Справа № 2-1938/11

2/413/239/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.2012 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого-судді: Водоп'янова С.М.

при секретарі: Ткачук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу позовну заяву за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль»про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль»про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював на підприємстві Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль»в період з 17.06.2002 по 22.05.2009 рр. Після проходження навчання за професією в 2002 році був прийнятий на підприємство ДП «Криворізька теплоцентраль»в північний експлуатаційний район слюсарем з обслуговування теплових мереж 4 групи. Під час його роботи з ним 27.12.2005р. об 11 год. 30 хв. стався нещасний випадок, стосовно якого було проведено розслідування нещасного випадку та складено акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. Стосовно даного нещасного випадку було складено два документи, Акт розслідування нещасного випадку, що стався 27.12.2005 року об 11 год. 30 хв. на Державному підприємстві «Криворізька теплоцентраль», код згідно ЄДРПОУ 00130850, Міністерства палива та енергетики України за формою Н-5 від 31.01.2006р.та Акт № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 31.01.2006р. У відповідності до акту про нещасний випадок та акту розслідування нещасного випадку нещасний випадок стався при здійсненні під час роботи на об'єкті, а саме при виконанні монтажу-демонтажу труб у підвалі будинку АДРЕСА_1. Об 11 год. 30 хв. при виході з підвалу та винесенні чергової труби йому придавило палець до торця труби та як стало відомо в подальшому палець було роздроблено. Після цього інциденту його швидкою допомогою відправили у Міську лікарню № 8. 10.01.2006 року він звернувся на підприємство з заявою про нещасний випадок, що стався з ним під час роботи, як з'ясувалося, до його заяви про нього ніхто не знав з керівництва. Після цього було проведено опит його та свідків, що бачили як це сталося та 31.01.2006 року було складено 2 акти за формою Н-1 та Н-5. У відповідності до первинного листка непрацездатності він отримав відкритий осколчатий перелом середньої фаланги II пальця лівої кисті з зміщенням відломків. Але нажаль на цьому все на закінчилося, йому після прибуття до Міської лікарні № 8 провели металоостеосинтез спицею. Для того, щоб зберегти весь палець, але в подальшому стався некроз м'яких тканин, вище місця відкритого осколчатого перелому, і ще у січні 2006 року йому первинно ампутували фалангу пальця. В подальшому йому ще повторно робили операції, так як ампутаційна культя пальцю не заживала і виникала потреба оперування знов. Після лікування на протязі кінця грудня 2005 року по червень 2006 року він був змушений перевестися на іншу роботу, так як у відповідності до рекомендацій ЛКК він потребував легкої праці без навантаження на ліву кисть руки, без забруднення, низьких, високих температур без робіт на висоті. У зв'язку з чим, він був переведений сторожем, а потім, як тільки дочекався пенсійного віку одразу звільнився, так як працював все ж таки через біль. У зв'язку з даною травмою його було направлено на проходження комісії і 05.04.2006 року йому було визначено постановою МСЕК безстроково 20% втрати професійної працездатності. Вважає що, саме з вини підприємства, яке порушило норми з безпеки праці та не забезпечило безпечні умови праці, він частково втратив працездатність, і як наслідок втрати здоров'я, була спричинена моральна шкода. Таким чином, оскільки, він отримав травму під час виконання трудових обов'язків, то заподіяна йому моральна шкода випливає з трудових правовідносин, і має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці. Він постійно відчуваю біль в лівій руці, не може нею майже нічого робити, під час зміни пори року відчуває сильний біль. При зміні погодних умов, все навантаження з обслуговування себе переклав на праву руку. Через захворювання він не може виконувати важку роботу по дому, що викликає у нього відчуття особистої неповноцінності, що спричиняє йому душевні страждання. Він відчуває себе хворим та непотрібним суспільству. Незважаючи на лікування стан його здоров'я не покращується і навряд чи щось може його покращити, у зв'язку з тим, що він має травму та ампутацію. Моральну шкоду він оцінює у 188 200 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився надав письмову заяву у якій просила розглянути справу за її відсутності позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль»в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за таких підстав.

У судовому засіданні встановлено позивач працював на підприємстві відповідача Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль»в період з 17.06.2002 по 22.05.2009 рр. Під час роботи позивача з ним 27.12.2005 р. об 11 год. 30 хв. стався нещасний випадок, стосовно якого було проведено розслідування нещасного випадку та складено акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. Стосовно даного нещасного випадку було складено два документи, Акт розслідування нещасного випадку, що стався 27.12.2005 року об 11 год. 30 хв. на Державному підприємстві «Криворізька теплоцентраль», код згідно ЄДРПОУ 00130850, Міністерства палива та енергетики України за формою Н-5 від 31.01.2006р.та Акт № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 31.01.2006р. У відповідності до акту про нещасний випадок та акту розслідування нещасного випадку нещасний випадок стався при здійсненні під час роботи на об'єкті, а саме при виконанні монтажу-демонтажу труб у підвалі будинку АДРЕСА_1. Об 11 год. 30 хв. при виході з підвалу та винесенні чергової труби позивачу придавило палець до торця труби та як стало відомо в подальшому палець було роздроблено. У зв'язку з даною травмою позивача було направлено на проходження комісії і 05.04.2006 року йому було визначено постановою МСЕК безстроково 20% втрати професійної працездатності.

Внаслідок нещасного випадку, позивачу заподіяні моральні й фізичні страждання, що спричинили погіршення реалізації його фізичних і професійних можливостей, змінився його звичний спосіб життя, спричинені й інші негативні наслідки морального характеру, тобто позивачу заподіяна моральна шкода.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що, саме з вини відповідача, яке порушило норми з безпеки праці та не забезпечив безпечні умови праці, позивач частково втратив працездатність.

Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України вбачається, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних грав призвело до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв'язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, позивач отримав травму під час виконання трудових обов'язків, то заподіяна йому моральна шкода випливає з трудових правовідносин, і має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці, і тому позивачем вірно визначений належний відповідач.

Суд встановив, що обставини, заподіяння позивачу моральної шкоди, викладені в позовній заяві, так і в судовому засіданні, повністю підтверджуються наданими письмовими доказами, з чого слід зробити висновок про те, що неправомірними діями відповідача, позивачу дійсно заподіяно моральну шкоду, яка повинна компенсуватися в грошовому вигляді.

Підприємства, на якому працював позивач, порушували діюче законодавство, зокрема, ст. 153 КЗпП України, не створив нешкідливі і безпечні умови праці, протягом тривалого часу не приймали мір до усунення і зменшення шкідливих виробничих факторів.

У зв'язку з виявленими у позивача професійних захворювань змінилися, його образ і якість життя, що завдає йому моральних страждань.

Стаття 23 Цивільного Кодексу України, вказує на те, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях через фізичний біль.

Рішення Конституційного Суду від 27 січня 2004 року громадяни, яким установлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди. Відповідно до п. 4.1 цього ж рішення, ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності заподіюють йому моральні й фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і переносить значно більшу моральну шкоду, чим працівник, що не втрачає професійної працездатності.

У відповідності зі ст. 4 Закону України «Про охорону праці»державна політика в області охорони праці, базується, зокрема, на принципах пріоритету життя й здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях.

Щодо доводів відповідача відповідно до строку позовної давності, суд зазначає, що згідно до ст. 9 ЦК України, положення цього кодексу застосовується до трудових відносин, якщо вони не регулюються іншими актами законодавства. Таким чином, виходячи з положень п.3 ч.1 ст. 286 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Беручи до уваги, що обставини, викладені в позовній заяві, про заподіяння моральної шкоди, знаходять доказове підтвердження, а також з огляду на те, що настали важкі наслідки для позивача, а саме: втрата працездатності - 20 %, та відбулися зміни в стані його здоров'я, говорить про те, що позивачу завдано моральні страждання.

Суму заподіяної моральної шкоди позивач оцінює в розмірі 188200 грн. Суд вважає, що розмір моральної шкоди слід встановити з урахуванням ступеня втрати професійної працездатності встановленої позивачу у сумі 20 000 грн. Вказана сума стягується з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральних страждань.

Згідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача стягуються судові витрати на користь держави у розмірі судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 46 Конституції України, ст. 4, 9 Закони України «Про охорону праці», ст. 237-1 ч.1 КЗпП України, ст. 26,42, 79, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково, та стягнути з Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 -20 000 гривень 00 копійок, а іншій частині позовних вимог, відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в сумі, - 214 гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С. М. Водоп"янов