Справа № 2-3322/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2012 року м. Краснодон

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Баличевої М.Б..,

при секретарі : Браілко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Краснодоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого вказала, що з відповідачем з 27.08.2010 р. перебуває у зареєстрованому шлюбі та проживала разом до січня 2011 р. З 17.03.2011 р. згідно з висновком МСЕК вона визнана інвалідом першої групи загального захворювання внаслідок чого з 17.03.2011 р. по 01.04.2013 р. є непрацездатною. Оскільки її визнано інвалідом 1 групи через це вона не може працювати, потребує постійного догляду, інших доходів не має, тому потребує матеріальної допомоги. Вважає,що відповідач зобов»язан як чоловік допомагати їй матеріально, оскільки вона є непрацездатною, однак, він вклоняється від виконання своїх обов»язків, передбачених законодавством, в добровільному порядку не допомагає, хоча має таку можливість, т.я працює гірничим майстром в СП ш. ім.. Баракова ПАТ «Краснодонвугілля», де отримує заробітну плату, в зв»язку з чим звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти в розмірі ? частини всіх видів його доходів щомісячно, починаючи з дня подання позову до 01.04.2013 р.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги, надала пояснення, аналогічні, викладеним у позові, просила задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1\4 частини всіх видів його доходу щомісячно, починаючи з дня подання позову до 01.04.2013 р. Зауважила, що з відповідачем проживала до шлюбу три роки, мали намір спільно проживати і в подальшому, придбали житло, свою хворобу від нього не приховувала, захворіла у 1998 р., тобто на той час він знав про це, вперше групу отримала у 2001 р., матеріально на лікування допомагав батько. Після звільнення з роботи з нею провели повний розрахунок, грошима допомагали люди хто скільки міг, кредитна картка відповідача перебувала у неї, оскільки вона розпоряджалась в повній мірі нею.

Відповідач позов не визнає за наступних обставин: вважає,що матеріально допомагати їй повинні батьки та інші родичі, коли вона хворіла, він її відвідував, шлюб зареєстрували в зв»язку з тим, що позивачка погодилась народити дитину, однак, так спільних дітей в них немає, в шлюбі проживали лише 6 місяців, познайомились у 2007 р., до шлюбу зустрічались та мешкали разом, про її хворобу знав, вона це не приховувала. Вважає, що для надання допомоги немає обґрунтованих підстав, передбачених законом, доход позивача перевищує розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом. Таким чином, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову через його необґрунтованість.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала заперечення відповідача, проти задоволення позову заперечувала, вважає,що законних підстав для цього немає, відповідач перебував з позивачкою у шлюбі нетривалий час, захворіла вона задовго до знайомства з відповідачем. В неї вже була 3 група інвалідності, однак, 1 група їй встановлена вже після фактичного розірвання між ними шлюбних відносин,тож вважає,що відповідача може бути позбавлено права на утримання у відповідності до вимог сімейного законодавства. Позивачка мешкає разом з батьками, має повнолітнього сина, батьки мають дохід, тож вимоги позивачки направлені на неналежну особу, тому не підлягають задоволенню.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він є батьком позивачки, дочку з відповідачем познайомив саме він, вони мешкали добре, вели спільне господарство, купили машину, про хворобу дочки відповідач знав, однак, вона обіцяла йому народити дитину, тому мешкали вони разом та зареєстрували шлюб. Він отримує пенсію в розмірі 2500 грн, тому допомагав дочці в міру своїх матеріальних можливостей, надавав гроші на операцію.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона є матір»ю позивачки, перебуває на пенсії, тому доглядає за донькою. Познайомилась її дочка з відповідачем 4 роки потому, спочатку зустрічались, потім почали мешкати разом, вели спільне господарство, мали єдиний бюджет. Соціальну допомогу не оформлювала в зв»язку з тим,що на довго залишати дочку не може. Коштів не вистачає, необхідно купувати постійно ліки, продукти, відповідач спочатку виділяв кошти , однак, з січня 2011 р. вони разом не мешкають, тож він матеріально припинив допомагати їй, все було нормально до того, як дочка потрапила у лікарню.

Вислухавши сторони, представника відповідача, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про шлюб сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27.08.2010 р., офіційно шлюб не розірвано до сьогоднішнього часу, що сторонами не оспорювалось, хоча фактично вони не мешкають з січня 2011 р.

Відповідно довідки МСЕК за № НОМЕР_1 з 17.03.2011 р. позивачці встановлена 1 група інвалідності за загальним захворюванням до 01.04.2013 р., вона потребує постійного догляду та перебуває під «Д» наглядом.

Згідно з копією пенсійного посвідчення НОМЕР_2 від 01.04.2011 р. позивачка є інвалідом 1 групи загального захворювання.

З довідки УФПУ в м.Краснодон та Краснодонському районі вбачається, що вона отримує пенсію по інвалідності, яка за останні 6 місяців складає 6211.01 грн.

Згідно відповіді Краснодонської міжрайонної МСЕК встановлено,що позивачка страждає на захворювання - цукровий діабет з 1998 р., з 2001 р. була інвалідом 3 групи та з 17.03.2011 р є інвалідом 1 групи до 01.04.2013 р. в зв»язку з погіршенням та ускладненням - ампутації лівого стегна в н/3, ХАН-Ш ст.. праворуч.

Відповідно до ч.3 ст. 75 СК України позивачка вважаться непрацездатною, оскільки є інвалідом 1 групи.

З наданих позивачкою копій епікризів за №№ 982,11881 вбачається, що вона перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 17.02.2011 р. по 24.03.2011 р. та з 23.12.2011 р. по 04.01.2012 р. з діагнозом цукровий діабет, тимчасова важка течія, ст.. декомпенсація, вторинна анемія важкої течії; п/ін»єкційний абцес правого стегна з операційним втручанням.

Положеннями цієї статті передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного, право на утримання має той з подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови,що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Ч.3 ст. 80 СК України передбачено, що «розмір аліментів одному із подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення».

Згідно довідок, долучених до матеріалів справи, встановлено, що позивачка мешкає разом з матір»ю ОСОБА_5, ОСОБА_6, її мати та син отримують пенсію: перша - за віком ( у розмірі 1161.82 грн) та другий - по втраті годувальника ( у розмірі 800 грн), тож можна зробити висновок, що її доходи забезпечують прожитковий мінімум, встановлений законом, який складає - станом на лютий 2012 р. 1017 грн.

Головою вуличного комітету в довідці від 18.08.2011 р. зазначено, що позивачка перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, однак, останній не мешкає за її адресою, не зареєстрован та матеріальної допомоги не надає.

Окрім того, батько позивачки є також пенсіонером, як і мати, отримує пенсію за віком, яка за останні 6 місяців складає 14 154 грн., що підтверджується довідкою УПФУ в м. Краснодон та Краснодонському районі.

Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що підстав для виникнення аліментних обов»язків з боку відповідача немає, приймає посилання відповідача щодо нетривалості їхніх шлюбних відносин, прохання врахувати,що інвалідність та захворювання у позивачки встановлені задовго до навіть їх фактичного проживання разом, аліментні обов»язки по відношенню позивачки мають інші члени її родини

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,60, 212-215,292 ЦПК України, ст.ст. 75,80,83 СК України, суд-

В И Р І Ш И В :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відмовити за необґрунтованістю вимог.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його отримання копії цього рішення в апеляційний суд Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області.

Суддя:М. Б. Баличева