Справа № Провадження №22-ц-1696/12 22-ц/1090/2226/12 Головуючий у І інстанції Голуб А.В.
Категорія26Доповідач у 2 інстанціїРудніченко
14.05.2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
25 квітня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Олійника В.І.,
суддів Панасюка С.П., Рудніченко О.М.,
при секретарі Соловйову А.В.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Кредит промбанк»на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2011 року по справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Кредит промбанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановила:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 28.04.2006 року між ВАТ "Кредитпромбанк", яке в подальшому було перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 49.28.1/13/06-А, згідно якого позивач зобов'язався відкрити відповідачу невідновлювальну кредитну лінію у національній валюті України або в іноземних валютах в межах загальної суми 66 04 0 доларів СІЛА за офіційним курсом НБУ на дату надання кожного кредиту строком по 29.04.2013 року включно під 13% річних, а відповідач зобов'язався погашати кредит та сплачувати проценти у порядку та строки обумовленими сторонами у пункті 3 договору, та повністю погасити заборгованість та сплатити проценти за кредитом не пізніше 29.04.2013 року. Позивач вказував на те, що 28.04.2006 року відповідач отримав у позивача через касу банку 56 606 доларів США. Позивач посилався на те, що відповідач не виконує умови кредитного договору і станом на 09.03.2011 року за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором у сумі 55 970 доларів США 38 центів, що за курсом НБУ складає 444 130 гривень 54 коп. Позивач просив в судовому порядку стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 444 130 гривень 54 коп., а також судові витрати по справі.
В судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору №49.28.1/13/06-А від 28.04.2006 року станом на 08.09.2011 року в сумі 60 594 долари США 99 центів, яка складається з: строкової заборгованості за кредитом - 13 477 доларів США 68 центів; простроченої заборгованості за кредитом - 22 238 доларів США 04 центи; простроченої заборгованості за відсотками 14 953 долари США 01 цент; пені за прострочення кредиту - 5 939 доларів США 94 центи; пені за прострочення відсотків 3 986 доларів СІЛА 31 цент а також 1700 грн. витрат по оплаті державного мита та 120 гривень витрат по сплаті за послуги на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" 50 668,73 доларів СШ7А. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" 1700 гривень державного мита та 120 гривень витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи. В задоволенні іншої частини позову ПАТ "Кредитпромбанк" відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням по справі ПАТ «Кредитпромбанк»звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Крім того, з апеляційною скаргою звернувся відповідач ОСОБА_2, в якій просив рішення суду скасувати ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, осіб, які з'явилися на розгляд вказаної справи, вважає що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, по наступним підставам.
28.04.2006 року між ВАТ "Кредитпромбанк", яке в подальшому було перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 49.28.1/13/06-А (а.с. 10-12).
Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язався відкрити відповідачу невідновлювальну кредитну лінію у національній валюті України або в іноземних валютах в межах загальної суми 66 04 0 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кожного кредиту строком по 29.04.2013 року включно під 13% річних, а відповідач зобов'язався погашати кредит та сплачувати проценти у порядку та строки обумовленими сторонами у пункті З договору, та повністю погасити заборгованість та сплатити проценти за кредитом не пізніше 29.04.2013 року.
28.04.2006 року відповідач отримав у позивача через касу банку 56 606 доларів США.
Позивач посилався на те, що відповідач не виконує умови кредитного договору а тому з врахуванням уточнень заборгованість відповідача за кредитним договором №49.28.1/13/06-А від 28.04.2006 року станом на 08.09.2011 року в сумі 60 594 долари США 99 центів, яка складається з: строкової заборгованості за кредитом - 13 477 доларів США 68 центів; простроченої заборгованості за кредитом -22 238 доларів США 04 центи; простроченої заборгованості за відсотками 14 953 долари США 01 цент; пені за прострочення кредиту - 5 939 доларів США 94 центи; пені за прострочення відсотків 3 986 доларів США 31 цент.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості в сумі 50 668, 73 дол. США, в іншій частині суд позивачеві відмовив за безпідставністю позовних вимог.
З даними висновками колегія повністю погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Згідно ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилами ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється - від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно СТ..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання
Згідно ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно ст.552 ЦК України сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Сплата неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою ст. 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями ст. 1054, 1056-1 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через не співмірність - із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами - основного грошового боргу.
Враховуючи вищевикладене, висновки суду першої інстанції, щодо стягнення суми заборгованості з відповідача по кредитному договору"є правильними, такими, що відповідають вимогам закону та підтверджуються матеріалами справи. Разом з тим колегія суддів не погоджується : з висновками суду, щодо відмови у стягненні з відповідача пені за прострочення кредиту 5 939,94 дол. СІЛА та пені за прострочення відсотків 3 986,31 дол. США та вважає, що дані вимоги позивача підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, про неправомірність ухваленого рішення та стягнення заборгованості за кредитним договором у доларах США, оскільки згідно ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня, не відповідають вимогам законодавства.
Оскільки, відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а ст. 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку встановлених законом. У разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ч.3 ст. 553 ЦК України.
Тому стягнення заборгованості в іноземній валюті не суперечить нормам діючого законодавства.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_2, про те що він не в змозі належним чином виконувати кредитний договір у зв'язку з неможливістю реалізувати заставний автомобіль, вони є необґрунтованими.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не ґрунтуються на нормах закону та наявних в матеріалах справи доказах.
При таких обставинах, в зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, рішення суду відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає зміні в частині стягнення пені за прострочення кредиту та пені за прострочення відсотків.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 313 - 316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредит промбанк»задовольнити частково, апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2011 змінити.
Стягнути з: ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»5 939,94 дол. США. пені за прострочення кредиту та 3 986,31 дол. США пені за прострочення-відсотків.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді