а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2008 р. Справа № 2-а-6449/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,
При секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1 представник по ордеру - ОСОБА_2
відповідача : Горобець Ю.С.
розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління пенсійного фонду України у Шаргородському районі
про: призначення пенсії за вислуги років
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі про зобов'язання призначити пенсію за вислугу років.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач в період з 1982 по 2003 роки працювала на посаді провізора-аналітика в різних аптечних закладах, з 2003 по 2007 роки -на посаді завідуючого аптекою за трудовим договором, укладеним з приватним підприємцем ОСОБА_3
Маючи необхідний спеціальний стаж роботи, позивач відповідно до п. “е”ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”звернулась до управління Пенсійного фонду у Шаргородському районі із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я.
Проте їй було відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років, посилаючись на відсутність 25 років спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії.
За таких обставин позивач просила суд зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі призначити їй пенсію за вислугу років.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав, надав письмове заперечення проти позовної заяви вих. №364/06-23/09 від 14.05.2008 року, в якому зазначено, що період роботи позивача з 1982 року по 2003 рік зараховується до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років. Однак, період роботи з 2003 по 2007 роки не зараховується до спеціального стажу позивача, оскільки Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909, передбачено, що до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборантів в аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, контрольно-аналітичних лабораторіях. Разом з тим, відповідно до ст.16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" необхідною умовою створення закладів охорони здоров'я є їх державна реєстрація та акредитація, порядок якої визначається актами законодавства України. Таким чином, аптека "Віта-плюс", у якій працювала позивач, не має статусу закладу охорони здоров'я, оскільки не проходила акредитацію, а тому позивачу правомірно було відмовлено в призначенні пенсії за вислугою років.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 з 1982 по 1984 роки вона працювала на посаді провізора-аналітика у Шаргородській центральній аптеці №99, з 1984 по 1987 роки -на посаді провізора-аналітика у аптеці №285 м. Вінниці, з 1987 по 1994 роки -на посадах провізора-аналітика та провізора-технолога в Шаргородській центральній аптеці №99, з 1994 по 2003 роки -на посадах провізора та провізора-аналітика в Шаргородському РТМО, з 2003 по 2007 роки - на посаді завідуючого аптеки "Віта плюс", що належить приватному підприємцю ОСОБА_3
Відповідно до п. “е”ч.1 ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”працівники охорони здоров'я при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, мають право на пенсію за вислугу років.
Судом встановлено, щоОСОБА_1. має необхідний спеціальний стаж роботи, дійсно працювала працівником аптечного закладу на різних посадах протягом 1982-2007 років, що підтверджується трудовою книжкою.
Однак, звернувшись до управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років, позивачці було відмовлено (згідно протоколу №142732 від 17.12.2007 року) в зв'язку з відсутністю у неї 25 років спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає відмову в призначенні пенсії за вислугу років безпідставною.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року за №909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Зокрема, Розділ 2 “Охорона здоров'я” містить такі найменування закладів та установ, як аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини, контрольно-аналітичні лабораторії, а також посад -провізори, фармацевти (незалежно від найменування посад), лаборанти. Крім того, приміткою 2 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Крім того, посилання представника відповідача на необхідність проведення державної акредитації закладу охорони здоров'я як на обов'язкову умову надання статусу закладу охорони здоров'я, в судовому засіданні не підтвердилося з наступних підстав.
Відповідно до ст.16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я. Заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Порядок і умови створення закладів охорони здоров'я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної практики, виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами визначаються актами законодавства України.
Ст.17 даного Закону визначено, що провадження господарської діяльності в галузі охорони здоров'я, яка відповідно до закону підлягає ліцензуванню, дозволяється лише за наявності ліцензії.
Судом встановлено, що у відповідності до п.9 ч.1 ст.9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" 16.10.2002 року приватному підприємцю ОСОБА_3 Державним департаментом з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення видано ліцензію НОМЕР_1 на здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами з терміном дії по 28.08.2005 року, а 30.06.2005 року Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення підприємцю ОСОБА_3 видано нову ліцензію НОМЕР_2 з терміном дії по 25.05.2010 року.
Таким чином, з аналізу положень чинного законодавства випливає, що проведення державної акредитації аптечного закладу визначає наявність відповідних умов для надання певного рівня допомоги. Факт отримання ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності такою установою свідчить про спроможність аптечного закладу здійснювати діяльність на певному рівні. Тому необхідною умовою для здійснення діяльності аптечним закладом є відповідний дозвіл -ліцензія, а проведення акредитації не є обов'язковим заходом.
Окрім того, з листа Пенсійного фонду України вих. №18923/02-20 від 28.11.2007 року, адресованого Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області, не вбачається жодного посилання на необхідність наявності акредитаційного сертифіката при призначенні пенсії за вислугу років гр.ОСОБА_1.
Таким чином, суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, вважає за доцільне задовольнити даний позов.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі про призначення пенсії за вислуги років задовольнити.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі призначити ОСОБА_1пенсію за вислугу років з 17.12.2007 року.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 05.06.08
Суддя/підпис/ Іващук Олена Іванівна
Станом на 05.06.2008 року постанова не набрала чинності
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: