ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 р. Справа № 5016/3702/2011(17/177)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О. В.,

з участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність № 03/1739 від 21.11.2011р.

ОСОБА_2, довіреність № 01/166 від 25.01.2012р.

від відповідача -1: ОСОБА_3, довіреність № 33 від 03.05.2012р.

від відповідача-2: ОСОБА_3, довіреність № 34 від 03.05.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/3702/2011(17/177)

За позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство", 55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів,8,

до відповідача-1: Виконавчого комітета Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, 55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів,48,

до відповідача-2: Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, 55001, м.Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів,48

про: стягнення недоотриманих коштів через різницю між собівартістю послуг та затвердженими тарифами за період з 01 січня 2007 року по 01 вересня 2011 року у сумі 40 359 013,71 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство", (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом, в якому просить стягнути з Виконавчого комітета Южноукраїнської міської ради Миколаївської області та Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, (надалі -відповідач) суму недоотриманих коштів через різницю між собівартістю послуг та затвердженими тарифами за період з 01 січня 2007 року по 01 вересня 2011 року у сумі 38 203 100,00 грн. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що тарифи введені виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради за період з 2007 по 2011 роки не відповідають висновкам Державної інспекції з контролю за цінами у Миколаївській області щодо розрахунків економічно обгрунтованих планових втрат на виробництво зазначених житлово-комунальних послуг, та є заниженими, внаслідок чого підприємство несе значні збитки.

З метою встановлення правильності розрахунку заборгованості виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області перед КП "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство" коштів на покриття різниці між встановленими тарифами та розміром економічно обгрунтованих витрат на їх виробництві, ухвалою суду від 20.12.2011року було зупинено провадження у справі та призначено судову бухгалтерсько-економічну експертизу.

Ухвалою суду від 03.04.2012р. провадження у справі було поновлено у зв?язку із поверненням справи з експертної установи, висновком якої було визначено, що сума заборгованості з різниці між встановленим Южноукраїнською МР розміром тарифів та економічно-обґрунтованими витратами на послуги з теплопостачання, водопостачання, водовідведення та послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових мереж, що надані КП ТВГ у період з 01.01.2007 року по 01.09.2011 року становить 40 359 013,71 грн.

Позивач заявою від 13.04.2012р. за № 03/806 уточнив позовні вимоги, якою збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідачів солідарно загальну суму недоотриманих коштів через різницю між собівартістю послуг та затвердженими тарифами за період з 01 січня 2007 року по 01 вересня 2011 року у сумі 40 359013,71 грн.

Враховуючи, що під збільшенням розміру позовних вимог розуміється збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, за таких обставин, заява приймається до розгляду щодо стягнення з відповідачів суми недоотриманих коштів через різницю між собівартістю послуг та затвердженими тарифами за період з 01 січня 2007 року по 01 вересня 2011 року у сумі 40 359013,71 грн.

Відповідач-2 позов заперечив, посилаючись на те, що позивач не надав доказів, які б свідчили, що він вчинив дії, необхідні для погашення заборгованості, та не уклав договір про організацію взаєморозрахунків, який є підставою для проведення розрахунків та повинен укладатись між надавачами послуг та іншими підприємствами - учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості. Крім того, відповідач-2 в задоволенні позовних вимог просив відмовити з огляду на те, що позивач пропустив строк звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу та клопотав про застосування строків позовної давності відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України.

Відповідач-1 клопотав про припинення провадження у справі відносно нього, оскільки відповідно до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначають, що до виключної компетенції міської ради належить: затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання відповідного бюджету, прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету. Виконавчими органами міських рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Тобто, відповідач-1 в обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що позовні вимоги можуть пред'являтися до органу місцевого самоврядування - Южноукраїнської міської ради, а не до виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради.

Позивач клопотав про припинення провадження відносно першого відповідача, на підтвердження вище викладеного останнім було надана заява, в якій позивач відмовився від позовних вимог відносно відповідача-1 - Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області.

У відповідності до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в частині позовних вимог відносно відповідача-1- Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради провадження у справі підлягає припиненню.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на таке:

У відповідності до рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради №117 від 25 березня 2003 року комунальне підприємство „Теплопостачання та водо -каналізаційне господарство" є виконавцем послуг водопостачання, теплопостачання та водовідведення по м. Южноукраїнську.

Предметом діяльності підприємства є задоволення потреб населення, підприємств, установ, організацій в наданні послуг теплопостачання, водопостачання та водовідведення, а також обслуговування внутрішньо будинкових мереж.

Рішеннями виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради від 25.03.2003р. за № 117, від 27.11.2003 року за № 227, від 28.02.2007 року за № 110 КП ТВКГ передано дільницю по обслуговуванню внутрішньо-будинкових мереж водопостачання, теплопостачання та водовідведення та передано складову тарифу квартирної плати «Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло та водопостачання та водовідведення і зливної каналізації».

Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги встановлений ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Згідно з вказаними вимогами органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. У разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами, на виробництво цих послуг. Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відповідна сільська, селищна, міська рада передбачає у відповідному місцевому бюджеті. Затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді. У разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету.

В період з 01.01.2007 - 01.09.2011 років в місті Южноукраїнськ діяли тарифи на послуги з водопостачання, теплопостачання, водовідведення та обслуговування внутрішньо будинкових інженерних мереж затверджені рішеннями виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради, а саме:

Стосовно обслуговування внутрішньо будинкових інженерних мереж були затверджені наступні рішення:

Рішення № 227 від 27.11. 2003 року, рішення №110 від 28.02.2007 р., яким було встановлено тариф за надання послуги з обслуговування внутрішньо будинкових інженерних мереж в сумі 0,163 грн за 1 м2, рішення № 263 від 17.05.07 року, яким було встановлено тариф з 01.04.2007 року в розмірі 0,16 грн.; рішення № 263 від 17.05.2007 року, яким встановлено тариф за надання послуги з обслуговування внутрішньо будинкових інженерних мереж в розмірі 0,16 грн. за 1 м2, рішення № 98 від 28.02.2008 р., яким встановлено тариф за надання послуги з обслуговування внутрішньо будинкових інженерних мереж з 01.04.2008 року в розмірі 0,23 грн. за 1 м2; рішення №607 від 10.12.2008 р., яким було встановлено тариф за надання послуги з обслуговування внутрішньо будинкових інженерних мереж в сумі 0,27 грн за 1 м2, рішення №159 від 07.05.2009 р., яким було встановлено тариф в сумі 0,32 грн за 1 м2, рішення №117 від 25.05.2011 р., яким було встановлено тариф в сумі 0,72 грн за 1 м2 .

Стосовно водопостачання: рішення № 608 від 10.12.2008 року, яким було встановлено тариф для населення на послуги водопостачання в розмірі 1,45 грн. за 1 м3.; рішення № 670 від 29.12.2008 року, яким було встановлено тариф для бюджетних установ на послуги водопостачання в розмірі 1,63 грн. за 1 м3.; рішення № 186 від 10.06.2009 року, яким було встановлено тариф для населення на послуги водопостачання в розмірі 1,39 грн. за 1 м3 , рішення № 238 від 23.07.2009 року, яким було встановлено тариф для бюджетних установ на послуги водопостачання в розмірі 1,56 грн. за 1 м3 , а для інших підприємств, установ, організацій в розмірі 1,81 грн. за 1 м3, рішення № 70 від 16.03.2011 року, яким було встановлено тариф для населення на послуги водопостачання в розмірі 2,05 грн. за 1 м3.; рішення № 96 від 28.03.2011 року, яким було встановлено тариф для бюджетних установ на послуги водопостачання в розмірі 2,69 грн. за 1 м3 , а для інших підприємств, установ, організацій в розмірі 2,87 грн. за 1 м3.

Стосовно водовідведення: рішення № 608 від 10.12.2008 року, яким було встановлено тариф для населення на послуги водовідведення в розмірі 1,60 грн. за 1 м3 , рішення № 670 від 29.12.2008 року, яким було встановлено тариф для бюджетних установ на послуги водовідведення в розмірі 2,77 грн. за 1 м3 ., рішення № 608 від 10.12.2008 року, яким було встановлено тариф для населення на послуги водовідведення в розмірі 1,60 грн. за 1 м3 , рішення № 670 від 29.12.2008 року, яким було встановлено тариф для бюджетних установ на послуги водовідведення в розмірі 2,77 грн. за 1 м3 , а для інших підприємств, установ, організацій в розмірі 2,77 грн. за 1 м3 , рішення № 186 від 10.06.2009 року, яким було встановлено тариф для населення на послуги водовідведення в розмірі 2,27 грн. за 1 м3 рішення № 238 від 23.07.2009 року, яким було встановлено тариф для бюджетних установ на послуги водовідведення в розмірі 2,77 грн. за 1 м3 , а для інших підприємств, установ, організацій в розмірі 3,15 грн. за 1 м3 , рішення № 70 від 16.03.2011 року, яким було встановлено тариф для населення на послуги водовідведення в розмірі 2,80 грн. за 1 м3.; рішення № 96 від 28.03.2011 року, яким було встановлено тариф для бюджетних установ на послуги водовідведення в розмірі 3,68 грн. за 1 м3 , а для інших підприємств, установ, організацій в розмірі 3,92 грн. за 1 м3.

Стосовно теплопостачання: рішення № 608 від 10.12.2008 року, яким було встановлено тариф для населення на послуги теплопостачання в розмірі 49,26 грн. за 1 Гкал, рішення № 670 від 29.12.2008 року, яким було встановлено тариф для населення на послуги теплопостачання в розмірі 99,22 грн. за 1 Гкал, рішення № 186 від 10.06.2009 року, яким було встановлено тариф для населення на послуги теплопостачання в розмірі 59,11 грн. за 1 Гкал, рішення № 238 від 23.07.2009 року, яким було встановлено тариф для бюджетних установ на послуги теплопостачання в розмірі 99,22 грн. за 1 Гкал, для інших підприємств, установ, організацій в розмірі 119,11 грн. за 1 Гкал, рішення № 70 від 16.03.2011 року, яким було встановлено тариф для населення на послуги теплопостачання в розмірі 104,55 грн. за 1 м3.; рішення № 238 від 23.07.2009 року, яким було встановлено тариф для бюджетних установ на послуги теплопостачання в розмірі 99,22 грн. за 1 гкал , а для інших підприємств, установ, організацій в розмірі 119,11 грн. за 1 Гкал.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що затверджені тарифи є нижчими від економічно обґрунтованих витрат на виробництво цих послуг та не відповідають рівню витрат позивача на виробництво і наданні послуг з водопостачання, теплопостачання, водовідведення та обслуговування внутрішньо будинкових інженерних мереж.

Так, у відповідності до розгорнутого розрахунку заборгованості наданого КП ТВКГ:

У 2007 році було надано послуг на обслуговування внутрішньо будинкових інженерних мереж на суму 1385,1 тис. грн. Фактична собівартість наданих послуг склала 2111,1 тис.грн. Різниця між фактичною собівартістю наданих послуг та вартістю наданих послуг склала 726,0 тис, грн. Отримано дотації з місцевого бюджету 400,0 тис. грн.

Таким чином в 2007 році позивачем було недоотримано коштів на покриття різниці між встановленими тарифами та собівартістю послуг з обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж у розмірі 326,0 тис, грн.

В 2008 році було надано послуг з обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж на суму 1755,6 тис. грн. Фактична собівартість наданих послуг склала 2416,4 тис.грн. Різниця між фактичною собівартістю наданих послуг з обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж та вартістю наданих цих послуг склала 660,8 тис грн. Отримано дотації з місцевого бюджету 160,0 тис. грн. Позивачем в 2008 році недоотримано коштів на покриття різниці між встановленими тарифами та собівартістю послуг з обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж на суму 500,8 тис, грн.

В 2009 році було надано послуг з обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж на суму 2450,5 тис. грн. Фактична собівартість наданих послуг склала 7098,8 тис. грн. Позивачем у 2009 році недоотримано коштів на покриття різниці між встановленими тарифами та собівартістю послуг з обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж, на суму 4648,3 тис. грн. 6 тис.

В 2010 році було надано послуг з обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж на суму 2779,5 тис. грн. Фактична собівартість наданих послуг склала 8012,3 тис.грн. Різниця між фактичною собівартістю наданих послуг з обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж та вартістю наданих цих послуг склала 5232,8 тис грн. Отримано дотації з місцевого бюджету 105,0 тис. грн. Таким чином позивачем в 2010 році недоотримано коштів на покриття різниці між встановленими тарифами та собівартістю послуг з обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж на суму 5127,8 тис, грн.

За 8 місяців 2011 року, а саме з 01.01.2011 року - 01.09.2011року було надано послуг з обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж на суму 2375,7 тис. грн. Фактична собівартість наданих послуг склала 5584,0 тис.грн. Різниця між фактичною собівартістю наданих послуг з обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж та вартістю наданих цих послуг склала 3208,3 тис. грн. Таким чином позивачем за 8 місяців 2011 року, недоотримано коштів на покриття різниці між встановленими тарифами та собівартістю послуг з обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж на суму 3208,3 тис, грн.

Стосовно послуг з водопостачання:

В 2009 році було надано послуг з водопостачання на суму 1558,5 тис. грн. Фактична собівартість наданих послуг з водопостачання склала 4539,7 тис.грн. Різниця між фактичною собівартістю наданих послуг з водопостачання та їх вартістю склала 2981,2 тис. грн. Отримано дотації з місцевого бюджету 31,6 тис. грн. Таким чином позивачем в 2009 році недоотримано коштів на покриття різниці між встановленими тарифами та собівартістю послуг з водопостачання на суму 2949,6 тис, грн.

В 2010 році було надано послуг з водопостачання на суму 1530,3 тис. грн. Фактична собівартість наданих послуг з водопостачання склала 3934,6 тис.грн. Різниця між фактичною собівартістю наданих послуг з водопостачання та їх вартістю склала 2404,3 тис. грн. Отримано дотації з місцевого бюджету 35,1 тис. грн. Таким чином позивачем в 2010 році недоотримано коштів на покриття різниці між встановленими тарифами та собівартістю послуг з водопостачання на суму 2369,2 тис, грн.

В 2011 році було надано за 8 місяців послуг з водопостачання на суму 1224,8 тис. грн. Фактична собівартість наданих послуг з водопостачання склала 2509,9 тис.грн. Різниця між фактичною собівартістю наданих послуг з водопостачання та їх вартістю склала 1285,1 тис. грн. Отримано дотації з місцевого бюджету 62,3 тис. грн. Таким чином позивачем в 2011 році недоотримано коштів на покриття різниці між встановленими тарифами та собівартістю послуг з водопостачання на суму 1222,8 тис, грн.

Стосовно послуг з водовідведення:

В 2009 році було надано послуг з водовідведення на суму 3150,0 тис. грн. Фактична собівартість наданих послуг з водовідведення склала 5168,4 тис. грн. Різниця між фактичною собівартістю наданих послуг з водовідведення та їх вартістю склала 2018,4 тис. грн. Отримано дотації з місцевого бюджету 63,8 тис. грн. Таким чином позивачем в 2009 році недоотримано коштів на покриття різниці між встановленими тарифами та собівартістю послуг з водовідведення на суму 1954,6 тис, грн.

В 2010 році було надано послуг з водовідведення на суму 3689,8 тис. грн. Фактична собівартість наданих послуг з водовідведення склала 5887,2 тис. грн. Різниця між фактичною собівартістю наданих послуг з водовідведення та їх вартістю склала 2197,4 тис. грн. Отримано дотації з місцевого бюджету 27,3 тис. грн. Таким чином позивачем в 2010 році недоотримано коштів на покриття різниці між встановленими тарифами та собівартістю послуг з водовідведення на суму 2170,1 тис, грн.

В 2011 році було надано послуг з водовідведення на суму 2599,2 тис. грн. Фактична собівартість наданих послуг з водовідведення склала 4223,5 тис. грн. Різниця між фактичною собівартістю наданих послуг з водовідведення та їх вартістю склала 1625,3 тис. грн. Отримано дотації з місцевого бюджету 37,7 тис. грн. Таким чином позивачем в 2011 році недоотримано коштів на покриття різниці між встановленими тарифами та собівартістю послуг з водовідведення на суму 1587,6 тис, грн.

Стосовно послуг з теплопостачання:

В 2009 році було надано послуг з теплопостачання на суму 11967,4 тис. грн. Фактична собівартість наданих послуг з теплопостачання склала 14370,9 тис. грн. Різниця між фактичною собівартістю наданих послуг з теплопостачання та їх вартістю склала 2403,5 тис. грн. Отримано дотації з місцевого бюджету 242,6 тис. грн. Таким чином позивачем в 2009 році недоотримано коштів на покриття різниці між встановленими тарифами та собівартістю послуг з теплопостачання на суму 2160,9 тис, грн.

В 2010 році було надано послуг з теплопостачання на суму 13187,1 тис. грн. Фактична собівартість наданих послуг з теплопостачання склала 20290,4 тис. грн. Різниця між фактичною собівартістю наданих послуг з теплопостачання та їх вартістю склала 7103,3 тис. грн. Отримано дотації з місцевого бюджету 101,6 тис. грн. Таким чином позивачем в 2010 році недоотримано коштів на покриття різниці між встановленими тарифами та собівартістю послуг з теплопостачання на суму 7001,7 тис, грн.

В 2011 році було надано послуг з теплопостачання на суму 10714,8 тис. грн. Фактична собівартість наданих послуг з теплопостачання склала 13690,2 тис. грн. Різниця між фактичною собівартістю наданих послуг з теплопостачання та їх вартістю склала 2975,4 тис. грн. Таким чином позивачем в 2011 році недоотримано коштів на покриття різниці між встановленими тарифами та собівартістю послуг з теплопостачання на суму 2975,4 тис, грн.

У зв'язку із вище наведеним позивачем понесені витрати у загальному розмірі 38 203 100,00 грн., що підтверджується розрахунком обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на теплопостачання, водопостачання, водовідведення та послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових мереж, що надавались КП ТВКГ за період з 01.01.2007р. по 01.09.2011р.

Позивач в ході розгляду справи збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача загальну суму недоотриманих коштів через різницю між собівартістю послуг та затвердженими тарифами за період з 01 січня 2007 року по 01 вересня 2011 року у сумі 40 359013,71 грн., розмір збільшених позовних вимог був підтверджений висновком судової - економічної експертизи від 22.03.2012 за № 12/1 (арк.. спр. 54-74, т. ІІІ), у відповідності до якого сума заборгованості з різниці між встановленим Южноукраїнською МР розміром тарифів та економічно-обґрунтованими витратами на послуги з теплопостачання, водопостачання, водовідведення та послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових мереж, що надані КП ТВГ у період з 01.01.2007 року по 01.09.2011 року становить 40 359 013,71 грн.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач-2 позов заперечив зокрема посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем-2 до липня 2011 року були відсутні будь-які договірні зобов'язання, таким чином підстави виникнення зобов'язання відповідача сплатити позивачу грошову суму у позивача відсутні. В обґрунтування заперечень, відповідачем-2 зазначено, що оскільки між позивачем та відповідачем були відсутні будь-які договори щодо сплати коштів на покриття різниці між встановленим виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради тарифами на теплопостачання, водопостачання, водовідведення; позивачем не надано доказів, за якими договірними зобов'язаннями було нараховано 38 203 100,00 грн.

Відповідно до ст. 96 Бюджетного кодексу України дотація -це вид міжбюджетного трансферту, а законами України про Державний бюджет України на відповідний рік передбачається надання міжбюджетних трансфертів на погашення заборгованості з різниці в тарифах у вигляді субвенцій місцевим бюджетам, які бюджетним кодексом України віднесені до міжбюджетних трансфертів.

Тобто, на думку відповідача-2, погашення заборгованості з різниці в тарифах має здійснюватись за рахунок коштів саме державного бюджету України, а не з місцевого.

Також відповідач-2 просив застосувати строки позовної давності відповідно до ст. 257 ЦК України,але дане клопотання не підлягає задоволенню оскільки у відповідності до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до новового строку не зараховується.

Оскільки в 2007 році відповідачем було надано позивачу дотацію з місцевого бюджету в розмірі 400,0 тис. грн., в 2008 році надано дотації в розмірі 160,0 тис. грн.; в 2009 році надано дотації позивачу в розмірі 338,0 тис. грн.; в 2010 році надано дотації в розмірі 269,0 тис. грн.; в 2011 році надано дотації в розмірі 100,0 тис. грн., за таких обставин строк позовної давності перервано і його відлік розпочинається заново.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Стаття 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов'язує орган, що затвердив тарифи на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на виробництво відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Статтею 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Статтею 176 ГК України визначено, що організаційно-господарськими визнаються господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Організаційно-господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, між суб'єктом господарювання та власником, який є засновником даного суб'єкта, або органом державної влади, органом місцевого самоврядування, наділеним господарською компетенцією щодо цього суб'єкта.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В результаті неналежного виконання відповідачем визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" повноважень щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати комунальних послуг, які надаються підприємством комунальної власності, та господарських зобов'язань щодо відшкодування різниці між затвердженим розміром тарифів і економічно обґрунтованими витратами на виробництво та постачання комунальних послуг, позивачу за період з 01 січня 2007 року по 01 вересня 2011 року заподіяно збитки на загальну суму 40 359013,71 грн.

Посилання відповідача-2 на те, що між позивачем та відповідачем-2 були відсутні будь-які договірні зобов'язання, таким чином у відповідача-2 були відсутні зобов'язання щодо сплатити позивачу недоотриманих коштів через різницю між собівартістю послуг та затвердженими тарифами за період з 01 січня 2007 року по 01 вересня 2011 року у сумі 40 359 013,71 грн., відхиляється судом з огляду на те, що у відповідності до п.4 ст. 11 Цивільного Кодексу України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Так, цивільні права та обов'язки в даному випадку виникли на підставі актів місцевого самоврядування, рішенням якого позивача визнано виконавцем послуг з водо-тепло постачання та водовідведення у місті Южноукраїнську що прямо зазначається у статуті КП ТВК редакції 2002 року затвердженого рішенням Южноукраїнської міської ради від 26 листопада 2002 року № 53.

Частиною 5 ст. 9 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які своїм рішенням установлюють ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги в розмірі, нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання), зобов'язані відшкодовувати суб'єкту господарювання різницю між затвердженим розміром ціни (тарифу) та розміром економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) зазначених послуг за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при встановленні фіксованих цін, застосування яких унеможливлює одержання прибутку суб'єктами підприємництва, зобов'язані надати цим суб'єктам дотацію відповідно до закону (ч. 6 ст. 191 Господарського кодексу України).

Так, відповідно до зазначених норм, відповідач-2 повинен в передбаченому законодавством порядку передбачити, та затвердити рішенням міської ради асигнування на видатки з міського бюджету, обов'язок сплати яких випливає з п.6 ст.191 Господарського кодексу України, та ч. 5 статті 9 Закону України „Про ціни та ціноутворення". Останнім цих дій не вжито, за даними відповідача-2 асигнування на видатки з місцевого бюджету на покриття різниці між встановленими виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради тарифами на теплопостачання, водопостачання, водовідведення та технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж які надаються комунальним підприємством «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство»та фактичними економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг затверджено не було, що є порушенням вищезазначених норм.

Крім того, цивільні відносини що виникають на підставі п. 6 ст.191 Господарського кодексу України, та ч. 5 статті 9 Закону України „Про ціни та ціноутворення" не вимагають укладення договорів між органами місцевого самоврядування та виконавцем послуг, та регулюють порядок надання дотації відповідно до закону в разі встановленню фіксованих цін, застосування яких унеможливлює одержання прибутку суб'єктами підприємництва.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. В частині позовних вимог відносно Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області провадження у справі припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

3. Стягнути з Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, 55001, м.Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів,48, ідентифікаційний код 33850880, на користь Комунального підприємства "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство", 55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів,8, ідентифікаційний код 31948866, заборгованість по відшкодуванню різниці між собівартістю послуг та затвердженими тарифами за період з 01 січня 2007 року по 01 вересня 2011 року у сумі 40 359 013,71 грн. (сорок мільйонів триста п'ятдесят дев'ять тисяч тринадцять грн. 71 коп.), держмито в сумі 25 500,00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп. ) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 26 532,00 грн. (двадцять шість тисяч п'ятсот тридцять дві грн. 00 коп.) витрат за проведення судової експертизи.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 05.06.2012 року.