Справа № Провадження №22-ц-2797/12 22-ц/1090/3239/12 Головуючий у І інстанціїМедвідь Н.О.
Категорія1Доповідач у 2 інстанції Рудніченко
23.05.2012
УХВАЛА
Іменем України
23 травня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Олійника В.І.,
суддів Рудніченко О.М., Панасюка С.П.,
при секретарі Бобку О.В.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства сприяння обороні України на ухвалу Києво -Святошинського районного суду Київської області від 07 березня 2012 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовною заявою Товариства сприяння обороні України до Петропавлівсько -Борщагівської сільської ради Києво -Святошинського району Київської області, третя особа Підприємство «Автодром «Чайка»Центрального комітету Товариства сприяння обороні України про визнання права власності,-
в с т а н о в и л а:
Позивач звернувся до суду з позовом, до Петропавлівсько -Борщагівської сільської ради Києво -Святошинського району Київської області, третя особа Підприємство «Автодром «Чайка»Центрального комітету Товариства сприяння обороні України про визнання права власності.
Ухвалою Києво -Святошинського районного суду Київської області від 07 березня 2012 року відмовлено Товариству сприяння обороні України у відкритті провадження у справі, оскільки спір має господарський характер з приводу діяльності суб'єктів господарської діяльності, тому розгляд справи віднесено до компетенції господарського суду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Товариство сприяння обороні України звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду постановити нову, якою передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, осіб, які з`явилися на розгляд вказаної справи, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, по наступним підставам.
По справі встановлено, що Товариство сприяння обороні України є всеукраїнським громадським добровільним оборонно -патріотичним і спортивно -технічним об'єднанням громадян, що діє на підставі статуту (а.с. 54-56).
Товариство сприяння обороні України було внесено до державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.52,23), як неприбуткова організація.
Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
За ст. 81 ЦК України юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна.
Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.
Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.
Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Згідно ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.
Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.
Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.
Відповідно до ст. 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновок суду про те що позов заявлено юридичною особою до юридичної особи, спір має господарський характер, а тому підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, відповідає вимогам закону.
Крім того, Постановою Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»від 17 травня 2011 року, роз'яснено що господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.
У вирішенні питання про те, чи мають земельні відносини приватноправовий характер, слід враховувати таке.
Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 148 Господарського кодексу України (далі - ГК України), земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.
З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.
Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.
Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.
Враховуючи викладене, спір між позивачем та відповідачем стосується земельних відносин приватноправового характеру, а тому підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Доводи апеляційної скарги, про те, що позивач, як юридична особа, зареєстроване відповідним чином Міністерством Юстиції України, внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців як громадська організація та взяте на облік платника податків як неприбуткова організація, між позивачем та відповідачем ніколи не укладались господарські договори, не спростовують висновків суду та не ґрунтуються на нормах закону та наявних в матеріалах справи доказах.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно, повно, об'єктивно та всебічно встановлені обставини справи, характер спірних правовідносин, наданим доказам дана належна правова оцінка, на підставі чого судом постановлено ухвалу, яка відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, підстав для скасування якої за апеляційною скаргою немає.
Таким чином, визнавши, що судом першої інстанції постановлено ухвалу із дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів, відповідно до ст. 308 ЦПК України, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, залишивши ухвалу суду без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 313 - 315,317 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Товариства сприяння обороні України відхилити.
Ухвалу Києво -Святошинського районного суду Київської області від 07 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: