Справа № 2-4633/12
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"03" травня 2012 р.Дарницький районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.
при секретарі ДЯДЕЙКО К.О.
за участю:
позивач не з'явився;
відповідач не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі по тексту -позивач, ОСОБА_1) звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту -відповідач, ОСОБА_2) про стягнення аліментів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач після розірвання шлюбу не надає коштів на утримання неповнолітнього сина, а тому відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України позивач має право стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку починаючи з дня подачі позову до суду і до повноліття дитини.
Ухвалою суду від 12.03.2012 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні.
До початку судового розгляду справи, позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку починаючи з травня 2012 року і до повноліття дитини.
Позивач у судове засідання не з'явилась, однак представник позивача подав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та розгляд справи проводити у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте подав заяву в якій визнає в повній мірі заявлені позовні вимоги та просить розглядати справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, сторони перебували з 15.08.2005 року по 28.08.2008 року у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
Спільне господарство сторони не ведуть, не живуть єдиною сім'єю, проживають за різними адресами. Дитина проживає разом з позивачем та знаходяться на її утриманні, відповідач не надає повноцінної матеріальної допомоги на його утримання та виховання.
Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України (далі по тексту - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. А частиною 3 цієї статті встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. А згідно з частиною 4 цієї статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач визнав позовні вимоги і його дії не суперечать закону та не порушують прав, свобод та інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з урахуванням їх уточнення повністю.
Судові витрати відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 180, 181, 183 СК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 213 - 215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 01.05.2012 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.