Справа № 22-а-5977/08

донецький апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2008 року                                                                                   місто Донецьк

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                      Шаптала Н.К.

суддів апеляційного суду:                         Колеснік Г.А., Ляшенко Д.В.

при секретарі судового засідання:                          Білоус К.І.

З участю: представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином. 

ВСТАНОВИЛА:

  Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2008 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області. Дії відповідача в частині відмови в перерахунку позивачу основної пенсії по інвалідності на підставі ст..54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-12, - було визнано неправомірними та було зобов'язано відповідача зробити такий перерахунок.

   З даною постановою не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні його позову.

           Колегія суддів заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає а постанова суду має бути залишена без змін.

           До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

          Як правильно встановив суд першої інстанції позивач є інвалідом 3-ї групи першої категорії, як особа яка постраждала в наслідок ліквідації аварії на ЧАЕС і отримує пенсію на підставі ст..54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, про те на думку позивача відповідач йому невірно обраховує розмір  пенсії.

           Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та відповідні ним правовідносини і прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

  Колегія суддів, вважає, що постанова, суду першої інстанції,- грунтується на вимогах  конституційних засад та приписів спеціального Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-12 (з наступними змінами та доповненнями), та вмотивована необхідністю застосування саме норм даного закону, а не постанов Кабінету міністрів України, які протирічать цьому закону.

Колегія також вважає обґрунтованими висновки суду, оскільки відповідно до положень ст. ст. 46, 48 Конституції України кожен громадянин має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, право на соціальний захист, що включає право на забезпечення в старості. Більш того, пенсії та інші соціальні  виплати і допомоги мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні  гарантії» (далі Закон України № 2017 від 05.10.2000р.), визначено правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.

Відповідно до положень ст. ст. 5, 6 Закону України № 2017 від 05.10.2000 р., основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку.

Згідно ст. 17 Закону України № 2017 від 05.10.2000 р. основні  державні  соціальні гарантії  встановлюються законами України з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень. До таких гарантій віднесено і  мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про законність нарахування відповідачем пенсії позивачу на підставі постанов Кабінету Міністрів України, виходячи із встановлених ними розмірів мінімальної пенсії, колегія до уваги не бере, оскільки вони не тільки суперечать закону, а й порушують конституційні права громадян даної категорії і ставлять їх в дискримінаційне положення по відношенню до інших категорій пенсіонерів, розмір пенсій яких обчислюється з мінімальної пенсії за віком, прирівняної до мінімального прожиткового мінімуму.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, та правильно встановив відповідні їм правовідносини, з огляду на що,  апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

                      Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківка Донецької області - залишити без задоволення.

            Постанову  Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2008 року якою було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківка Донецької області, та дії відповідача в частині відмови в перерахунку позивачу основної пенсії по інвалідності на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року - було визнано неправомірними, та було зобов'язано відповідача зробити такий перерахунок  - залишити без змін.

                   Дана ухвала набуває чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з моменту її проголошення.

              Колегія суддів: