Справа № 2-1807/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"21" травня 2012 р.Дарницький районний суд м.Києва в складі судді Вовка Є.І., при секретарі Пінчук А.С., в приміщенні Дарницького районного суду м.Києва, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Київський іподром" про визнання звільнення незаконнним, скасування наказу, поновлення на посаді помічника керівника та стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача, в якому просила: поновити її на посаді помічника керівника підприємства, визнавши її звільнення з роботи незаконним та скасувати наказ №050-А від 08 квітня 2011 року про затвердження штатного розпису; стягнути з підприємства на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; зобов"язати підприємство відшкодувати позивачу моральну шкоду в розмірі 1700 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що з 01.07.2010 року відповідно до наказу №008/4-к вона працювала на посаді помічника керівника Комунального підприємства „Київський іподром" за суміщенням на 0,5 ставки. 07.04.2011 року посаду помічника керівника підприємства було скасовано у зв"язку з внесенням змін до штатного розпису підприємства, затверджених наказом №050-А від 08 квітня 2011 року. З 14.06.2011 року позивача було звільнено з посади згідно з п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін. Під моральним тиском позивач не розуміючи значення своїх дій позивач написала заяву про звільнення її із займаної посади за угодою сторін з 14.06.2011 року

Позивач в обґрунтування незаконності свого звільнення також посилається на порушення порядку звільнення встановленого чинним законодавством, зокрема, на те, що її не було ознайомлено з наказом №050-А від 08 квітня 2011 року у встановленому законом порядку.

У судовому засідання позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.

Від відповідача надійшли заперечення проти позову, які обгрунтовані тим, що позивач не звільнений з посади помічника керівника Комунального підприємства „Київський іподром", проте, позивач не отримує заробітної плати оскільки не з"являється за її отриманням на вказане підприємство.

Оскільки позивача не було звільнено із займаної посади, то неможливим є застосування судом такого способу захисту порушеного права як відновлення попереднього становища, а саме поновлення на посаді, яку позивач займала раніше.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши всі матеріали справи, копії документів, автентичність яких сторонами не заперечується, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судом встановлено, що з 01.07.2010 року відповідно до наказу №008/4-к від 01.07.2010 року ОСОБА_1 працює на посаді помічника керівника Комунального підприємства „Київський іподром" за суміщенням на 0,5 ставки. Так, з копії трудової книжки, наданої позивачем вбачається, відсутність запису про звільнення її з посади помічника керівника Комунального підприємства „Київський іподром", в тому числі станом на 14.06.2011 року.

Наведене узгоджується і з письмовою заявою директора Комунального підприємства „Київський іподром", з якої вбачається, що в період з 15 червня 2011 року по 28 березня 2012 року позивач до роботи не приступала, розрахунок з нею не проводився, оскільки вона на КП „Київський іподром" не з"являється.

Той факт, що на дату судового розгляду справи позивач не звільнена з вказаної посади також підтверджується копіями листів відповідача від 19.01.2012р., 31.01.2012р., 22.02.2012р. та 28.03.2012р., де зазначається, що її буде звільнено лише після встановлення фактів відсутності її на робочому місті без поважних причин, тобто фактично зазначено лише про відповідні наміри.

На підставі наведених вище обставин суд дійшов до висновку, що трудові відносини позивача з відповідачем тривають, а саме на дату винесення судового рішення вона обіймає посаду помічника керівника Комунального підприємства „Київський іподром".

Отже, спосіб захисту прав позивача шляхом поновлення на посаді, яку вона і так обіймає, не може бути застосований у даному випадку.

Враховуючи викладене, оскільки звільнення позивача не проведено, суд вважає, що відсутні правові підстави для обговорення питань щодо спірного наказу та стягнення моральної шкоди, які є похідними.

Відповідно до ст.1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. В той же час ст.3 ЦПК України визначає, що особа має право звернутися до суду за захистом лише своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а ст.4 визначає, що суд захищає порушені, невизнані або оспорювані права у спосіб, визначений законами України.

Стаття 235 КЗпП України визначає спосіб захисту трудових прав працівника. Зокрема, вказана норма встановлює, що працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, у випадку якщо перед цим працівника було звільнено без законної підстави.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.1, 3, 4, 11, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: