_____________________________________________________________________________
Справа№1512/5345/2012
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2012 р. року, Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Брайловської А.І.,
при секретарі Шепітко П.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 «Про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів», -
ВСТАНОВИВ:
11.04.2012 року позивачка ОСОБА_1 звернулася із вказаним позовом мотивуючи його тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Одеси від 18.02.1998 року з відповідача ОСОБА_5 стягуються на її користь аліменти на утримання однієї дитини в розмірі 1/4 частини всіх його доходів. Відповідач ухиляється від сплати аліментів, внаслідок чого у нього станом на 01.03.2012 утворилася значна заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини в сумі 19 688 грн. 47 коп., та неустойки (пені) в сумі 10 837 грн. 64 копійки. Враховуючи викладене, позивачка просить стягнути з ОСОБА_5 на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 01 березня 2009 року по 01 березня 2012 року.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з"явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце слухання справи.
Так як відповідач був належним чином повідомленим про день, час та місце слухання справи, але до суду не з»явився і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, суд ухвалює постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Позивач не заперечує проти цього.
Заслухавши позивачку, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 20 квітня 1996 року ОСОБА_5 одружився із ОСОБА_1, про що в книзі реєстрації актів про одруження було зроблено запис № 84 (а.с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року від даного шлюбу народилася дитина -ОСОБА_3, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис № 660 від 16 липня 1997 року (а.с. 7).
19 жовтня 2004 року шлюб було розірвано між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів було зроблено відповідний актовий запис № 759 (а.с. 9).
Відповідно до свідоцтва про шлюб, ОСОБА_1 06 листопада 2009 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_4, та змінила прізвище на -ОСОБА_1 (а.с. 10).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Одеси від 01.02. 2005 року з відповідача ОСОБА_5 стягуються на користь позивачки аліменти на утримання однієї дитини в розмірі 1/4 частини всіх його доходів.
Так, судом встановлено, що відповідач ухиляється від сплати аліментів, внаслідок чого у нього станом на 01.03.2012 рік утворилася заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини в сумі 19 688 грн. 47 коп. (а.с. 19), та як наслідок у позивачки виникло право на стягнення неустойки (пені) в сумі 10 837 грн. 64 копійки.
Згідно ст.196 ч.1 СМ України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов"язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки
(пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках
стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Таким чином, суд вважає правильним стягнути пеню за прострочку сплати аліментів з моменту утворення заборгованості, а саме -з 01.04. 2009 року, оскільки відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам, вказано, що боржником сплачено та перераховано стягувачу 31.03.2009 року борг по сплаті аліментів станом на 01.03.2009 року в сумі 5766, 96 гривень. Даний факт позивачем підтверджено у судовому засіданні. У зв»язку із чим суд дійшов висновку, що заборгованість утворилась станом на 01.04.2009 року -з моменту, коли відповідач забов»язаний був сплатити аліменти за березень 2009 року.
Суд вважає невірною позицію стягувати пеню за прострочку сплати аліментів з моменту повідомлення боржника державним виконавцем про наявну заборгованість, оскільки боржник не сплачуючи аліменти знав про наявність такого обов»язку, а отже і розумів, що заборгованість наявна. Крім того, дане положення чітко прописане у вищезазначеній Постанові Пленуму Верховного суду України.
Також, судом встановлено, що у період 2009-2010 років боржника ОСОБА_5 не повідомляли державні виконавці про наявну заборгованість (причини суду не відомі), у зв»язку із чим суд вважає за неможливе порушувати права позивача на отримання пені за прострочку сплати аліментів через відсутність відповідних необхідних дій з боку державних виконавців (як пояснила у судовому засіданні представник виконачої служби у разі наявності заборгованості боржника мають повідомити раз на рік, причини не повідомлення ОСОБА_5 їй не відомі).
Крім того, суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Таким чином, суд вважає, що заборгованість утворилася з вини відповідача, який тривалий час ухиляється від сплати аліментів, оскільки пояснення суду з поважності причин утворення заборгованості суду відповідач не надав.
Також суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути всю суму неустойки (пені), так як переконливих доказів причин утворення заборгованості по аліментам суду ним не надано, у зв»язку із чим підстав для зменшення розміру неустойки або повного звільнення відповідача у суду немає.
У ч. 1 ст. 20 СК України зазначено,що до вимог, які випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 72, ч. 2 ст. 129, ч. 3 ст.138, ч. 3 ст. 139 цього Кодексу.
Виходячи з викладеного, оскільки правовідносини щодо відповідальності платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) врегульовані ст. 196 СК України, на яку не поширюються обмеження щодо строку позовної давності, визначені в ст. 20 цього ж Кодексу, застосування до спірних правовідносин ст. 258 Цивільного кодексу України щодо однорічного строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки (пені) є помилковим і таким, що не ґрунтується на нормах матеріального права. (Ухвала Верховного суду України від 16 вересня 2009 року, ухвали Верховного суду України від 01 квітня 2009 року, від 15 червня 2011 року).
У зв»язку із вищезазначеним суд вважає правильним у даному випадку стягнути з відповідача пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів за весь час прострочення, тобто з 01.04.2009 року.
Згідно з розрахунком державного виконавця ВДВС станом на 1 березня 2012 р. заборгованість відповідача зі сплати аліментів становила 19 688, 47 тис. грн. (а.с. 19).
В той же час суд приходить до висновку про стягнення неустойки в меншому розмірі, чим вказано в позовній заяві, так як позивачкою зроблені невірні розрахунки.
Відповідно до статті 196 СМ заборгованість стягується за кожний місяць з розрахунку 1% за кожний день прострочення.
Так, відповідно до розрахунків заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_5 (а.с. 17, 19) у зв»язку з відсутністю даних про отримані доходи боржника в період з 01.03.2009 року по 01.03.2012 рік, розрахунок заборгованості складено на підставі даних Головного управління статистики в Одеській області про середньомісячну заробітню плату одного робітника по м. Одесі.
За 2009 рік - 1891, 10 грн, ј частини від цієї суми становить -472, 77 грн.
1% від вищевказаної суми становить -4, 70 гривень.
У 2009 році починаючи з 01 квітня було 5 місяців по 31 день та 4 місяці по 30 днів. Враховуючи вказане у 2009 році боржнику належить сплатити пеню за 275 днів (31Х5 додати 30Х4) по 4, 70 гривень. Кінцева сума пені за 2009 рік становить 1292, 5 гривень.
За 2010 рік середньомісячна заробітня плата становила 2142,00 грн, ј частини від цієї суми становить -535,50грн.
1% від вищевказаної суми становить -5, 30 гривень.
У 2010 році було 7 місяців по 31 день , 4 місяці по 30 днів та 1 місяцт 28 днів. Враховуючи вказане у 2010 році боржнику належить сплатити пеню за 365 днів (31Х7 додати 30Х4 та додати 28Х1) по 5, 30 гривень. Кінцева сума пені за 2010 рік становить 1934,5 гривень.
За 2011 рік середньомісячна заробітня плата становила 2503,00 грн, ј частини від цієї суми становить -625,75грн.
1% від вищевказаної суми становить -6, 20 гривень.
У 2011 році було 7 місяців по 31 день , 4 місяці по 30 днів та 1 місяць 28 днів. Враховуючи вказане у 2011 році боржнику належить сплатити пеню за 365 днів (31Х7 додати 30Х4 та додати 28Х1) по 6, 20 гривень. Кінцева сума пені за 2011 рік становить 2263 гривень.
За 2012 рік середньомісячна заробітня плата становила 2503,00 грн, ј частини від цієї суми становить -625,75грн.
1% від вищевказаної суми становить -6, 20 гривень.
У 2012 році позивачка просить стягнути заборгованість за перші два мсяці 1 місяць 31 день , 1 місяць 29 днів. Враховуючи вказане у 2012 році боржнику належить сплатити пеню за 60 днів (31Х1 додати 29Х1) по 6, 20 гривень. Кінцева сума пені за 2012 рік становить 372 гривні.
Таким чином, загальна сума пені за прострочку сплати аліментів ОСОБА_5 в період з 01.04.2009 року по 01.03.2012 рік становить 5862 гривні.
Керуючись ст.ст. 194, 196 СМ України, ст .ст. 10, 14, 57, 88, 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за просрочення сплати аліментів в період з 01.04.2009 року по 01.03.2012 рік в сумі 5862 гривні.
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати у розмірі 214 гривень 60 копійок на рахунок: 31218206700005; МФО-828011; отримувач - ГУДКСУ в Одеській області (Київський р-н м.Одеси) (код отримувача -37607526); код класифікації доходів бюджету -22030001, код ЄДРПОУ 02892928, код банку отримувача - 828011.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня його проголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя : Брайловська А. І.