ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 травня 2012 року № 2а-2090/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В. розглянувши на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2011р. №0014411543

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Кам'янець - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі по тексту - відповідач) про скасування податкового повідомлення рішення від 05 жовтня 2011 року № 0014411543.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2090/12/2670 та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 20 березня 2012 року, яке відкладалось на 06 квітня 2012 року, у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу № 2а-2090/11/2670 до розгляду у судовому засіданні на 24 квітня 2012 року.

У судовому засіданні 24 квітня 2012 року представники позивача підтримали адміністративний позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що висновок Кам'янець - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про несвоєчасне подання Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» до податкового органу декларації екологічного податку за перший квартал 2011 року є необґрунтованим, а тому податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі акту перевірки від 26 вересня 2011 року № 2089/15300032129 про результати невиїзної документальної перевірки з питання несвоєчасного подання декларації екологічного податку за перший квартал 2011 року, є безпідставним та підлягає скасуванню.

04 квітня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшли заперечення відповідача, в яких з посиланням на безпідставність позовних вимог відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, а адміністративну справу - розглядати без участі представника податкового органу. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях від 04 квітня 2012 року які співпадають з висновками акта Кам'янець - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області від 26 вересня 2011 року № 2089/15300032129 про результати невиїзної документальної перевірки з питання несвоєчасного подання декларації екологічного податку за перший квартал 2011 року, на підставі якого винесено оскаржуване в даному провадженні рішення.

Враховуючи клопотання відповідача та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд розглянув адміністративну справу № 2а-2090/12/2670 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (ідентифікаційний код 00032129) зареєстровано як юридична особа Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 31 грудня 1991 року, місцезнаходження юридичної особи: 01001, місто Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г.

Згідно Довідки серії АА № 401656 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності товариства за КВЕД-2010 є інші види грошового посередництва (64.19).

Відповідно до Розділу «Загальні положення»Статуту Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (зі змінами до статуту відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» погодженими Національним банком України 12 червня 2011 року), зареєстрованого Національним банком України 28 лютого 2003 року за № 4, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» є державним банком, утвореним відповідно до розпорядження Президента України від 20 травня 1999 року № 106; є правонаступником Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України; засновником Банку є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Податковим повідомленням - рішенням від 05 жовтня 2011 року № 0014411543 застосовано до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» штраф у розмірі 170,00 грн.

Спірне податкове повідомлення - рішення Кам'янець - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області від 05 жовтня 2011 року № 0014411543 прийняте на підставі висновків акту від 26 вересня 2011 року № 2089/15300032129 про результати невиїзної документальної перевірки з питання несвоєчасного подання декларації екологічного податку за перший квартал 2011 року, в якому встановлено несвоєчасне подання податкової декларації за перший квартал 2011 року (строк подання до 11 травня 2011 року), чим порушено підпункт 49.18.2 пункт 49.18 статті 49, пункт 250.2 статті 250 Податкового кодексу України.

Представник позивача зазначає, що на виконання вимог норм підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 31 грудня 2008 року № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України»податкового зобов'язання з екологічного податку за I квартал 2011 року та розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку за I квартал 2011 року подана до відповідача 06 травня 2011 року в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб порядку, визначеному законодавством.

Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача та ознайомившись із запереченнями представника відповідача, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва суд не погоджується із доводами позовної заяви з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» є платником екологічного податку у розумінні статті 240 Податкового кодексу України.

Пунктом 250.1. статті 250 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації.

За загальним правилом, встановленим пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України встановлено строки подання податкової звітності у відповідності до періоду звітування, зокрема, пунктом 49.18.2. цієї ж статті визначено, що календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пункту 49.3. статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Аналогічний за змістом припис викладений у наказі Державної податкової адміністрації України від 31 грудня 2008 року № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» (далі по тексту - Методичні рекомендації), зокрема, пунктом 4 Методичних рекомендацій встановлено, що податкова звітність до органів податкової служби надається (надсилається): на паперових носіях; на паперових носіях - поштовими відправленнями; на електронних носіях із доданням роздрукованих оригіналів документів податкової звітності на паперових носіях; засобами телекомунікаційного зв'язку з накладанням електронного цифрового підпису - до ЦОЕЗ, у тому числі через оператора.

Представники позивача як на підтвердження своєчасного подання податкової декларації за I півріччя 2011 року з екологічного податку посилаються на направлення податкової декларації засобами телекомунікаційного зв'язку з накладанням електронного цифрового підпису - до ЦОЕЗ, у тому числі через оператора, квитанції про що містяться в матеріалах справи.

Пунктом 4.13 Методичних рекомендацій визначений порядок та строки подання звітів засобами телекомунікаційного зв'язку з накладанням електронного цифрового підпису - до ЦОЕЗ, у тому числі через оператора.

Зокрема, підпунктами 4.13.1., 4.13.2., 4.13.3., 4.13.4., 4.13.5 пункту 4.13 Методичних рекомендацій встановлено, що платник податків подає електронні звіти засобами телекомунікаційного зв'язку до ЦОЕЗ АЗ, у тому числі через оператора.

Документ, підготовлений за допомогою СПЗ або ПЗ з накладеним ЕЦП, зашифрований та поданий в електронному вигляді до АЗ засобами телекомунікаційного зв'язку, в тому числі через оператора, вважається оригіналом.

Електронні звіти від платників податків подаються за звітні періоди у терміни, встановлені відповідно для звітів, що подаються у паперовій формі.

АЗ або оператор при одержанні звітності в електронній формі від платника податків формує та направляє йому першу квитанцію, що засвідчує факт і час одержання звітності.

ЦОЕЗ АЗ здійснює приймання звітів від платників податків, у тому числі через оператора, після чого обробляє звіти, формує і направляє платнику податків другу квитанцію, якою засвідчує факт і час приймання звітності, та третю, якою засвідчує факт доставки звіту і внесення даних до бази даних АЗ, де платник зареєстрований.

В матеріалах справи містяться копії квитанцій № 1, № 2, з яких вбачається, що 06 травня 2012 року позивач подавав двічі звіт засобами телекомунікаційного зв'язку, при цьому, в результаті виявлених помилок податковим органом у прийнятті податкової декларації з екологічного податку було відмовлено.

Пунктом 4.13.6. Методичних рекомендацій встановлено, якщо платник податків отримав другу квитанцію, яка містить інформацію про неприйняття електронного звіту ЦОЕЗ, він повторно направляє електронний звіт, попередньо скоригувавши його за необхідності.

При цьому, чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий платником податків до закінчення термінів подання відповідної звітності, визначених законодавством.

Відповідно 4.13.8. Методичних рекомендацій факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією, у якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків (назва та код ЄДРПОУ підприємства), дата та час приймання звіту, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП центром обробки електронних звітів, здійснюється її шифрування, після чого друга квитанція надсилається платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

В матеріалах справи відсутня квитанція із реквізитами про прийняття звіту, як це встановлено приписами Методичних рекомендацій, тому, на думку суду такі обґрунтування позовних вимог є безпідставним, оскільки зі змісту квитанції № 2 вбачається, що звіт доставлено до районного рівня Державної податкової адміністрації України 06 травня 2011 року в 14:04:13, але у прийнятті його відмовлено через виявлені помилки у звітному періоді.

Крім цього, позивачем надано копію податкової декларації екологічного податку за I квартал 2011 року та копія супровідного листа від 16 травня 2011 року № 13/3-06/799, які направлені відповідачу засобами поштового зв'язку 21 травня 2012 року, а отримані податковим органом 23 травня 2011 року (відповідно до поштового відділення та підпису уповноваженої особи відповідно).

Враховуючи, що граничній строк подання податкової декларації встановлений протягом 40 календарних днів, що припадає на 11 травня 2011 року, направлення такої звітності поштою з повідомленням про вручення позивачем 21 травня 2011 року, суд не бере до увагу такі доводи позивача як обґрунтування позовних вимог та вважає безпідставними.

З огляду на викладене та керуючись доказами, що містяться в матеріалах справи, пунктом 250.1 Податкового кодексу України, суд погоджується із висновками податкового органу в частині застосування до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» штрафної санкції у розмірі 170,00 грн.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на пункт 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, яким встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення»як на порушення відповідачем податкового законодавства та зазначає наступне.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Главою 11 розділу 2 Податкового кодексу України регулюється відповідальність платників податків за порушення правил оподаткування.

Зокрема, статтею 123 Податкового кодексу України встановлено штрафні санкції, які застосовуються до платників податків у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

При вирішенні питання про застосування передбачених статтею 123 та іншими нормами Податкового кодексу України штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені до 1 січня 2011 року, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені контролюючими органами після вказаної дати, суд виходить з наступного.

До 6 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України від 7 липня 2011 року N 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (надалі - Закон 3609-VI), Податковий кодекс України не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, до правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2011 року № 2198/11/13-11 зазначено, що, з урахуванням вимог статті 58 Конституції України до податкових порушень, вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлених з 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року, може застосовуватися найнижчий із тих обсягів відповідальності, що передбачені Законом України від 21 грудня 2000 року N 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або Податковим кодексом України.

06 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу ХІХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 11, відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

З системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що з дати набрання чинності Законом 3609-VI штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені після 1 січня 2011 року, застосовуються згідно з приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу ХІХ Податкового кодексу України.

Водночас, як встановлено пунктом 11 підрозділу 10 розділу ХІХ Податкового кодексу України, що набули чинності з 6 серпня 2011 року, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

За змістом наведеного пункту до податкових правопорушень незалежно від дати їх вчинення застосовуються штрафні санкції в розмірах, визначених Податковим кодексом України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що починаючи з 6 серпня 2011 року до всіх порушень податкового законодавства, у тому числі вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, застосовуються санкції у розмірі, встановленому нормами Податкового кодексу України.

Аналогічна думку викладена у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2011 року № 2198/11/13-11, де зазначено, що з дати набрання чинності Законом 3609-VI штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені після 1 січня 2011 року, застосовуються згідно з приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу ХІХ Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 116.1. статті 116 Податкового кодексу України встановлено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до пункту 120.1. статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем правомірно винесене податкове повідомлення - рішення від 05 жовтня 2011 року № 0014411543, яким застосовано до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» штраф у розмірі 170,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» не підялгає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Шарпакова