прийшов до висновку про задоволення позову та виселення відповідача.

Між тим даний висновок суду є помилковим, таким, що не ґрунтується на законі.

Відповідно до вимог ст.ст.1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За правилами ч.3 цієї статті спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.23 постанови від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Між тим, розглядаючи справу і ухвалюючи рішення суд першої інстанції не дав оцінки доказам, що містяться в матеріалах справи, а саме рішенню Константинівського міськрайонного суду від 01.02.11р. яким задоволено вимогу ОСОБА_1 про надання їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 Її звернення після ухвалення даного рішення до нотаріальної контори для оформлення свого права на спадкування, що підтверджується відповіддю державного нотаріуса ОСОБА_12 (а.с.36). Що спростовує наведений вище в рішенні висновок суду першої інстанції про не звернення ОСОБА_1 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного і того, що суд з порушенням вимог процесуального закону постановив ухвалу про залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, без розгляду, де остання ставила питання про фактичне (крім наявності заповіту) прийняття нею спадщини, колегія приходить до висновку про передчасність рішення суду про задоволення позовних вимог про виселення ОСОБА_1 зі спірного житлового приміщення.

Також слід зазначити, що суд не врахував вимог ч.2 ст.1299 ЦК України, яка закріплює, що право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна. Тобто звернення до суду при наявність у позивача (на час звернення з даним позовом) лише свідоцтва про право на спадщину на спірне нерухоме майно, без державної реєстрації права власності на це майно, також є передчасним.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і тому підлягає скасуванню с постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2012 року скасувати.

В задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про примусове виселення з жилого приміщення відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:

Судді: