Справа № Провадження №22-ц-2744/12 22-ц/1090/3165/12 Головуючий у І інстанціїВерещак А.М.
Категорія40Доповідач у 2 інстанції Рудніченко
29.07.2004
УХВАЛА
Іменем України
16 травня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Олійника В.І.,
суддів Рудніченко О.М., Панасюка С.П.,
при секретарі Мироненко А.І.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Житлово -експлуатаційна контора №1», Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», Білоцерківської міської ради, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,-
в с т а н о в и л а:
Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з названим позовом, пославшись на те, що 3 березня 2008 року, близько 20 години, внаслідок прориву на різьбовому з"єднанні трубопроводу з радіатором опалення в квартирі АДРЕСА_1, квартиронаймачем якої являється відповідач ОСОБА_3, була затоплена її квартира №3 цього будинку і їй заподіяно матеріальна і моральна шкода, яку відповідачі по справі зобов'язані відшкодувати в солідарному порядку.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 та Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Житлово-експлуатаційна контора №1" в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 16 042 грн. 70 коп. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 2 000 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди та 30 грн. судових витрат. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 9 листопада 2011 р. та постановити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3, ЖЕК № 1 м. Біла Церква, КП «Білоцерківтепломережа», ОСОБА_4 та Білоцерківського міськвиконкому солідарно на її користь в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 25 192 грн. 09 коп. та моральної шкоди в сумі 50 000 грн., судові витрати в сумі 1800 гри. за проведення експертизи та 30 грн. за сплату ІТЗ.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 березня 2008 року, близько 20 години, внаслідок прориву на різьбовому з"єднанні трубопроводу з радіатором опалення в квартирі АДРЕСА_1, квартиронаймачем якої являється відповідач ОСОБА_3 була затоплена квартира №3, що розташована поверхом нижче цього будинку квартиронаймачем якої являється позивач ОСОБА_2, і розташована під кВ. 31. Вказаний будинок знаходиться на балансі ЖЕК -4(т. 1 а.с.5). Внаслідок вказаного залиття позивачеві було завдано матеріальної та моральної шкоди.
Причиною залиття квартири позивача ОСОБА_2 стало прорив на різьбовому з"єднанні трубопроводу, який прогнив, з радіатором опалення в квартирі відповідача ОСОБА_3.(а.с. 6)
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Також відповідно до частини 1 статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Ухвалюючи у справі рішення суд першої інстанції прийшов до правильних висновків, що відповідач ОСОБА_3, який не забезпечив своєчасно належну підготовку своєї квартири до опалювального сезону, не надавши виконавцю житлово - комунальних послуг, яким являвся КП БМР "ЖЕК №4", можливості доступу до внутрішньоквартирної системи опалення для виявлення порушення підключення радіатора опалення до трубопроводу та виявлення можливих несправностей, повинен нести відповідальність за заподіяну шкоду ОСОБА_2 внаслідок залиття її квартири та враховуючи, що балансоутримувачем будинку по АДРЕСА_1, а також і виконавцем житлово-комунальних послуг, являється КП БМР "ЖЕК №4", який також не забезпечив здійснення належного контролю за технічним станом та технічного обслуговування і ремонт внутрішньобудинкових мереж, повинен також нести солідарну відповідальність з ОСОБА_3 за заподіяні збитки. А враховуючи, що правонаступником КП БМР "ЖЕК№ 4" внаслідок реорганізації на даний час являється КП БМР "ЖЕК №1", останній і повинен нести дану відповідальність.
З даними висновками суду погоджується і колегія суддів.
Доводи апеляційної скарги, з приводу порушення міськвиконкомом «Житлового кодексу України», щодо прийняття розпорядження та рішення з перепланування гуртожитку під житлові квартири, в зв'язку з чим міськвиконком Білоцерківської міської ради повинен нести солідарну відповідальність за залиття квартири позивача, не відповідають положенням законодавства, оскільки в разі не згоди з рішенням або розпорядженням, яке стосується прав особи вона в праві у відповідності до вимог діючого законодавства оскаржити вказане рішення. Позивачем не надано доказів що вказане розпорядження та рішення міськвиконкому порушують її права.
Крім того, доводи апеляційної скарги, щодо не врахування судом першої інстанції вимог цивільного кодексу при визначенні моральної шкоди присудженої до стягнення, колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки судом першої інстанції в рішення суду чітко зазначено, що при визначенні суми, яка підлягає стягненню на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди судом враховано наслідки заподіяної шкоди, а саме необхідність проведення в значній мірі дорогого ремонту, змін в житті позивача і її сім'ї, глибину моральних переживань та їх тривалість, а тому вважав за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 2 000грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги, про те що внаслідок залиття була пошкоджена вся квартира позивача, а тому необхідно взяти за основу представлений нею попередній висновок експерта щодо розміру заподіяних збитків, не підтвердженні належними доказами та вони спростовуються позовною заявою, актом про залиття квартири.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не ґрунтуються на нормах закону та наявних в матеріалах справи доказах.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно, повно, об'єктивно та всебічно встановлені обставини справи, характер спірних правовідносин, наданим доказам дана належна правова оцінка, на підставі чого судом ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, підстав для скасування якого за апеляційною скаргою немає.
Таким чином, визнавши, що судом першої інстанції ухвалено рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів, відповідно до ст. 308 ЦПК України, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, залишивши рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 313 - 315,317 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: