АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/1615/2012
Головуючий по 1-й інстанції Тесленко Т.В.
Суддя-доповідач: Чічіль В. А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Кузнєцової О.Ю., Хіль Л.М.,
за участю секретаря: Колодюк О.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 02 березня 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Підгірської сільської ради, третя особа: відділ Держкомзему в Кобеляцькому районі Полтавської області, про визнання недійсними державного акту на право власності на землю та свідоцтва про право власності на землю та свідоцтва про право на спадщину,-
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому зазначала, що з листів Підгорянської сільської ради їй стало відомо, що фактична площа земельної ділянки, на якій знаходиться успадкований нею будинок, на сьогодні становлять 0,1240 га, а не 0,15 га, що рахувалась станом на 03 жовтня 1995 року і не 0,13 га, що рахуються за нею станом на 25 серпня 2011 року.
Вважає, що належну їй частину земельної ділянки захопив та приватизував ОСОБА_3
При цьому, державний акт на право власності на земельну ділянку, на підставі якого ОСОБА_3 видано свідоцтво на спадщину, видавався на ім'я ОСОБА_4 після його смерті.
Просила визнати державний акт на право власності на земельну ділянку серії I-ПЛ №041495 від 19 лютого 2002 року, виданий ОСОБА_4 та зареєстрований Підгірською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області за №87, та свідоцтво про право на спадщину серії АЕ №865672 від 19 лютого 2002 року, виданого на ім'я ОСОБА_3 Кобеляцькою державною нотаріальною конторою недійсними.
Рішенням Кобеляцького районного суду м. Полтави від 02 березня 2012 року в позові відмовлено.
В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржила ОСОБА_2
У апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що рішенням Кобеляцької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 26 березня 1997 року ОСОБА_4 передано у приватну власність земельна ділянка на території с. Підгора, площею 0,85 га, у тому числі на господарські споруди 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,60 га (а.с. 31).
19 лютого 2002 року на ці земельні ділянки головою Підгірської сільської ради народних депутатів видано державний акт серії І-ПЛ №041495 на право власності на землю на ім'я ОСОБА_4.(а.с. 63).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 19 лютого 2002 року визначено, що єдиним спадкоємцем спадкового майна ОСОБА_4 до складу якого, зокрема входять зазначені земельні ділянки, є ОСОБА_3 (а.с. 67).
Згідно свідоцтва про право власності на жилий будинок №992 від 21 травня 1999 року та довідки №133 від 03 жовтня 1995 року за ОСОБА_5 значиться земельна ділянка розміром 1 500 кв. м, що знаходиться у АДРЕСА_1 (а.с. 9, 10).
Сторони не заперечують, що їх земельні ділянки межують між собою.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів порушення відповідачем її права користування земельною ділянкою, крім того позивач жодним чином не міг збільшити площу земельної ділянки за рахунок землі позивача, оскільки на момент видачі державного акта на право власності на землю, площа земельної ділянки, що знаходиться в користуванні відповідача також зменшилась.
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції невірними, виходячи з наступного.
Підставою для звернення до суду став земельний спір, що виник між сторонами з приводу користування суміжними земельними ділянками.
При цьому позивач просила визнати недійсними правовстановлюючі документи, які видавались на спірні земельні ділянки відповідачу та його батькові, та не ставила перед судом питання щодо встановлення меж суміжних земельних ділянок чи відновлення таких меж.
Місцевий суд розглянув спір у розрізі встановлення порушення меж земельних ділянок позивача та відповідача, проте не звернув уваги на суть позовних вимог.
Тому, колегія суддів вважає за необхідне розглядати спір саме в межах заявлених в позові вимог щодо законності отримання зазначених правовстановлюючих документів.
З наявних у матеріалах державного акта на право власності на землю, виданого ОСОБА_4, та свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_3 вбачається, що ці два правовстановлюючі документи видавались одного дня - 19 лютого 2002 року.
З огляду на зміст ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, що видається набувачу такої ділянки, крім випадків, коли набуття у власність відбувалось з цивільно-правової угоди щодо відчуження земельної ділянки чи свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 54).
Тоді як з державного акту серії І-ПЛ №041495 на право власності на землю слідує, що цей акт видавався ОСОБА_4 майже через три роки після його смерті, тобто Підгірська сільська рада здійснила видачу державного акту особі, яка померла.
Дана обставина впливає на законність видачі такого акту та тягне за собою як наслідок, визнання його недійсним.
Підставою для включення земельних ділянок, які рішенням Кобеляцької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 26 березня 1997 року надавались ОСОБА_4, до складу спадкового майна та видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину став зазначений державний акт на землю, тому набуття у власність ОСОБА_3 цих земельних ділянок також є незаконним.
Оскільки до спадкового майна ОСОБА_4, окрім спірних земельних ділянок включено також інше майно, яке не є предметом цього судового розгляду, у такому разі колегія суддів приходить до висновку про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, що видавалось відповідачу, лише у частині включення до складу спадкового майна земельних ділянок на території с. Підгора, загальною площею 0,85 га.
З урахуванням того, що місцевий суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, то рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким позов задовольнити частково.
У зв'язку з ухваленням нового рішення, з огляду на ч. 5 ст. 88 ЦПК України, необхідно здійснити розподіл судових витрат.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 1, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 02 березня 2012 року скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати недійсним державний акт на право власності на землю серії I-ПЛ №041495 від 19 лютого 2002 року, виданий головою Підгірської сільської ради народних депутатів на ім'я ОСОБА_3.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину серії АE №865672 від 19 лютого 2002 року у частині включення до складу спадкового майна, що належало ОСОБА_4, земельної ділянки площею 0,25 га, переданої до обслуговування житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,60 га, яка розташована на території Підгорянської сільської ради.
У решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 22 грн. 75 коп.
Стягнути з Підгірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області солідарно на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 22 грн. 75 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі:
Судді :
З оригіналом згідно:
суддя В.А. Чічіль