П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

33/0190/625/2012

22 травня 2012 року м. Сімферополь

Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Трофімцов А.І., розглянувши апеляцію адвоката ОСОБА_1 діючого в інтересах ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2012 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, що мешкає у АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 130 ч.1, 122-2 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 12 місяців,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 03.04.2012 року о 16 годині 20 хвилин на Ялтинському шосе м. Сімферополя керував автомобілем Тойота д.н. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, не виконав вимоги працівника ДАЇ про зупинку транспортного засобу, подані жезлом та свистком. Від продуття приладу Алкотестер та медичного огляду у встановленому законом порядку у присутності двох свідків відмовився, чим порушив п.п. 2.5, 2.4, 8.9 ПДРУ.

В апеляції адвокат ОСОБА_1 діючий в інтересах ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати повністю, провадження по справі за статтею 122-2 КУпАП закрити, у частині призначеного стягнення за ст. 130 ч. 1 КУпАП постанову суду змінити, та призначити стягнення у вигляді штрафу. Мотивує тим, що подані співробітником ДАІ сигнали до зупинки транспортного засобу ОСОБА_2 не були зрозумілі, оскільки він їхав у колоні автомобілів та працівником ДАЇ не було вказано який саме автомобіль повинен був зупинитись. Крім того, при призначенні ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд не врахував вимоги ст. 33 КУпАП. Як зазначає апелянт, відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, не є ознакою того, що особа перебуває у такому стані. Також апелянт посилається на те, що на утриманні має двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, є майстром спорту зі східних єдиноборств.

Перевіривши доводи апеляції і дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляція задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Суд першої інстанції приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст.122-2 КУпАП, вірно дійшов висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому доводи суду ґрунтуються на матеріалах справи про адміністративне правопорушення: поясненнями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, протоколом про адміністративне правопорушення, згідно з яким, 03.04.2012 року о 16 годині 20 хвилин ОСОБА_2 на Ялтинському шосе м. Сімферополя керував автомобілем Тойота д.н. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, не виконав вимоги працівника ДАЇ про зупинку транспортного засобу, подані жезлом та свистком. Від продуття приладу Алкотестер та медичного огляду у встановленому законом порядку у присутності двох свідків відмовився, рапортами працівників ДАЇ.

Відповідно до п. 2.5 ПДРУ водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних засобів чи токсичних речовин, але в супереч вказаній вимоги закону ОСОБА_2 відмовився від медичного огляду.

Крім того, враховується те, що порушення вимог ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП є грубим порушенням правил дорожнього руху України,та саме позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк може сприяти профілактиці скоєння правопорушень ОСОБА_2 у майбутньому.

При призначенні правопорушнику ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд першої інстанції у повному обсязі дослідив усі обставини по справі, врахував характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, особу правопорушника, виконав вимоги ст. 33 КУпАП. З цими твердженнями погоджується і апеляційний суд АР Крим.

Апеляційні твердження правопорушника про те, що подані співробітником ДАІ сигнали до зупинки транспортного засобу ОСОБА_2 не були зрозумілі, оскільки він їхав у колоні автомобілів та працівником ДАЇ не було вказано який саме автомобіль повинен був зупинитись, на думку суду є безпідставними, оскільки не чим не підтвердженні, та суперечать матеріалам справи. Так згідно рапорту співпрацівника ДАІ від 03.04.2012 року вказано, що автомобіль тойота білого кольору д/н НОМЕР_1, рухався у м. Алушта з перевищенням швидкості на 36 км/г, не виконавши вимогу інспектора про зупинку транспортного засобу, інформація була передана черговому УДАІ на пост ангарського перевалу. На думку суду, саме перевищення швидкості ОСОБА_2 сприяло тому, що не була виконана законна вимога співробітника ДАІ про зупинку транспортного засобу.

З урахуванням наведеного, вважаю, що постанова суду першої інстанції є законною та мотивованою, а стягнення призначене правопорушнику ОСОБА_2 відповідає завданню адміністративного стягнення передбаченого ст. 23 КУпАП.

Підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування постанови суду не має.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 діючого в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2012 року якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності з призначенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 12 місяців - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки КримТрофімцов А. І.