ПРОЕКТ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2012 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Мазур Л.М., Макарчука М.А., Матвєєвої О.А., Леванчука А.О.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до малого підприємства «Ашшур» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи та час затримки видачі трудової книжки, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою малого підприємства «Ашшур» на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 2 грудня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2011 року ОСОБА_6 звернулася з позовом до малого підприємства «Ашшур» (далі - МПП «Ашшур») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи та час затримки видачі трудової книжки, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позивач посилалася на те, що тривалий час перебувала у трудових відносинах з відповідачем. Наказом від 8 жовтня 2009 року № 20-К була звільнена з роботи з 1 жовтня 2009 року на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 листопада 2010 року відмовлено в задоволенні її позову до МПП «Ашшур» про видачу трудової книжки, стягнення заробітної плати, середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди. Рішенням апеляційного суду Донецької області від 31 березня 2011 року, яке набрало законної сили, рішення районного суду скасовано в частині відмови в задоволенні її позовних вимог про зобов'язання відповідача видати їй трудову книжку і в цій частині ухвалено нове рішення про задоволення цих позовних вимог. У решті - рішення суду першої інстанції залишено без змін. Однак вказане рішення апеляційного суду не виконувалося тривалий час, тому позивач просила стягнути з МПП «Ашшур» середній заробіток за затримку видачі трудової книжки з 1 жовтня 2009 року до 1 травня 2011 року у розмірі 19 385 грн. 51 коп., 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та 6 тис. грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 жовтня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 2 грудня 2011 року, позов ОСОБА_6 задоволено частково, стягнуто на її користь з МПП «Ашшур» середній заробіток за затримку видачі трудової книжки з 9 жовтня 2009 року до 3 травня 2010 року у сумі 7 031 грн. 52 коп. Вирішено питання про судові витрати. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

У касаційній скарзі МПП «Ашшур» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судові рішення у даній справі не відповідають цим вимогам в повній мірі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні, в той же час судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено порушення трудових прав позивача в частині несвоєчасної видачі з вини відповідача трудової книжки, тому починаючи з наступного дня після видачі наказу про звільнення - 9 жовтня 2009 року і до дня працевлаштування позивача на іншу роботу - 3 травня 2010 року підлягає стягненню сума середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки у розмірі 7 031 грн. 52 коп.

При обчисленні середнього заробітку, суди прийняли до уваги розрахунок позивача та застосували Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. При цьому, суд у своєму рішенні зазначив, що відповідач не виконав вимогу суду про надання довідки про середній заробіток позивача та про кількість робочих днів за час вимушеного прогулу.

Згідно із ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

При цьому, суди належним чином не перевірили заперечення відповідача щодо неможливості подання довідки про середньомісячну заробітну плату позивача і неправомірно застосували Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, однак такі відомості судом могли бути отримані і з інших джерел, зокрема, податкової адміністрації, Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування та інших.

Ураховуючи, що судами не дотримані всі вимоги процесуального закону, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалені судові рішення законними та обґрунтованими визнати не можна, а тому вони підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу малого підприємства «Ашшур» задовольнити частково.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 2 грудня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.П. Пшонка Судді: Л.М. Мазур М.А. Макарчук О.А. Матвєєва А.О. Леванчук