Справа № 4735/08
донецький апеляційний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
Іменем України
12 червня 2008 р м.Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі судової колегії: головуючого -судді Шаптала Н.К.., суддів Колеснік Г.А., Ляшенко Д.В,, при секретарі - Білоус К.І., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Луганської області та Управління Пенсійного фонду України у Артемівському районі м. Луганська - про визнання відмови у видачі довідок про заробітну плату неправомірною і зобов'язання вчинити певні дії ,
за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та прокуратури Луганської області на постанову Артемівського районного суду м. Луганська Луганської області від 8 лютого 2008 року, колегія; -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Луганській області та Управління Пенсійного фонду України у Артемівському районі м. Луганська Луганської області про визнання неправомірною відмови позивачу в наданні йому довідки про заробітну плату працюючого працівника на посаді, яку позивач займав до виходу на пенсію, за відповідні періоди, - коли підвищувалась заробітна плата працюючих співробітників прокуратури. Ці довідки він затребував з метою можливого перерахунку йому пенсії відповідно до норм діючого законодавства, оскільки він працював на посаді прокурора відділу прокуратури Луганської області і 18 лютого 2002 року був звільнений з даної посади, у зв'язку з переходом на пенсію.
Постановою Артемівського районного суду м.Луганська від 8 лютого 2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Дії відповідачів було визнано неправомірними, та було зобов'язано прокуратуру Луганської області видати ОСОБА_1 довідки про місячний заробіток робітника працюючого на посаді прокурора відділу прокуратури Луганської області станом на 01.05.2002р., 01.10.2003р., 01.11.2004р., 01.12.2005р., та на 01.04.2006р., із включенням в ці довідки основної та всіх додаткових видів оплати праці.
З даною постановою не погодилася прокуратура області та на постанову суду нею була подана апеляційна скарга, в якій відповідач просив постанову суду скасувати оскільки вона суперечить нормам чинного законодавства, оскільки суд не вірно застосував норму ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», а також не врахував що позов заявлено з пропуском строку звернення до суду передбаченого ст.99 КАС України. Позивачем ОСОБА_1, також була подана апеляційна скарга, в якій він просив постанову суду змінити, виключити з постанови суду першої інстанції посилання на ч.ч.3,18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», на Постанову КМУ №865 від 31.05.2000р. «Про деякі питання вдосконалення визначення заробітку для обчислення пенсії», а також на роз'яснення Міністерства труда та соціальної політики України від 19.06.2002 року №03-3/3103-02-6. А також, просив апеляційний суд, доповнити постанову суду першої інстанції переліком додаткових доплат які мають бути включені відповідачем в довідку яку йому мають видати відповідно до рішення суду першої інстанції, а саме, надбавку за виконання особливо важливої роботи, премію в розмірі 1/12 частини матеріальної допомоги на оздоровлення, 1/12 частини матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб. А також просив суд апеляційної інстанції зобов'язати відповідача видавати такі довідки в подальшому.
У судове засідання апеляційного суду з'явився позивач, відповідачі до суду не з'явилися, про те, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином . Позивач в суді підтримав доводи своєї апеляції та просив відмовити в задоволенні апеляції відповідача.
Судова колегія апеляційного адміністративного суду , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга відповідача - прокуратури Луганської області має бути залишена без задоволення .
До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірною відмови прокуратури Луганської області видати йому довідки про заробітну плату працюючого працівника прокуратури на посаді, яку позивач займав до виходу на пенсію.
Суд першої інстанції, вирішуючи данний спір правильно виходив з вимог ч.12 ст. 50-1 Закону України “ Про прокуратуру”, відповідно до якої обчислення пенсій працівникам прокуратури, проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком пенсії.
Відповідно ж до норми ч.18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», пенсії призначені працівникам прокуратури підлягають перерахунку в зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, такий перерахунок проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат та умов праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Згідно з Постановою КМУ №865 від 31.05.2000р. «Про деякі питання вдосконалення визначення заробітку для обчислення пенсії» пенсіонерам такі перерахунки мають бути зроблені відповідно до документів поданих ними на час перерахунку виходячи із суми заробітку який одержує працюючий працівник прокуратури на відповідній посаді з якої призначено пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому, посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років враховуються в розмірах встановлених КМУ на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахування) пенсії; премії та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою з якої особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги позивача законні та обґрунтовані та підлягають задоволенню.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги відповідача щодо неправильного трактування судом першої інстанції норм ст..50-1 Закону України «Про прокуратуру» є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Натомість апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню зі зміною постанови суду першої інстанції в частині доповнення рішення суду щодо вказівки в рішенні суду видів грошових надбавок які підлягають включенню в довідку про заробітну плату.
За таких обставин, колегія вважає, що постанову суду першої інстанції необхідно доповнити абзацем наступного змісту: «В довідки видані позивачеві включити суми надбавок за виконання особливо важливої роботи, премії, 1/12 частину матеріальної допомоги на оздоровлення, 1/12 частину допомоги на вирішення соціально-побутових проблем та інші види надбавок які позивач отримував на момент виходу на пенсію».
В іншій частині апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а постанова суду має бути залишена без змін.
В повному обсязі постанова виготовлена 17 червня 2008 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.195, 198, ч.1п.2 ст. 201, 205, Кодексу адміністративного судочинства України , апеляційний суд-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - частково задовольнити.
Апеляційну скаргу прокуратури Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Артемівського районного суду м. Луганська Луганської області від 8лютого 2008 року про задоволення позову ОСОБА_1 - змінити.
Постанову суду першої інстанції в резолютивній частині доповнити абзацем третім наступного змісту: «В довідки видані позивачеві включити суми надбавок за виконання особливо важливої роботи, премії, 1/12 частину матеріальної допомоги на оздоровлення, 1/12 частину допомоги на вирішення соціально-побутових проблем та інші види надбавок, які позивач отримував на момент виходу на пенсію».
В іншій частині апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а постанова суду має бути залишена - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця, з моменту виготовлення рішення в повному обсязі..
Колегія суддів: