АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/1690/311/2012
Головуючий по 1-й інстанції Гусач
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2012 року м.Полтава
колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Харлан Н.М.,
суддів: Ландаря О.В., Захожая О.І.,
за участю прокурора Акулової С.М.
захисників ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
Засуджених ОСОБА_5
ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора м. Кременчука, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 грудня 2011 року,-
ВСТАНОВИЛА :
Цим вироком
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кременчука, Полтавської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, студент ПТУ № 7, непрацюючий, проживаючий в АДРЕСА_2, раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Кременчука, Полтавської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, проживаючий в АДРЕСА_3, раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_8 4064,18 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_9 2641,47 грн., з засудженого ОСОБА_6 1641,47 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 7000 грн. в солідарному порядку в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирішена доля речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_6 та ОСОБА_5 визнані винуватими у вчиненні злочинів за наступних обставин.
14.02.2010 року близько 23 год. 00 хв. Біля будинку №9 по провулку О.Кошового в м. Кременчуці на ґрунті неприязних відносин під час виниклої сварки, яка переросла в бійку в ході якої потерпілий ОСОБА_8 впав на спину, а ОСОБА_5 стрибнув йому ногами на живіт, чим спричинив останньому згідно висновку експерта №375 від 07.04.2010 року тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми живота, яка визвала розриви і крововиливи тонкого кишечника, ускладнений дифузним серозо-фіброзним перитонітом, які є небезпечними для життя в момент спричинення.
07.03.2011 року близько 04 год. 00 хв., знаходячись поблизу будинку 60 по вул. Київській в м. Кременчуці неподалік магазину «Сударь», маючи на меті напад з метою заволодіння майном громадянина ОСОБА_9, за попередньою змовою з ОСОБА_6 із застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров'я, скоїли напад на громадянина ОСОБА_9 чим спричинили йому згідно висновку судово-медичної експертизи №511 від 16.05.2011 року легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров'я та заволоділи майном останнього, а саме: мобільним телефоном «Sony ericsson", срібною каблучкою та курткою, завдавши йому матеріальної шкоди на загальну суму 544 гривні.
В жовтні 2010 року близько 08 год. 00 хв. ОСОБА_6, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 таємно викрав мобільний телефон марки «Сіменс С65» чим завдав потерпілій ОСОБА_10 матеріальної шкоди на суму 200 гривень.
10.05.2011 року близько 00 год. 30 хв. знаходячись неподалік зупинки громадського транспорту «Річковий вокзал», що розташована по вул. Першотравневій в м. Кременчуці Полтавської області ОСОБА_6 шляхом нанесення одного удару рукою в область щелепи спричинив потерпілому ОСОБА_11 тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта №689 від 20.06.2011 року відносяться за ступенем тяжкості до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я.
У апеляції із внесеними змінами помічник прокурора м. Кременчука Полтавської області просить вирок скасувати в зв'язку з істотним порушенням судом вимог кримінально-процесуального законодавства, а справу направити на новий судовий розгляд. Підставою для прийняття такого рішення є те, що суд першої інстанції під час розгляду справи не допитав підсудного ОСОБА_6 по пред'явленому обвинуваченню, проте суд у вироку посилається на його покази під час судового слідства, крім того, визнавши обов'язковим проведення виклику та допиту в судовому засіданні потерпілих та свідків, суд не виконав цього.
В апеляції захисник ОСОБА_2 просить змінити вирок щодо ОСОБА_6 та застосувати при цьому положення ст. 69 та ст. 75 КК України.
В апеляції захисник ОСОБА_4 просить змінити вирок суду щодо ОСОБА_5 та пом'якшити призначене покарання враховуючи щире каяття та незадовільний стан здоров'я засудженого.
В апеляції захисник ОСОБА_7 вважає, що судом неправильно кваліфіковані дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 187 КК України. Зазначає, що у ОСОБА_5 в момент нападу на потерпілого ОСОБА_9 не було мети заволодіння майном останнього. Потерпілий ОСОБА_9 добровільно віддав каблучку ОСОБА_5 щоб уникнути подальшого побиття. Крім того, ОСОБА_6 не було відомо про каблучку, а отже попередньої змови між засудженими не було. Вважає, що за таких обставин дії ОСОБА_5 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 186 КК України. Просить вирок скасувати і призначити ОСОБА_5 більш м'яке покарання.
В апеляції захисник ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати та обрати ОСОБА_6 покарання не пов'язане з позбавленням волі враховуючи його вік, повне визнання вини, щире каяття та відшкодування завданої шкоди потерпілим. Не погоджується з кваліфікацією дій підзахисного за ч. 2 ст. 187 КК України.
В апеляції та доповненнях до апеляції засуджений ОСОБА_5 просить вирок скасувати, не погоджуючись з кваліфікаціїю його дій за ч. 2 ст. 187 КК України та з призначенням суворого покарання. Просить взяти до уваги те, що на час вчинення злочинів він був неповнолітнім, у скоєному щиро розкаюється, частково відшкодував потерпілим завдані збитки, позитивно характеризується та потребує лікування.
В апеляції засуджений ОСОБА_6 не погоджується з вироком суду.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора на підтримку змін до апеляції, захисника ОСОБА_2, який звернувся до колегії із заявою про залишення його апеляції без розгляду та у своєму виступі підтримав апеляцію прокурора, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, які не відмовляючись від своїх апеляційний вимог, не заперечували проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора із внесеними змінами підлягає до задоволення, а апеляції інших учасників процесу підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 374 КПК України, апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку, зокрема порушення, зазначені в пунктах 2,3,4,6-10,13 ч.2 ст. 310 КПК України.
Істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону згідно з п.3 ч.2 ст. 370 КПК України є порушення права на захист. Таким порушенням є розгляд судом першої інстанції справи без допиту підсудного, що не відмовився від дачі показань.
Відповідно до протоколу судового засідання (а.с.47-57 т.3) підсудний ОСОБА_6 був присутнім під час всього судового слідства та, після роз'яснення йому прав, передбачених ст. 63 Конституцією України та нормами КПК України, виявив бажання давати покази в суді та відповідати на запитання. Однак судом він допитаний не був, більш того, у вироку суд посилається на покази ОСОБА_6, які ним, нібито, дані у судовому засіданні, - що не відповідає дійсності.
Також слід зазначити, що мало місце порушення встановленого порядку дослідження доказів, оскільки відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України судом було визначено скорочений порядок їх дослідження лише по епізоду протиправних дій ОСОБА_5, що кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, в іншій частині обвинувачення визнано таким, що підлягає дослідженню у судовому засіданні з викликом потерпілих і свідків. Однак всупереч цьому, судом не були допитані потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11, по епізодах протиправних дій, передбачених ч.1 ст.185 та ч.1 ст. 122 КК України. Матеріали справи не містять інформації про повідомлення їх про місце і час судового розгляду, відсутні заяви від них про проведення судового слідства у їхню відсутність. В зв'язку з чим, на думку колегії, права потерпілих на справедливий суд були також порушені, оскільки ОСОБА_10 та ОСОБА_11, були позбавлені можливості виступити в суді та, можливо, заявити цивільний позов.
Із 13 свідків, визнаних судом обов'язковими для допиту, покази під час судового слідства дали лише четверо. Стосовно інших свідків - в матеріалах справи відсутня будь-яка інформація про неможливість допиту їх в судовому засіданні. В даному випадку суд порушив права підсудних на допит свідків.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про істотне порушення судом першої інстанції вимог КПК України щодо забезпечення підсудному права на захист. Дані обмеження є несумісними з гарантіями, передбаченими статтею 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та неодноразово відображені в рішеннях Європейського Суду, зокрема у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (рішення від 21 жовтня 2010 року), щодо не надання судом змоги допитати свідків.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 374 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляцію помічника прокурора м. Кременчука із внесеними змінами задовольнити повністю.
Апеляції захисників ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 грудня 2011 року щодо ОСОБА_6, засудженого за ч.1 ст.185, ч.1 ст.122, ч.2 ст.187 КК України та ОСОБА_5 засудженого за ч.1 ст.121, ч.2 ст.187 КК України скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити попередній - утримання під вартою
Головуючий: Н. М. Харлан
Судді: