ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2012 р. Справа № 5023/122/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,
при секретарі Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
апелянта -ОСОБА_1 за довіреністю від 21.12.2011р.,
кредиторів -не прибув,
боржника -не прибув,
ліквідатора -не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії», м. Київ (вх. № 1200Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 01.03.2012 р. по справі № 5023/122/12,
за заявою фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Харків,
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИЛА:
Боржник - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство, відповідно до статей 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Постановою господарського суду Харківської області від 01.03.2012 р. у справі №5023/122/12 (суддя Дзюба О.А.) визнано фізичну особу -підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, (адреса реєстрації: 61050, АДРЕСА_1), свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серії НОМЕР_4, місце проведення державної реєстрації виконавчий комітет Харківської міської ради, дата проведення державної реєстрації 08.10.2010р., номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців про заміну свідоцтва 2 480 000 0000 126504) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Фоміна Гранта Валерійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ліцензія серії НОМЕР_3 від 26.02.2009р., місце проживання: АДРЕСА_3) та встановлено розмір винагороди ліквідатора у розмірі двох мінімальних заробітних плат; зобов'язано ліквідатора відповідно до статей 22-32, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у термін до 01.09.2012р. виконати ліквідаційну процедуру банкрута.
ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», не погодившись з постановою, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 01.03.2012 р. у справі №5023/122/12 та припинити провадження у справі, оскільки до заяви боржника не додані документи на підтвердження загрози його неплатоспроможності, як цього вимагає частина 2 статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тобто рішення суду про стягнення заборгованості, судові накази, постанови про відкриття виконавчого провадження, тощо.
Апелянт вказує, що АТ «Дочірній банк Сбербанку Росії»є кредитором ОСОБА_2, на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 113-В/08/12/ФО/А від 15 07.2008р. укладеного між ЗАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії»правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії». У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 було укладено з Банком договір застави автомобілю Nissan TEANA, 2008 р.в., який належить ОСОБА_2, але ОСОБА_2 належним чином не виконав покладені на нього зобов'язання за Кредитним договором, в обумовлені строки не здійснив повернення Банку кредиту, процентів за користування кредитом.
Рішенням Червонозаводського районного суду від 30.11.2011р., вимоги Банку до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором задоволено в повному обсязі у розмірі 355 774,33 грн.
Також апелянт вказує, що він на підставі статті 91 ГПК України має право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, якою обмежено право АТ «Дочірній банк Сбербанку Росії»задовольнити свої вимоги до ОСОБА_2, в рамках відкритого виконавчого провадження, в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет застави автомобіль Nissan TEANA, 2008 р.в., що належить боржнику.
Представники боржника, кредиторів, ліквідатора у судове засідання не прибули, відзиви на апеляційну скаргу не надали, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином були повідомлені, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи, що неприбуття представників боржника, кредиторів. ліквідатора у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника апелянта, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є суб'єктом підприємницької діяльності відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія НОМЕР_4, дата державної реєстрації 08.10.2010р.; місце проживання: 61050, АДРЕСА_1, номер запису в ЄДР 24800000000126504; ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1; включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.06.2011р.; відповідно до довідки від 11.10.2010р. взятий на облік до ДПІ Червонозаводського району м. Києва (т.1, а.с. 9-10, 12-16).
ОСОБА_2 є суб'єктом спрощеної системи оподаткування на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку серії від 15.10.2010р. Серії НОМЕР_5, виданим Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова, відповідно до якого боржник здійснює наступні види підприємницької діяльності: посередництво, оптово-виїзна торгівельна діяльність (т.1, а.с. 11).
06.01.2012. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі -боржник) звернувся до господарського суду з посиланням на статті 47-49 Закону із заявою про порушення справи про банкрутство на тій підставі, що в результаті здійснення ним підприємницької діяльності утворилася заборгованість перед кредиторами, яку він не має можливості погасити.
Боржник в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство вказує, що станом на час звернення із заявою про визнання його банкрутом має грошове зобов'язання перед фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 на загальну суму 27 264,00 грн. На підтвердження вказаної заборгованості, що виникла при здійсненні боржником підприємницької діяльності до заяви були долучені наступні документи: договір поставки від 10.12.2010р.; накладна № 003502 від 24.12.2010р.; вимога про сплату заборгованості від 12.01.2011р.; платіжне доручення №0332001 від 11.04.2011 р. на зворотній стороні якої є відмітка банку: "Повертається без виконання платіжне доручення №01 від 11.04.2011 р. на суму 27264,00 грн., у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника…" (т.1, а.с.22-26, 33).
Також боржник в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство вказує, що станом на час звернення із заявою про визнання його банкрутом має кредиторську заборгованість перед фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 на загальну суму 306 618,00 грн. На підтвердження вказаної заборгованості, що виникла при здійсненні боржником підприємницької діяльності до заяви були долучені наступні документи: договір поставки від 23.11.2010р.; накладна № 004501 від 03.12.2010р.; вимога про сплату заборгованості від 18.01.2011р.; платіжне доручення №1 від 11.04.2011 р. на зворотній стороні якої є відмітка банку: "Повертається без виконання платіжна вимога - доручення №01 від 11.04.2011 р. на суму 306 618,00 грн., у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника…" (т.1, а.с. 27-32).
Згідно доданих до заяви боржника відповідей з відповідних державних органів письмових документів у фізичної особи ОСОБА_2 є в наявності на праві власності рухоме та нерухоме майно:
- листом КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»повідомлено, що на ім'я ОСОБА_2 зареєстровано право власності на частину квартири АДРЕСА_1 у спільній сумісній власності (т.1, а.с. 17);
- листом Управління Державтоінспекції від 24.03.2011р. № 52/2212 повідомлено, що за громадянином ОСОБА_2 зареєстровані наступні транспортні засоби:
- автомобіль NISSAN TEANA, рік випуску 2008, колір - сірий, реєстраційний НОМЕР_6, серія НОМЕР_7, на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ, виданого ВРЕР №3 ГУМВСУ м. Харків 15.07.2008 р.;
- автомобіль ЗАЗ 968, рік випуску 1978, колір -білий, реєстраційний НОМЕР_8, серія НОМЕР_9, на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ, виданого ВРЕР №1 ГУМВСУ м. Харків, 23.08.1990 р. (т.1, а.с. 19).
Листом начальника ІДТН Харківського району від 24.03.2011р. № 97 повідомлено, що за ОСОБА_2 техніка не зареєстрована (т.1, а.с. 18).
Довідкою Управління Держкомзему у м. Харкові від 22.04.2011р. № 1719/07 повідомлено, що на ім'я ОСОБА_2 право власності або право користування на земельну ділянку не обліковується (т.1, а.с. 20).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2012 р. порушено провадження по справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено засідання суду на 08.02.2012 р. (т.1, а.с. 2-3).
Після порушення провадження у справі про банкрутство боржник подав клопотання (вх. 2792 від 08.02.2012р.) з додатковими документами, а саме:
- висновок про вартість майна до звіту № 5/01/2012 від 26.01.2012р., в якому зазначено, що станом на 23.01.2012р. вартість колісного транспортного засобу NISSAN TEANA, рік випуску 2008, колір - сірий, реєстраційний НОМЕР_6, № к:НОМЕР_10 без ПДВ 140 000, 00 грн. (т.1. а.с. 43);
- лист ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 03.02.2011р. № 233/9/29-023, яким повідомлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в ДПІ та має рахунок в АТ «Сведбанк»(т.1, а.с. 46);
- лист АТ «Сведбанк»від 07.02.2012р. № 297/02, яким повідомлено, що ОСОБА_2 закрито поточний рахунок в національній валюті (т.1, а.с. 48-49);
- відомості про активи та заборгованість боржника, за результатами інвентаризації, а саме, відомістю результатів інвентаризації від 01.02.2012 р., Актом №1 інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 01.02.2012 р., Актом № 2, інвентаризаційний опис основних засобів від 01.02.2012 р., Актом № 3 інвентаризації не матеріальних активів від 01.02.2012 р., Актом № 4 інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими кредиторами та дебіторами від 01.02.2012 р., Актом №5 інвентаризації наявності грошових коштів, що знаходяться в касі та на розрахункових рахунках від 01.02.2012 р.(т.1, а.с. 50-55).
Також після порушення провадження у справі боржник подав клопотання (вх. № 4589 від 01.03.2012р.) з додатковими документами до нього, а саме:
- листом Управління Державтоінспекції від 17.02.2012р. № 52/1051, яким повідомлено, що за ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб - автомобіль NISSAN TEANA, рік випуску 2008, колір - сірий, реєстраційний НОМЕР_6, серія НОМЕР_7, на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ, виданого ВРЕР №3 ГУМВСУ м. Харків 15.07.2008 р., № куз.НОМЕР_10, № дв. НОМЕР_11 (т.1, а.с. 69);
- докази наявності у ОСОБА_2 у власності нерухомого майна - 1/3 частини двокімнатної квартири, загальною площею 91,1 кв. м., житловою 47,2 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 - на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22.12.2008 р., реєстраційний номер 9-08-295026П, право власності зареєстроване КП "Харківське МБТІ" згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №26766888 від 20.07.2010 р., реєстраційний №31008321, Технічного паспорту виготовленого станом на 08.07.2010р. з технічною характеристикою та планом квартири (т.1, а.с. 70-75);
- висновок про вартість майна до звіту №7/01/2012 від 26.01.2012 р., 1/3 частини двокімнатної квартири № 48 загальною площею 91,1 кв.м. за адресою місце розташування: АДРЕСА_1, вартість якої станом на 26.01.2012 р. складає 121 500,00 грн. без ПДВ (т.1, а.с. 76).
Відповідно до статті 128 ГК України, громадянин -підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.
Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»- надалі -Закон (в редакції 16.10.2011р.), суб'єкт банкрутства (далі - банкрут) - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. Суб'єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо), а також фізичні особи - підприємці за грошовими зобов'язаннями, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності; боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Системний аналіз норм Закону свідчить, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина -підприємця подається на загальних підставах, встановлених статтями 6,7 Закону, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 47 Закону.
Статтями 47-49 Закону встановлені особливості здійснення провадження у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності (громадянина - підприємця).
Відповідно статті 47 Закону, правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності (далі - громадянина-підприємця) банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.
Згідно з пунктом 7 статті 47 Закону, у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.
З наявних у матеріалі справи документів вбачається, що наявне у боржника рухоме майно - автомобіль NISSAN TEANA, рік випуску 2008, колір - сірий, реєстраційний НОМЕР_6, серія НОМЕР_7, на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ, виданого ВРЕР №3 ГУМВСУ м. Харків 15.07.2008 р., № куз.НОМЕР_10, № дв. НОМЕР_11, є предметом застави за кредитним договором №113-В/08/12/ФО/А від 15.07.2008 р., укладеним між АТ «Сбербанк Росії»та фізичною особою ОСОБА_2
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
В оскаржуваній постанові зазначено, що заборгованість боржника перед кредиторами (фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5) у сукупності складає 333 882,00 грн., що підтверджується накладною № 003502 від 24.12.2010р. по якій заборгованість складає 27 264,00 грн. та накладною № 004501 від 03.12.2010р. по якій заборгованість складає 306 618,00 грн. (т.1, а.с. 25, 30). Однак у справі відсутня накладна № 003501 від 18.12.2010р., а з наявної у справі накладної № 003502 від 24.12.2010р. вбачається, що боржник має сплатити фізичній особі -підприємцю ОСОБА_4 6 395,00 грн. Але господарський суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, як і на те, що вимоги до боржника підтверджуються документально лише на суму 313 013,00 грн., що складає менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
На час подання боржником до господарського суду заяви про визнання боржника банкрутом - 06.01.2012р. триста мінімальних розмірів заробітної плати складали 321 900, 00 грн.
Таким чином, документально підтверджені боржником вимоги кредиторів сукупно складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати на час порушення провадження у справі про банкрутство, а саме 313 013,00 грн., що свідчить про неналежне дослідження судом першої інстанції матеріалів даної справи та ненаданням їм відповідної оцінки.
Частиною 5 статті 7 Закону передбачено, що боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:
- задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами;
- орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство;
- при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;
- в інших випадках, передбачених цим Законом.
Таким чином, звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності (частина 3 стаття 6 Закону) або загрози неплатоспроможності (частина 5 стаття 7 Закону).
У статті 51 ЦК України зазначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
У пункті 1 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»(в редакції 18.12.2011р.) зазначено, що прийняття фізичною особою рішення щодо припинення підприємницької діяльності підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Згідно з пунктом 9 статті 47 вказаного Закону, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду документів, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи -підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження зазначених документів внести до Єдиного державного реєстру запис про рішення щодо припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності із зазначенням відомостей про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог і в той самий день передати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України повідомлення про внесення такого запису.
Повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Відомості про дату публікації повідомлення, яке містить інформацію про строк заявлення вимог кредиторів щодо фізичної особи - підприємця, яка припиняє підприємницьку діяльність, підлягають наданню органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України не пізніше наступного дня з дати публікації такого повідомлення.
Відповідно до вимог пунктів 4, 5 статті 105 ЦК України (в редакції 08.12.2011р.), до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється; строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Виходячи з вимог вищенаведених статей на фізичну особу суб'єкта підприємницької діяльності, що вирішила припинити власну підприємницьку діяльність, покладено обов'язок для належного з'ясування кола кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, опублікувати в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про прийняте рішення щодо припинення підприємницької діяльності.
Тобто, однією з передумов порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку статей 47-49 спеціального Закону, за заявою фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності є здійснення громадянином-підприємцем попередньої публікації оголошення, в порядку пункту 5 статті 105 ЦК України та статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" про прийняття рішення щодо припинення підприємницької діяльності.
Отже, справа про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина, на підставі статей 47, 48 Закону не може бути порушена до закінчення двохмісячного строку з дня публікації повідомлення про прийняття фізичною особою рішення щодо припинення підприємницької діяльності.
Відповідно до вимог пункту 8 статті 111 ЦК України ( в редакції 08.12.2011р.), ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Відповідно до вимог пункту 5 статті 60 ГК України (в редакції 18.12.2011р.), ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.
Як вбачається з матеріалів справи, до заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про порушення справи про банкрутство не додані докази здійснення попередньої публікації оголошення, у порядку статті 51 та пункту 5 статті 105 ЦК України та статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", а також не додано проміжний ліквідаційний баланс.
У той же час положеннями статті 1 Закону встановлено, що безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника у безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.
Відповідно, і встановлений Законом трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів на виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.
Виходячи з системного аналізу положень Закону, процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.
Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності, оскільки неможливо встановити строк невиконання грошових зобов'язань перед кредиторами.
При цьому необхідно звернути увагу на те, що наявність загрози неплатоспроможності боржника, тобто коли оплата вимог одного або декількох вимог кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами, може мати місце лише у випадку конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні. У зв'язку з чим, про загрозу неплатоспроможності боржника, яка є підставою для ініціювання справи про банкрутство, свідчить неможливість задоволення вимог кредиторів виключно у виконавчому провадженні.
Отже, в будь-якому випадку на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози. Інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
Однак, у даному випадку до заяви боржника не додані документи в підтвердження загрози його неплатоспроможності, як цього вимагає частина 2 статті 7 Закону (судові накази, постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення на користь інших кредиторів).
Колегія суддів вважає, що на відміну від позовного провадження, докази про які йдеться у статті 7 Закону повинні бути надані боржником до господарського суду на момент порушення провадження у справі про банкрутство, витребування у подальшому документів господарським судом, в підтвердження підстав для порушення справи про банкрутство, виходячи з вимог спеціального Закону, є неприпустимим.
Таким чином, боржником при зверненні з заявою до суду не надано доказів безспірності грошових вимог кредиторів до боржника.
Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що справа про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 порушена передчасно, без здійснення публікації про прийняття рішення щодо припинення підприємницької діяльності, без надання доказів безспірності грошових вимог кредиторів до боржника та належного з'ясування кола кредиторів боржника, а також повного обсягу кредиторської заборгованості, оцінки майна боржника, за рахунок якого можливе задоволення вимог кредиторів фізичної особи-підприємця, без належних доказів того, що вартості майна боржника, який прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності, недостатньо для задоволення вимог його кредиторів, в зв'язку з чим, господарський суд неправомірно продовжив процедуру банкрутства боржника та визнав його банкрутом, на підставі статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
За таких обставин, провадження у даній справі порушено без наявності правових підстав, з якими Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»пов'язує можливість ініціювання справи про банкрутство.
Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постановах від 11.01.2011р. у справі № 9/124б, від 16.03.2011р. у справі № 50/467-б.
За таких обставин висновки, зроблені судом першої інстанції не відповідають вимогам законодавства, тому оскаржувана постанова про визнання банкрутом підлягає скасуванню, як така, що прийнята при не повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, не відповідає приписам чинного законодавства, а провадження у справі підлягає припиненню на підставі статті 80 ГПК України.
Колегія суддів також звертає увагу, що у зв'язку з припиненням провадження у даній справі про банкрутство місцевому господарському суду необхідно вирішити питання про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відповідного запису щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».
Керуючись статтями 1, 6, 7, 47, 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та статтями 80, 99, 101, 102, пунктом 3 статті 103, пунктом 1 та 4 частини 1 статті 104, статтею 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» задовольнити.
Постанову господарського суду Харківської області від 01.03.2012 р. по справі № 5023/122/12 скасувати.
Провадження у справі припинити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.М. Здоровко
Суддя О.В. Плахов
Суддя І.А. Шутенко