Справа № 0614/567/2012

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2012 року Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Ярмоленка В.В.,

при секретарі Грищенко О.В., Петренко М.А.

з участю прокурора Гойдало О.Є.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши на відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, не інваліда, не судимого, -

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 24 січня 2012 року, близько 18-ї години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з підсобного приміщення (кладової), розташованої біля входу до під'їзду будинку АДРЕСА_1, шляхом вільного доступу таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав чотири колеса до автомобіля «Део Нексія», завдавши при цьому матеріальних збитків ОСОБА_1 на суму 2880 грн.

Підсудний повністю визнав свою вину. Підтвердив, що 24 січня 2012 року приблизно о 18-ї годині, після розпиття спиртних напоїв та закінчення грошей на їх придбання, в нього виник умисел на таємне викрадення чотирьох автомобільних протекторів R13 з дисками з подальшим їх продажем. З цією метою він підійшов до під'їзду будинку за місцем свого проживання, де біля входу до нього вбудовано підсобне приміщення для тимчасового зберігання речей, та яке використовувалось ОСОБА_1 та до якого ОСОБА_2 мав вільний доступ. Відчинивши двері за допомогою ключа, який раніше дав йому син потерпілого ОСОБА_3 для схову дитячої коляски та мопеду, він викрав чотири автомобільні колеса, належні потерпілому. Викрадені колеса того ж дня продав знайомому в гаражному кооперативі «Паперовик»за 800 грн., які використав для власних потреб. Розкаюється в вчиненому. Заявлений цивільний позов потерпілого визнав частково, не заперечує щодо задоволення вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої витратами на придбання пального для явки до суду. В решті позов не визнав.

Винність підсудного в вчиненні інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння підтверджується зібраними по справі доказами:

показами потерпілого ОСОБА_1 про те, що з 1997 року користується кімнатою біля входу до під'їзду будинку АДРЕСА_1, в якій раніше було приміщення для збору сміття, для зберігання деяких речей, в тому числі і чотирьох титанових дисків з літньою гумою. Даною коморою користувався і підсудний по справі, в якій він залишав дитячу коляску та мопед. 24.01.2012 року близько 19-30 години він дізнався, що двері до кладової не замкнені, після чого виявив зникнення автомобільних коліс до автомобіля «Део Нексія». Щодо міри покарання покладається на розсуд суду. Заявлений цивільний позов про відшкодування 546,10 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок заподіяної моральної шкоди підтримав повністю.

висновком товарознавчої експертизи від 18.02.2012 року про те, що вартість автопокришки гумової з диском до автомобіля ДЕО-Нексія становить 720 грн. за кожен, а загальна сума -2880 грн.;

даними протоколу огляду місця події від 30.01.2012 року, згідно якого оглянуто приміщення з лівого боку під'їзду АДРЕСА_1 в присутності потерпілого. При огляді замка, скоб для навішування замка їх пошкоджень не виявлено.(а.с.5);

в ході відтворення обстановки та обставин подій з підсудним 17.02.2012 року, останній на місці вчинення злочину показав механізм та послідовність викрадення колес до автомобіля. ( а.с. 29-31);

даними протоколу огляду місця події від 17 лютого 2012 року під час складення якого були вилучені чотири автомобільні колеса в гаражі гаражного кооперативу «Паперовик» в м. Малині по вул. Чорновола(а.с.23). Дані колеса оглянуто та визнано речовими доказами (а.с.45).

Суд за згодою всіх учасників процесу визнав недоцільним виклик свідків для їх допиту стосовно обставин крадіжки, які ніким не оспорюються та визнаються підсудним.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку щодо винності ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки) та кваліфікує його діяння за ст. 185 ч. 1 КК України.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, повністю визнав свою вину, має на утриманні двох малолітніх дітей. Злочин який він скоїв є середньої тяжкості.

Обставиною, що відповідно ст. 66 КК України пом'якшує покарання підсудного суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючою покарання підсудного обставиною суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням викладеного, думки потерпілого, вартості викраденого майна, те, що викрадене майно повернуто власнику, суд рахує за можливе призначити підсудному покарання у виді громадських робіт, яке буде необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов потерпілого підлягає частковому задоволенню.

При пред'явленні вимог про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 546,10 грн., їх розмір позивач обґрунтував 39 грн. збитків завданих зірванням та знищенням навісного замку, балансуванням та рихтовкою дисків колів на суму 130 грн., витратами, пов'язаними з явкою до суду 60 грн., та 317,10 грн. вартості пального для явки до суду.

Як встановлено під час судового слідства викрадені колеса повернуті потерпілому (а.с.47). Будь -яких зауважень щодо якості повернутого майна потерпілим не заявлялось, крім того в ході огляду майна не встановлено їх пошкоджень. ( а.с 44-45). Під час огляду місця події механічних пошкоджень замка не виявлено (а.с.5). Таким чином, в судовому засіданні не здобуто доказів знищення замку та реальних збитків, завданих підсудним пошкодженням чи знищенням викраденого майна, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Щодо понесених потерпілим витрат, пов'язаних з явкою до суду, то позивачем не надано жодних доказів на підтвердження цьому, оскільки як в матеріалах справи так і в судовому засіданні при з'ясуванні анкетних даних щодо місця проживання потерпілого ним була заявлена адреса проживання: АДРЕСА_2, а обґрунтування необхідності придбання пального позивачем для явки до Малинського районного суду не надано.

Однак, згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК.

Позивач не довів належними та допустимими доказами в суді обґрунтування завданої йому матеріальної шкоди в розмірі 546,10 грн. Разом з тим, відповідач визнав в суді позов в частині матеріальної шкоди в розмірі 317,10 грн., що в силу вимог ст. 174 ЦПК України, є підставою для задоволення позову в цій частині.

В частині відшкодування моральної шкоди позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно статті 23 ЦК України,особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Оскільки внаслідок викрадення майна , потерпілому завдана моральна шкода, тому суду вважає, що позов в цієї частині підлягає задоволенню. Однак розмір даної шкоди є завищеним і його слід визначити в 500 грн.

В решті вимог відмовити за безпідставністю .

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 81 КПК України. Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 180 (сто вісімдесят) годин.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу підсудному залишити незмінну -підписка про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 317,10 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 500 грн. завданої злочином моральної шкоди.

В решті вимог позову відмовити за безпідставністю.

Речові докази по справі чотири автомобільні колеса, передані на зберігання ОСОБА_1 (а.с.46) -повернути останньому після вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суду впродовж 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: