АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/1706/2012
Головуючий по 1-й інстанції Зємцов В.В.
Суддя-доповідач: Чічіль В. А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Антонова В.М., Хіль Л.М.,
за участю секретаря: Ренкевич М.Д.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3
на ухвалу Автозаводського районного суду Полтавської області від 16 березня 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ майна,-
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2012 року представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою, в якій просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Автозаводського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2009 року, а саме: накладення арешту на автомобіль марки Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1, вилучення цього автомобіля у ОСОБА_5 чи будь-яких інших осіб з поміщенням його на штрафмайданчик відділу ДАІ по обслуговуванню м. Кременчука УДАІ ГУМВС України в Полтавській області, та заборону МРЕВ-1 м. Дніпропетровська проводити будь-які реєстраційні чи інші дії стосовно цього автомобіля.
Зазначав, що Ленінським відділом ДВС Дніпропетровського МУЮ на підставі виконавчого листа від 17 листопада 2011 року відкрито виконавче провадження та накладено арешт на все майно ОСОБА_3, тому з урахуванням також інших обставин, які існували в момент вжиття цих заходів та перестали існувати після постановлення рішення у справі, потреба у забезпеченні позову відпала.
Ухвалою Автозаводського районного суду Полтавської області від 16 березня 2012 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись з даною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, у апеляційній скарзі просить ухвалу місцевого суду скасувати як таку, що постановлена судом з порушенням норм процесуального права, та постановити нову, якою задовольнити заяву про скасування заходів забезпечення позову.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що ухвалою Автозаводського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ майна вжито заходи забезпечення позову, зокрема накладено арешт на автомобіль марки Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, проведене вилучення цього автомобіля у ОСОБА_5 чи будь-яких інших осіб з поміщенням його на штрафмайданчик відділу ДАІ по обслуговуванню м. Кременчука УДАІ ГУМВС України в Полтавській області, та заборонено МРЕВ-1 м. Дніпропетровська проводити будь-які реєстраційні чи інші дії стосовно цього автомобіля.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 18 серпня 2011 року по цій же справі позов ОСОБА_4 задоволено частково, здійснено поділ спільного майна подружжя та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 185 347,15 грн. грошової компенсації вартості майна до досягнення рівності часток.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що при задоволенні позову суд не вправі скасовувати вжиті заходи забезпечення позову до виконання рішення або зміни способу його виконання.
Колегія суддів вважає такі висновки судді місцевого суду вірними з наступних підстав.
На сьогоднішній день рішення Апеляційного суду Полтавської області від 18 серпня 2011 року у частині стягнення грошової компенсації вартості майна до досягнення рівності часток залишається не виконаним, видано виконавчий лист від 17 листопада 2011 року, на підставі якого державним виконавцем Ленінського відділу ДВС Дніпропетровського МУЮ відкрито виконавче провадження по примусовому його виконанню.
Статтею 154 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу, зокрема у разі відмови у задоволенні позову, закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду.
Разом з тим, у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»визначено, що суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Апелянт дає вільне трактування зазначених положень, вважає, що потреба у забезпеченні позову відпала, оскільки державним виконавцем відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення.
Проте, ним не враховано, що вжиття заходів забезпечення позову не перешкоджає у здійсненні державним виконавцем дій щодо виконання рішення суду, по якому вживались такі заходи, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Ураховуючи розмір грошової компенсації, що підлягає стягненню за рішенням суду та оціночну вартість автомобіля, щодо якого вживались такі заходи, колегія суддів вважає виправданим збереження вжитих місцевим судом заходів забезпечення позову до повного виконання рішення апеляційного суду.
За таких обставин, ухвала місцевого суду постановлена з додержанням вимог закону, підстав для її скасування не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п. 1, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Автозаводського районного суду Полтавської області від 16 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий у справі:
Судді:
З оригіналом згідно:
суддя В.А. Чічіль