УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 411/2-636/11 Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/491/1790/12 Ткаченко С.В.

Категорія - 27 (І) Доповідач - Михайлів Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді: Михайлів Л.В.

суддів: Ляховської І.Є., Соколан Н.О.

при секретарі: Куреденко О.П.

У зв'язку з неявкою осіб, що беруть участь у справі, належним чином повідомлених про розгляд справи, згідно з вимогами ч.2 ст. 197 ЦПК України, судовий розгляд здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання частково недійсним кредитного договору, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум»), який є правонаступником АКБ «Форум», про визнання частково недійсним кредитного договору.

В обґрунтування позову зазначив, що 08 липня 2008 року між відповідачем та ним було укладено кредитний договір на суму 50000 доларів США зі строком дії договору до 03.07.2013 року та сплатою 14% на рік за користування кредитом, а також 5 додаткових угод до нього від 08.07.2008 року, 07.08.2008 року, 10.10.2008 року, 24.12.2008 року, 25.09.2009 року.

Вважає, що зміст п. 2.5 кредитного договору, яким визначено метод нарахування процентів за користування кредитом з розрахунку місяцю рівному календарній кількості днів та року, рівному 360 днів, є нечесним та суперечить діючому законодавству, порушуючи його права, як споживача, оскільки згідно григоріанського календаря, земний рік становить 365,2425 діб і нарахування відповідачем процентів за користування кредитом за 360 днів вимушує його переплачувати 98,55 доларів США щорічно.

Крім того, вважає таким, що не відповідає діючому законодавству, а саме: ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ч.2 ст. 1056-1 ЦК України зміст п. 5.2 кредитного договору, за яким відповідачу надано право змінювати за своєю ініціативою процентну ставку за користування кредитом.

Просив суд визнати частково недійсним кредитний договір від 08.07.2008 року з додатковими угодами до нього в частині умов п. 2.5 та 5.2 кредитного договору та стягнути з відповідача на його користь 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 квітня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Судові витрати компенсовано за рахунок держави.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що суд при вирішенні справи не взяв до уваги доводи обґрунтування заявлених ним позовних вимог про несправедливість змісту п.2.5 та п. 5.2 кредитного договору, не врахував, що ці положення кредитного договору суперечать вимогам закону; не надав належної оцінки доказам, поданим ним в обґрунтування його вимог.

Відповідач ПАТ «Банк Форум» заперечував проти апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні й залишити без змін рішення суду першої інстанції як законне та обґрунтоване.

Розгляд справи здійснено судом апеляційної інстанції у відсутність належним чином повідомлених сторін з урахуванням того, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, без поважних причин не з в'явилися у судове засідання, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, а представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 липня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір № 0269/08/05-КЕ на отримання кредитних коштів у розмірі 50000 доларів США на поточні потреби зі строком дії договору до 03 липня 2013 року та сплатою 14% на рік за користування кредитом.

Після укладення вказаного договору між сторонами укладено 5 додаткових угод до нього, які є невід'ємними його частинами, а саме: № 1 від 08.07.2008 року про надання позичальнику 1-го траншу в сумі 44000 доларів США строком по 03.07.2013р.; № 2 від 07.08.2008 року про надання позичальнику 2-го траншу в сумі 6000 доларів США строком по 03.07.2013р.; № 3 від 10.10.2008 року, № 4 від 24.12.2008 року, якими внесено зміни до п. 3.3.7 кредитного договору, а також до графіку повернення кредиту за 1-м та 2-м траншами; № 5 від 25.09.2009 року, якою внесено зміни до п. 1.1 та п.1.2 кредитного договору.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для його задоволення, оскільки при укладенні кредитного договору та додаткових угод до нього дотримано вимоги діючого законодавства, зміст п. 2.5 та п. 5.2 укладеного між сторонами кредитного договору відповідає положенням ЦК України, іншим актам законодавствам та моральним засадам суспільства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу відповідності п. 2.5 укладеного між сторонами кредитного договору № 0269/08/05-КЕ від 08.07.2008 року вимогам діючого цивільного законодавства.

З аналізу діючого цивільного законодавства витікає, що згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуться щомісяця до дня повернення позики.

Як убачається із кредитного договору № 0269/08/05-КЕ від 08.07.2008 року, його було укладено сторонами шляхом підписання, що свідчить про те, що сторони з дня його укладення досягли згоди з усіх істотних його умов, у тому числі й стосовно редакції п. 2.5, яким передбачено метод нарахування плати за користування кредитом з розрахунку місяця, рівного календарній кількості днів, та року, рівного 360 днів (а.с. 8-9).

Крім того, п. 1.18 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України» від 18.06.2003 № 225 передбачено, що для обрахування процентних доходів і витрат застосовуються такі методи визначення кількості днів: зокрема, метод «факт/360» - передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно у році 360 днів.

Аналогічний метод нарахування процентів закріплений й в п. 4.13 Положення про облікову політику АКБ «Форум» на 2008 рік, затвердженого рішенням Правління АКБ «Форум», протокол « 50 від 25.12.2007 року (а.с. 71-76).

Отже, встановивши, що під час укладення правочину позивач виявив власне волевиявлення та вільну внутрішню волю, підписавши кредитний договір погодився зі всіма його істотними умовами, в тому числі щодо методу нарахування плати за користування кредитом з розрахунку місяця, рівного календарній кількості днів, та року, рівного 360 днів, що визначено п. 2.5 кредитного договору, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відповідність змісту оспорюваного пункту договору діючому законодавству та про відступіть підстав, передбачених ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦПК України, для визнання його недійним.

Погоджується колегія суддів й з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсним п. 5.2 кредитного договору, яким надано позивачу змінювати за своєю ініціативою процентну ставку за користування кредитом.

Так, в п. 5.2 кредитного договору передбачено, що зміна процентної ставки за користування кредитними коштами за ініціативою Банку здійснюється шляхом направлення Позичальнику повідомлення, де зазначається новий розмір процентної ставки та дата, з якої вона вводиться. На час укладення договору зміст цього пункту відповідав умовам ЦК України.

Встановлений договором розмір процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку тільки з 10.01.2009 р., коли набрала законної сили ст. 1056-1 ЦК України, відповідно до ч. 2, встановлений договором розмір процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Як встановлено судом до 10.01.2009 р. так і по день ухвалення судом першої інстанції рішення, банк не змінював в односторонньому порядку розмір процентної ставки.

Таким чином, доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що суд не прийняв до уваги, що положення п. 5.2 кредитного договору суперечать вимогам закону колегія суддів вважає безпідставними.

Не може погодитися колегія суддів й з доводами апеляційної скарги позивача про порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживачів» під час укладення кредитного договору з підстав не отримання ним інформації про умови кредитування, оскільки наявний в матеріалах справи укладений кредитний договір, який підписано позивачем, містить повну інформацію про умови кредитування й спростовує ці посилання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, в той час як доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, відповідно до ст. 308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 квітня 2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: