Справа № Провадження №22-ц-1516/12 22-ц/1090/1858/12 Головуючий у І інстанції Кисіль О.А.
Категорія26Доповідач у 2 інстанціїРудніченко
14.05.2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
18 квітня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Олійника В.І.,
суддів Рудніченко О.М., Панасюка С.П.,
при секретарі Лопатюк В.Ю.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»на рішення Яготинського районного суду Київської області від 17 січня 2012 року в справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и л а:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому зазначав, що 24 грудня 2007 року між ВАТ «Родовід Банк»(правонаступник ПАТ «Родовід Банк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав у кредит 29 424,60 доларів США, зі сплатою відсоткової ставки за користування кредитом в розмірі 12,50 % річних, та зобов'язувався до 24 грудня 2014 року погасити надану йому суму в кредит зі сплатою річних відсотків, шляхом сплати чергових платежів впродовж наданого йому строку, тобто до 24 грудня 2014 року. Крім цього, укладено договір застави транспортного засобу від 24 грудня 2007 року. Оскільки відповідач належним чином не виконував своїх обов'язків відповідно до кредитного договору, виникла сума заборгованості в сумі 60 124,21 доларів США. Оскільки відповідач не погасив суму заборгованості, то позивач просив стягнути з відповідача 12 786,44 доларів США основного боргу, а також 2387,55 доларів США відсотків нарахованих за користування кредитними коштами, 44720,50 доларів США пені за прострочення виконання зобов'язань і 229,72 доларів США - 3% річних, що в загальній сумі складає 60 124, 21 доларів США, що еквівалентно 479 280,15 гривень.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 17 січня 2012 року в позові ПАТ Родовід Банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ПАТ «Родовід Банк»звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Яготинського районного суду Київської області від 17 січня 2012 року та ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, осіб, які з`явилися на розгляд вказаної справи, вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, по наступним підставам.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Згідно ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Ухвалюючи у справі рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню оскільки останнім не надано доказів в підтвердження суми заявлених позовних вимог.
Проте, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Так, колегією встановлено, що 24 грудня 2007 року між ВАТ «Родовід Банк»(правонаступник ПАТ «Родовід Банк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір (а.с.6-10).
За умовами п. 1.1 банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 29 424,60 доларів США терміном по 24 грудня 2014 року включно. Кредитні кошти надавались позичальнику для купівлі автомобіля та сплати страхових платежів за договорами добровільного страхування автомобіля.
В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, між позивачем та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу автомобіля марки Subaru, модель FORESTER, рік випуску 2007, колір сірий, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, тип ТЗ легковий універсал -В, реєстраційний № НОМЕР_1 (а.с. 11-16).
Встановлено, що умови договору кредиту відповідачем належним чином не виконувались, по кредитному договору виникла заборгованість. В порядку досудового врегулювання спору між сторонами, банк звертався до відповідача про сплату суми заборгованості (а.с.23.24).
Засіданням кредитно - інвестиційного комітету АТ «Родовід Банк» від 02 лютого 2010 року було вирішено питання з приводу реалізації заставного майна, в рахунок часткового погашення заборгованості позичальника по кредитному договору та стягнення з позичальника різниці між сумою заборгованості за кредитним договором та вартістю продажу заставного майна шляхом звернення стягнення на інше майно, що належить позичальнику на праві власності (а.с. 79).
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 572 ЦК України В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
За правилами ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_2 всупереч вимогам ст.ст.526-527, 530, 1048-1050, 1054 ЦК України та умовам кредитного договору не виконав грошове зобов'язання по кредитному договору, то відповідно до ст.ст.625, 1050 ЦК України та умов договору він зобов'язаний сплатити суму кредиту та встановлений договором розмір процентів, а позивач вправі вимагати повернення кредиту та сплати процентів за зазначеним кредитним договором.
Колегія суддів, не погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо недоведеності суми позовних вимог позивачем, оскільки такі висновки спростовуються наявними матеріалах справи доказами.
Щодо вимог позивач про стягнення 44720,50 доларів США пені за прострочення виконання зобов'язань і 229,72 доларів США - 3% річних з відповідача, колегія керується наступним.
За ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання
Згідно ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно ст.552 ЦК України сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Сплата неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою ст. 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями ст. 1054, 1056-1 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через не співмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.
Істотними в розумінні частини третьої ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 звертаючись з запереченням проти позову (а.с. 66) просив при нарахуванні та стягненні пені застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК України.
А тому, враховуючи викладене вимоги позивача з приводу стягнення 44 720,50 доларів США пені за прострочення виконання зобов'язань і 229,72 доларів США - 3% річних з відповідача, підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення на користь позивача з відповідача 5 000 дол. США пені за прострочення виконання зобов'язання, в решті позову необхідно відмовити.
Також колегія вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати по справі по сплаті державного мита в сумі 1700 грн. та по оплаті витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 120, 00 грн., всього 1820 грн.
При таких обставинах, в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, рішення суду відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 313 -317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»задовольнити частково.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 17 січня 2012 скасувати та ухвалити нове.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»заборгованість по кредитному договору в розмірі 12 786, 44 дол. США; 2 387,55 дол. США відсотків нарахованих за користування кредитними коштами; 5 000 дол. США пені за прострочення виконання зобов'язання, а всього 20 173,99 дол. США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»судові витрати в розмірі 1820 грн.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з питань розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: