ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
УХВАЛА
07 травня 2012 року № 2а-5713/12/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва О.М.Чудак, розглянувши матеріали позовної заяви управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманих державних коштів,
встановив:
20 квітня 2012 року управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва (УПФ України в Подільському районі) звернулося в суд позовом до ОСОБА_2 (ОСОБА_2) про стягнення з нього незаконно отриманих державних коштів в сумі 2971 грн 30 коп.
Ознайомившись з поданими матеріалами, вважаю, що слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України) суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
При цьому, відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
Тобто, як вбачається із наведених правових положень та узгоджується із частиною першою статті 17 КАС України, юрисдикція Окружного адміністративного суду міста Києва поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень -УПФ України в Подільському районі владних управлінських функцій. При цьому, у конкретному випадку із прямим застереженням, що випадки їх звернення до суду обов'язково мають бути встановлені Конституцією та законами України.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 незаконно отримані державні кошти в сумі 2971 грн 30 коп.
Дана вимога мотивована тим, що в УПФ України в Подільському районі перебував на обліку та отримував пенсію за віком громадянин ОСОБА_3 (ОСОБА_3). ОСОБА_3 надана довіреність громадянину ОСОБА_2, посвідчена завідуючим відділом ОСОБА_4, головним лікарем ОСОБА_5 та закріплена печаткою Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1 від 07 жовтня 2010 року, за якою довірена особа уповноважена була на отримання пенсії за вересень та жовтень 2010 року.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 12 жовтня 2010 року №00022617619 громадянин ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 248 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV (ЦК України) представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність.
В той же час, ОСОБА_2 18 жовтня 2012 року незаконно за недійсною довіреністю отримано пенсію померлого ОСОБА_3 за жовтень 2010 року по відомості №105/2607 в сумі 2971 грн 30 коп.
У зв'язку із зазначеним, УПФ України в Подільському направлено йому лист від 19 січня 2011 року №269/06, в якому просили терміново прийти на прийом до спеціалістів управління з питання переплати пенсії, яку він отримав за померлого ОСОБА_3 за довіреністю. Проте, на даний час відповідач до управління не звертався, незаконно отриманих державних коштів не повертав.
Таким чином, УПФ України в Подільському районі звернулося із позовом про стягнення коштів в судовому порядку.
Так, правовідносини, які існують між органами Пенсійного фонду та застрахованими особами, пенсіонерами регулюються нормами, зокрема, Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-ІV. Згідно із положеннями даних актів, органи Пенсійного фонду, як державні органи вправі звертатися до суду з позовом про стягнення незаконно отриманих з Пенсійного фонду виплат.
Зокрема, відповідно до статті 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення»пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії заподіяну шкоду.
Згідно із статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
При цьому, відповідно до абзацу 24 статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Таким чином, як вбачається із наведених правових положень, правовідносини виникають між державним орган та пенсіонером. Тобто, для звернення органу Пенсійного фонду із позовною заявою про стягнення незаконно отриманої пенсії (коштів) в порядку адміністративного судочинства, відповідачем має виступати саме пенсіонер, який перебуває на обліку відповідного територіального органу Пенсійного фонду, що свідчить про наявність публічно-правових відносин між позивачем й пенсіонером та здійснення позивачем управлінських функцій.
В даній же справі публічно-правові відносини відсутні, оскільки ОСОБА_2 не перебуває на обліку УПФ України в Подільському районі, та предметом спору є повернення незаконно отриманих ним державних коштів, як заподіяної державі в особі Пенсійного Фонду шкоди. Відтак, спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
При цьому, на виконання положень частини шостої статті 109 КАС України, суд роз'яснює позивачеві про можливість стягнення коштів з ОСОБА_2 в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 109, 165, 186, 254 КАС України, суддя
ухвалив:
відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманих державних коштів.
Копію ухвали невідкладно надіслати управлінню Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.М.Чудак