АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/2390/441/12 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст.246 КК України Калашник С.І.
Доповідач в апеляційній інстанції Євтушенко В.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" травня 2012 р. колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого судді Євтушенка В. Г.
суддів Швидкого Д.М., Биби Ю.В.
за участі: прокурора Лєнкової Н. Д.
засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляціями прокурора Жук І.В., який брав участь у судовому розгляді справи та засудженого ОСОБА_3 на вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 березня 2012 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець та житель АДРЕСА_1, раніше не судимий
засуджений за ст.246 КК України на 3 роки обмеження волі з конфіскацією незаконно добутої деревини.
На підставі ст.75, п.п.2,3 76 КК України вирішено звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та зобов'язаннями: не виїжджати на постійне місце проживання за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти дані органи про зміну місця проживання чи роботи.
Вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь експертної установи за проведення судово-трасологічної експертизи 300 грн. 48 коп.; - на користь комунального лісогосподарського підприємства „Чорнобай-ліс" смт. Чорнобай - 22 925 грн.00 коп.
Вирішено питання про речові докази, а саме - повернути власнику - КЛП „Чорнобай-ліс" (смт. Чорнобай, пер. Слинька, 3) деревину, що знаходиться на зберіганні в цьому ж комунальному підприємстві.
Згідно вироку суд встановив: „В період першої декади січня 2009 року по 12 березня 2009 року, діючи з єдиним злочинним умислом та ціллю, направленими на вчинення незаконної порубки дерев, знаходячись в яру між селами Лящівка та Михайлівка Чорнобаївського району Черкаської області в межах обходу №2 ділянки -12 кварталу №24 лісу, який по категорії захисту відноситься до інших лісів, що мають значення для захисту природного середовища і належить КЛП „Чорнобай-ліс" смт. Чорнобай Чорнобаївського району Черкаської області, без належного дозволу, умисно, з корисливих спонукань, вчинив незаконну порубку одного дерева дуба та 8 дерев ясеня після чого більшу частину розпиляних стовбурів дерев перемістив в домоволодіння АДРЕСА_2, чим згідно додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 21 липня 2008 року заподіяв лісовому господарству істотну шкоду, матеріальні збитки якої становлять 22 925 грн."
У поданих на вирок апеляціях:
- прокурор, який брав участь у судовому розгляді справи, порушив питання про скасування вироку у зв'язку з застосуванням судом кримінального закону, який не підлягав застосуванню в частині положення ст. 75 КК України та вирішення питання про речові докази. Просить постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_3 і призначити йому покарання за ст.246 КК України - 3 роки обмеження волі з конфіскацією незаконно добутої деревини, та на підставі ст.75, п. п. 2, 3 ст. 76 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та зобов'язаннями: не виїжджати на постійне місце проживання за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти дані органи про зміну місця проживання чи роботи, без застосування положення щодо вирішення питання про речові докази в порядку ст. 81 КК України, як зайве;
- засуджений ОСОБА_3 просить вирок скасувати та повернути справу на додаткове розслідування, мотивуючи про однобічність та неповноту судового слідства, допущені при новому судовому розгляді справи після скасування апеляційним судом попереднього рішення суду першої інстанції. Вважає, що суд безпідставно не допитав свідків, на які є посилання в обвинувальному висновку, і дав неналежну оцінку показанням свідків, дослідженим в судовому засіданні. Також мотивує про наявність у справі обставин, які викликають у нього сумнів в об'єктивності судді Калашника С.І., який неодноразово постановляв щодо нього незаконні судові рішення, які були скасовані апеляційним судом, у зв'язку з чим він неодноразово заявляв відвід судді..
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення і промови: - прокурора, який підтримав апеляцію сторони обвинувачення і заперечує доводи апеляції засудженого; - засудженого ОСОБА_3, який підтримав свою апеляцію і заперечує доводи прокурора, вивчивши матеріали справи і перевіривши апеляційні доводи сторін, колегія суддів знаходить, що апеляції підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 367 КПК України підставами для скасування вироку при розгляді справи в апеляційному суді є зокрема однобічність або неповнота судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону.
Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 368 КПК України однобічним або неповним визнається судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи. Судове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним, коли не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на новий судовий розгляд.
У ст. 374 КПК України знову ж таки звертається увага, що при повторному розгляді справи вказівки апеляційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 257 КПК України суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо допитати свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 306 КПК України суд може оголосити показання свідка, дані під час досудового слідства у випадку неявки в судове засідання свідка, явка якого з тих або інших причин неможлива.
З роз'яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.1997 року «Про посилення судового захисту прав і свобод людини і громадянина» та згідно з ч. З ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, у зв'язку з цим судам при розгляді кожної справи необхідно перевіряти, чи були докази, якими органи попереднього слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до норм КПК України. Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, суди повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку.
Зазначені вимоги кримінально-процесуального закону та роз'яснення Пленуму ВСУ судом першої інстанції не були дотримані під час повторного судового розгляду справи і постановленні вироку.
Так, дану справу згідно ухвали колегії суддів апеляційного суду Черкаської області від 15.03.2011 року, якою скасовано постанову суду першої інстанції про направлення справи на додаткове розслідування, було направлено на новий судовий розгляд в той же суд. При цьому апеляційним судом дані вказівки про усунення виявлених судом першої інстанції неповноти і неправильності досудового слідства, у тому числі щодо питання речових доказів - деревини, які були вилучені у ОСОБА_3, з метою перевірки доводів сторони захисту та забезпечення можливості дослідження речових доказів згідно вимог ст. ст. 257, 313 КПК України безпосередньо судом, шляхом дачі судового доручення в порядку ст. 315-1 КПК України. Однак, під час нового судового розгляду суд першої інстанції не виконав згадані вказівки апеляційного суду.
Крім того, суд безпідставно не викликав і безпосередньо не допитав при повторному розгляді справи свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, про необхідність допиту яких за клопотанням сторони захисту суд неодноразово постановляв в ході судового розгляду, хоча в справі немає об'єктивних даних, які б вказували на неможливість їх явки в судове засідання, а обґрунтування неможливості явки до суду зокрема свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, зазначені судом, є непереконливими, тоді як у вироку суд посилався на показання цих свідків як на такі, що підтверджують винність засудженого. Крім того, суд не звернув уваги, що зокрема в показаннях свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, допитаних на досудовому слідстві і при першому розгляді справи 18.12.2009 року є протиріччя, за наявності яких суд зобов'язаний був безпосередньо досліджувати такі докази, щоб дати їм належну об'єктивну оцінку.
Крім того, колегія суддів знайшла, що суд у вироку, зазначаючи формулювання злочину, визнане судом доведеним, не вказав конкретно, що цей злочин вчинив саме ОСОБА_3, що є неприпустимим, оскільки вирок суду найважливішим актом правосуддя, який не може викликати сумніви в його законності, обґрунтованості і справедливості, повинен бути викладений юридично грамотно, з коротким, точним і ясним описом обставин справи, а тому до його постановлення належить підходити з винятковою відповідальністю. Згідно зі ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом, доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів. В цій частині вироку потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного доведеним, щодо конкретної особи - підсудного, вказавши його прізвище та ініціали, а після цього - докази, покладені судом в обґрунтування своїх висновків.
Заслуговують на увагу і доводи у апеляції засудженого про наявність у справі обставин, які виключали участь судді Калашника С.І. у розгляді даної справи відносно ОСОБА_3, який в ході судового розгляду справи неодноразово заявляв відвід судді, мотивуючи, що має сумніви у об'єктивності судді з посиланням на те, що цей же суддя неодноразово постановляв щодо нього незаконні судові рішення, які були скасовані апеляційним судом у справі про адміністративне правопорушення та цивільних справах, в яких стороною виступали проти нього певні особи СТОВ „Лящівка", які є свідками у даній кримінальній справі. Колегії суддів вважає, що при вирішенні суддею заявлених відводів справедливим слід було визнати такі обставини достатніми для відводу судді, що передбачено п. 4 ч. 1 ст. 54 КПК України, з метою усунення будь-яких сумнівів в об'єктивності розгляду і вирішення даної справи в суді першої інстанції.
Вимоги у апеляції засудженого про направлення справи на додаткове розслідування колегія суддів знаходить необґрунтованими, оскільки всі доводи щодо доведеності обвинувачення підлягають ретельному дослідженню при новому судовому розгляді справи в суді першої інстанції, як і доводи, зазначені у апеляції прокурора, щодо правильності застосування кримінального закону в частині вирішення питання про додаткове покарання у вигляді конфіскації деревини та питання про речові докази.
Керуючись ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 березня 2012 року, відносно ОСОБА_3 скасувати з підстав неповноти судового слідства та істотного порушення судом вимог кримінально-процесуального закону.
Справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Запобіжний захід щодо підсудного ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд.
Головуючий
Судді