Справа 22а-4470/08
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
12 червня 2008р. місто Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегіі суддів; головуючого - судді
Шаптали Н.К. , суддів Колеснік Г.А., Ляшенко Д.В., при секретарі - Білоус К.І.
За участю сторін: позивача та представника відповідача;
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області - про визнання неправомірними дій пенсійного фонду, по відмові позивачу в перерахунку пенсії, -
за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від
19 лютого 2008 року, колегія;-
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року, було задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка Донецької області - про визнання неправомірними дій пенсійного фонду, по відмові позивачу в перерахунку пенсії згідно ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд першої інстанції встановив, що позивач, який приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є інвалідом 3 групи, 1 категорії як учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, з огляду на що, розмір його основної державної пенсії має визначатися на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, а відповідно до ст. 50 вказаного Закону додаткова пенсія позивача має складати - 50% мінімальної пенсії за віком, яка має бути перерахована з 01.12.2007 року.
При цьому суд вважав, що розміри даних видів пенсії мають обраховуватися з мінімальною пенсією за віком, яка не може бути меншою за розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого в державі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу де просив скасувати постанову суду і ухвалити нову постанову про відмову позивачу у задоволенні позову. З тих підстав, що усі розрахунки пенсій позивача були зроблені відповідно до вимог чинного законодавства виходячи з постанов Кабінету Міністрів України.
Судова колегія, вислухавши доповідача по справі, заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.
До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:
Аналізуючи норми права відносно пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, судова колегія вважає, що при вирішенні даного спору суд 1-ї інстанції прийшов до правильного висновку, про необхідність, при розгляді даної справи, керуватися ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якою розмір основної державної пенсій для інвалідів 3 групи постраждалих від Чорнобильської катастрофи не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Розмір додаткової пенсії відповідно до норм ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для інвалідів 3 групи постраждалих від Чорнобильської катастрофи має складати 50% мінімальної пенсії за віком, яка не може бути меншою за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб.
Так, колегія вважає, дані висновки суду першої інстанції, обґрунтованими, оскільки відповідно до вимог ст.46, 48 Конституції України громадяни України мають право на достатній життєвий, на соціальний захист, що включає і його право на забезпечення в старості. Більш того, пенсії та інші соціальні виплати та допомоги мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі ЗУ №2017 від 05.10.2000р.), встановлено, що він визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України - основних соціальних гарантій.
Відповідно до норм ст.ст. 5,6 ЗУ № 2017, основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку.
Відповідно до ст.17 ЗУ №2017 основні державні соціальні гарантії встановлюються законами України з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень - до таких гарантій віднесено і мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, - які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму встановленого законом - а саме, відповідно до ст. 65 Закону України «Про державний бюджет на 2007р.» - встановлено розмір прожиткового мінімуму на час звернення позивача з позовом і він складає 415,11 грн., з огляду на що, відповідно до наведених норм законів мінімальний розмір пенсії за віком також має обраховуватися з даного розміру.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії до пенсійного фонду в кінці листопаду 2007 року і 12.12.2007р. пенсійним фондом йому було відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до вимог закону.
Таким чином, доводи скарги відповідача про законність нарахування ним пенсії позивачу на підставі постанов Кабінету Міністрів України, виходячи з розміру мінімальної пенсії в сумі 19,91 грн., колегія до уваги не бере, оскільки вони суперечать закону, порушують конституційні права громадян даної категорії і ставлять їх в дискримінаційне положення по відношенню до інших категорій пенсіонерів, розмір пенсій який обчислюється з мінімальної пенсії за віком прирівняної до мінімального прожиткового мінімуму.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини, що мають значення для справи та правильно встановив відповідні їм правовідносини, з огляду на що, постанова суду має бути залишена без змін.
В повному обсязі ухвала виготовлена 17.06.2008 року.
Керуючись ст.ст. 195, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівці Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року, за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області - про визнання неправомірними дій пенсійного фонду, по відмові позивачу в перерахунку пенсії, та зобов'язання відповідача зробити такий перерахунок з 01.12.2007 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом місяця з дня виготовлення рішення в повному обсязі.
Колегія суддів: Н.К.Шаптала
Г.А. Колеснік
Д.В. Ляшенко