АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/1125/2012 Головуючий по 1-й інстанції Жилка О.М.
Суддя-доповідач: Кузнєцова О. Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.
суддів: Мартєва С.Ю., Чічіля В.А.
за участю секретаря: Колодюк О.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суд м. Полтави апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25 січня 2012 року
у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії і відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А :
11 жовтня 2011 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго»(далі по тексту ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») звернулося у суд з позовом, де посилаючись на невиконання відповідачами умов договору про надання послуг теплопостачання в частині оплати спожитих послуг, прохали стягнути заборгованість за період з 01.09.2009 року по 01.09.2011 року у розмірі 1961,18 грн., інфляційні втрати у розмірі 138,67 грн., 3% річних у розмірі 42,1 грн.
5 грудня 2011 року ОСОБА_2 звернувся у суд з зустрічним позовом до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», де вказав, що він оплачує послуги по підігріву води у відповідності до показників приладів обліку, але відповідач неправомірно нараховує оплату у відповідності до тарифів, внаслідок чого утворилася заборгованість. Вважає дії відповідача неправомірними, що встановлено рішенням апеляційного суду Полтавської області від 30.10.2007 року та не підлягає доказуванню у відповідності до вимог ст. 61 ч. 3 ЦПК України.
Крім цього, вказав, що відповідач систематично щомісячно в АДРЕСА_1 на 9-ти під'їздах багатоповерхового будинку розміщує недостовірну інформацію - письмові об'яви про наявність заборгованості у квартирі № 256, у якій він проживає, перед ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
Неправомірними діями відповідача порушено його нормальний соціально -побутовий ритм життя, здоров'я, внаслідок чого в період з 22.09.2010 року по 10.10.2010 року і з 29.11.2010 року по 17.12.2010 року знаходився на лікуванні в лікарнях, що спричинило йому моральної шкоди, яку оцінює в 10000 грн.
Прохав визнати дії ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»по перевірці приладів обліку води за його рахунок незаконними.
Зобов'язати ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»провести перерахунки платежів з 01.09.2009 року у відповідності до фактично наданих послуг по квартирі АДРЕСА_1.
Стягнути з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»моральну шкоду у розмірі 10000 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 3.01.2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено КП Полтавської обласної ради «Полтававодоканал».
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 25 січня 2012 року позов ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» задоволений.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з кожного окремо, на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»по 535,49 грн. заборгованості за послуги теплопостачання.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»судові витрати по 7,50 грн. та на користь держави по 53,65 грн. судового збору.
Судові витрати, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 віднесені на рахунок держави.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»відмовити, а його зустрічний позов задовольнити.
ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали заяву про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_2, де прохають задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25.01.2012 року та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, не враховано, що договір про надання послуг теплопостачання від 04.08.2008 року є нікчемним правочином, так як він не підписаний споживачем ОСОБА_2
У судовому засіданні апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_2 свої вимоги підтримав з підстав, наведених у апеляційній скарзі.
Представники ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»та КП Полтавської обласної ради «Полтававодоканал»заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на ухвалення судом першої інстанції рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Інші особи, які беруть участь справі у судове засідання не зявилися, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання.
Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали судові повістки відповідно 06.04.2012 року та 23.03.2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням.
Повістки направлена на ім'я ОСОБА_5 повернулася до суду з відміткою пошти про те, що адресат за адресою АДРЕСА_1 не проживає. 12.03.2012 року ОСОБА_5 зверталася до апеляційного суду Полтавської області з скаргою, де вказувала місце свого проживання вищенаведену адресу. Відповідачка не повідомила суд про зміну місця свого проживання, а тому в силу ст. 77 ЦПК України вона вважається належно повідомленою.
Враховуючи, що у відповідності до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України явка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі не є обов'язковою, то суд розглядає справу у відсутності відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Судом першої інстанції вірно встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить відповідачам на праві приватної спільної часткової власності.
Відповідачі у квартирі зареєстровані і постійно проживають, та на підставі договору від 04.08.2008 року, укладеного між ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" та ОСОБА_2, користуються послугами теплопостачання.
Також, судом першої інстанції встановлено, що відповідачі придбали за свої кошти та встановили у власній квартирі 4 прилади обліку води, два з яких ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" 24.03.2004 року прийняло на абонентський облік.
Термін повірки приладів обліку скінчився 01.01.2010 року та держповірку у встановлений строк вони не пройшли.
Наведені обставини сторонами не оспорювалися.
За період з 01.09.2010 року по 01.01.2010 року оплата за гаряче водопостачання нарахована у відповідності до показників приладів обліку.
З 01.01.2010 року по 01.09.2011 року позивач проводив нарахування за ці послуги з розрахунку кількості зареєстрованих у квартирі осіб, на підставі тарифів за підігрів на 1 особу, проти чого заперечує апелянт та особи, які приєдналися до апеляційної скарги.
Згідно ч. 2, 3 ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.
Приписами ст. 32 Закону України «Про житлово -комунальні послуги»встановлено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячі із розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" передбачено, що засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати на прокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну службу.
Враховуючи наведені вимоги діючого законодавства та положення пункту 4.12 договору сторін від 04.08.2008 року, та те, що після закінчення терміну держповірки лічильники горячої води держповірку не пройшли, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивач правомірно нарахував відповідачам оплату за послуги по підогріву води за період з 01.01.2010 року по 01.09.2011 року з розрахунку 4-х зареєстрованих у квартирі осіб, на підставі тарифу за підігрів води на одну особу.
У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо неправомірності дій позивача по нарахуванню оплати вартості послуг по підогріву води за встановленими тарифами на одну особу за наявності лічильника спростовуються наведеними вимогами діючого законодавства та положеннями договору сторін.
Також є необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо обов'язку ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" вчиняти дії по повірці лічильників горячої води, власниками яких є відповідачі.
Так, згідно з частиною 2, 3 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" встановлено, що засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ.
Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.
Порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Згідно з ч. 1 ст. 46 наведеного Закону передбачено, що підприємства, організації та фізичні особи оплачують метрологічні роботи, пов'язані із здійсненням на госпрозрахункови засадах усіх видів державного метрологічного контролю, визначених статтею 21, а також послуги, передбачені частиною четвертою статті 15 цього Закону, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про житлово -комунальні послуги»виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Пунктом 1.3 наказу Держжитлокомунгоспу України від 25 квітня 2005 року № 60 «Про затвердження Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді»встановлено, що виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених у пункті 1.1 Порядку, може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у ч. 2 ст. 21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до пункту 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2007 року встановлено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.
Згідно із ст. 19 Закону України «Про житлово -комунальні послуги»відносини між споживачами та виконавцями послуг регулюються договором.
У відповідності до пункту 24 Постанови Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009 року, якою затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій передбачено, що витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, у розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення їх періодичної повірки, обслуговування і ремонту, у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.
Розмір плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт одного засобу обліку води та теплової енергії, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, визначається згідно з кошторисом, затверджується (погоджується) органами місцевого самоврядування і розподіляється за місяцями міжповірочного інтервалу, що встановлюється Держспоживстандартом для відповідного засобу обліку води та теплової енергії. Тобто вказані витрати включені до типового переліку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.
Таким чином, підприємства, які надають послуги населенню з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до укладених між ними договорів.
Якщо ж переодичну повірку засобів обліку не включено до переліку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, плата за повірку не входить до тарифу на ці послуги. У цьому випадку споживач сам оплачує метрологічні роботи на підставі госпрозрахункового договору з метрологічними центрами або територіальними органами, повноваженими на проведення цих робіт.
Згідно зі ст.ст. 7, 21 Законом України «Про житлово -комунальні послуги»визначено, що виконавець має право розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово -комунальні послуги, а органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень формують і затверджують ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Також, до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін і тарифів за виконання робіт та надання житлово -комунальних послуг підприємствами, а також встановлення норм їх споживання та контроль за їх додержанням, дотримання законодавства щодо захисту прав споживачів у зазначених питаннях.
Відповідно до ч. 10 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" встановлено, що місцеві органи виконавчої влади повинні сприяти проведенню повірки засобів вимірювальної техніки на місці їх експлуатації, у тому числі: надавати відповідні приміщення; забезпечувати допоміжним персоналом і транспортом; повідомляти власників і користувачів засобів вимірювальної техніки про час і місце проведення повірки.
У суді першої інстанції було встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" не здійснює роботи з установлення, обслуговування, ремонту та періодичної поверки засобів обліку води та не є виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення. Основними напрямками діяльності підприємства є забезпечення тепловою енергією на опалення та підігрів води житлового фонду, комунально-побутових потреб та інших об'єктів.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що органами місцевого самоврядування витрати на здійснення періодичної повірки та ремонту квартирних засобів обліку не внесено до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, суд першої інстанції прийшов до вірно висновку про те, що споживачі повинні самостійно оплатити метрологічні роботи на підставі договору між споживачем та виконавцем послуг або із спеціалізованою організацією з періодичної повірки та ремонту квартирних лічильників.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості послуги по горячому водопостачанню, то позивачем правомірно нараховано заборгованість у сумі 1961,18 грн., з урахуванням індексу інфляції в сумі 138,67 грн. та 3% річних у сумі 42,1 грн., що загалом складає 2141,95 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд протиправно досліджував докази у справі та встановлював обставини справи, які вже були встановлені рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 30.10.2007 року, не заслуговують на увагу, оскільки стаття 61 ЦПК України встановлює підстави звільнення від доказування, але не звільняє суд від виконання вимог статтей 212 -215 ЦПК України.
Не спростовують висновків суду і доводи апелянта та осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, щодо фіктивності договору про надання послуг теплопостачання від 04.08.2008 року.
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Позивачем в установленому законом порядку договір від 04.08.2008 року не оспорювався, вимоги про визнання його недійсним у суді ОСОБА_2 не заявляв.
Висновок спеціаліста № 112 від 28.03.2012 року, де встановлено, що зображення підпису від імені ОСОБА_2 на електрофотокопії договору від 04.08.2008 року не відповідає підписам, наданим як зразки підпису ОСОБА_2 та постанова начальника відділення СВ ПМУ УМВС України у Полтавській області від 13.04.2012 року про поршення кримінальної справи по факт підроблення договору про надання послуг теплопостачання від 04.08.2008 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, в силу ст. 204 ЦК України, не встановлюють недійсності правочину та не породжують наслідків, передбачених ст. 216 ЦК України.
В апеляційній скарзі апелянт вказує на неправомірність нарахування йому оплати за нормами споживання з 01.09.2009 року, до закінчення терміну повірки лічильника.
Наведені доводи не відповідають обставинам справи, оскільки у відповідності до розрахунк заборгованості за період з 01.09.2009 року по 01.01.2010 року оплата нарахована у відповідності до показників приладів обліку (вересень -4 куб.м., жовтень - 3 куб.м., листопад -3 куб.м., грудень -3 куб.м.).
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції правомірно послався на те, що позивачем всупереч вимог ст. 60 ЦПК України не надано доказів протиправності дій ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" та заподіяння йому моральної шкоди, підстави для відшкодування якої визначені у ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Показання свідка ОСОБА_7 оцінені судом у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України. Посилання апелянта на проходження ним у 2010 - 2011 роках лікування у кардіологічному відділенні Полтавського госпіталю інвалідів війни та в 3-й міській поліклініці не спростовують висновків суду.
Таким чином, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст. 303, ст. 307 ч. 1 п. 1, ст. 308 ч. 1, ст. 314 ч. 1 п. 1, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів-,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з рогляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя: _____________________ Кузнєцова О.Ю.
Судді: ____________________ Мартєв С.Ю. _____________________ Чічіль В.А.