ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" травня 2012 р. Справа № 5021/2952/2011
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Пелипенко Н.М.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю:
прокурора- Василець Ю.О., посв. №26 від 23.02.2009 року
представників:
позивачів - 1) ОСОБА_1, дов. №20/30 від 04.01.2012 року, 2 ) не з"явився
відповідача - Бут Л.В., директора,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора (вх. №1010Х/1-18) на рішення господарського суду Сумської області від 08.02.2012 року у справі №5021/2952/2011
за позовом Конотопського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі:
1. Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми
2. Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області, м. Конотоп Сумської області,
до Державного підприємства «Конотопське лісове господарство», м. Конотоп Сумської області
про стягнення 50 975 грн, -
ВСТАНОВИЛА:
Конотопський міжрайонний прокурор звернувся в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області та Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області, першого та другого позивачів, до господарського суду Сумської області з позовом до Державного підприємства «Конотопське лісове господарство», відповідача, про стягнення 50975,00 грн. збитків, заподіяних внаслідок незаконного порубу лісових насаджень.
Рішенням господарського суду Сумської області від 08.02.2012 року у справі №5021/2952/2011 (суддя Зражевський Ю.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Прокурор з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що висновок місцевого господарського суду про здійснення спеціалістами Конотопського міжрайонного відділу ДП «Центр ДЗК»вимірювання меж на площі незрозумілим методом без прив'язки до реальної системи координат є хибним, оскільки такий висновок суперечить наявній в матеріалах справи довідці Конотопського міжрайонного відділу ДП «Центр ДЗК», в якій визначено, що обмір земельної ділянки виконаний із прив'язкою до державної системи координат, а також у присутності представників ДП «Конотопський лісгосп».
Також вказує на те, що всупереч вимогам статті 65 ГПК України місцевим господарським судом не були викликані до суду та не опитані представники ДП «Конотопський лісгосп», які приймали участь у обмірі земельної ділянки лісогосподарського призначення, проведеному Конотопським міжрайонним відділом Сумської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», а також ті представники цієї організації, які приймали участь у перевірці, проведеній спеціалістами Держекоінспекції в Сумській області та посвідчували перелікові відомості своїми підписами.
Крім того, заначає, що господарський суд першої інстанції послався на вимоги статей 19, 48 Лісового кодексу України щодо здійснення лісогосподарської діяльності на матеріалах лісовпорядкування, в яких дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки. Однак, відомості із матеріалів лісовпорядкування по кварталу 79, виділам 24, 27, 28 місцевим господарським судом витребувані і досліджені не були та не було з'ясовано, яка порода дерев та їх вік передбачені матеріалами лісовпорядкування від 2008 року у кварталі 79, виділи 24, 27, 28.
При цьому, проведеною позивачем перевіркою було встановлено, що порода та вік дерев, самовільно випиляних ДП «Конотопський лісгосп», не співпадає із визначеними у матеріалах лісовпорядкування, що свідчить про те, що вказані насадження не були включені до Державного лісового фонду при проведенні лісовідведення.
Крім того, звертає увагу на те, що місцевим господарським судом не взятий до уваги акт позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства при знесенні зелених насаджень (дерев) на території Бочечківської сільської ради в межах населеного пункту с. Бочечки Конотопського району, складений кваліфікованими фахівцями - державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Сугоняк Я.В. та Шерстюк М.М. відповідно до вимог діючого законодавства України (статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»та підпунктом 6 пункту 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 №548) і в межах наданої компетенції.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Івакіна В.О., суддя Пелипенко Н.М.) апеляційну скаргу прокурора було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 17.04.2012 року на 10:00 год.
Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Пелипенко Н.М. у зв"язку із хворобою судді Шепітько І.І. та відпусткою судді Івакіної В.О.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 року розгляд справи було відкладено на 30.05.2012 року на 11:30 год у зв"язку із неявкою в судове засідання представників першого та другого позивачів.
Прокурор у судових засіданнях 17.04.2012 року та 30.05.2012 року підтримав апеляційну скаргу.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судових засіданнях 17.04.2012 року, 30.05.2012 року проти її доводів заперечував, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Свої заперечення обгрунтовує тим, що ДП "Конотопський лісгосп»на підставі наявного державного акту та матеріалів лісовпорядкування 2008 року, дотримуючись вимог лісового законодавства на території державного лісового фонду, що входить до складу Бочечківського лісництва в кв. 79, виділ 24,27,28, виписавши лісорубний квиток серія 02 ЛКБ за № 292692 та заплативши попеневу плату згідно з платіжним дорученням №1088 від 17 серпня 2011 року на р/р 31412502700143 Бочечківської сільської ради, провів рубку дерев силами постійних працівників Бочечківського лісництва, закривши наряди, акти виконаних робіт та поставивши на облік лісопродукцію.
Також зазначає, що є безпідставним твердження прокурора про те, що рубка дерев проводилась на території села Бочечки, оскільки згідно з листом відділу Держкомзему у Конотопському районі Сумської області за № 01/01-16 від 03.01.2012р. власників або лісокористувачів лісовкритих земель, які межують з кв. 79, немає, а згідно з листом № 11 від 03.01.2012р. Бочечківської сільської ради лісові насадження парки, сади, сквери, бульвари, які межують із кв.79, виділи 24,27,28 Бочечківського лісництва на обліку сільської ради не рахуються.
При цьому, звертає увагу на те, що згідно з довідкою відділу Держкомзему у Конотопському районі Сумської області від 04.01.12р. № 06/01-16 межі с. Бочечки не винесені в натурі.
Крім того, вказує на те, що під час перевірки вказаної в акті Державної екологічної інспекції в Сумській області від 23.08.2011 року матеріально-відповідальні особи ДП " Конотопське лісове господарство»(головний лісничий Бондар М.О. Інженер лісового господарства Рубан С.В., в.о.лісничого Бочечківського лісництва Холодьон В.О. ) не були належним чином попереджені і в проведенні перевірки участі не приймали, а вимірювання меж на площі спеціалістами міськрайонного відділу Сумської регіональної філії ДП "Центр державний земельний кадастр»проводилось незрозумілим методом без прив"язки до реальної системи координат.
Перший позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні 30.05.2012 року підтримав апеляційну скаргу, вважає оскаржуване рішення незаконним та необгрунтованим, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Свою правову позицію обгрунтовує тим, що під час перевірки представниками першого позивача було встановлено, що у травні 2011 року лісорубною бригадою Бочечківського лісництва ДП «Конотопське лісове господарство»за вказівкою службових осіб відповідача в межах населеного пункту с. Бочечки Конотопського району вздовж вулиці Загребля здійснено видалення зелених насаджень (дерев) загальною кількістю 234 дерева.
При цьому, відповідно до пунктів 3, 5 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006 року передбачається, що видалення зелених насаджень на терторії населеного пункту здійснюється за рішенням виконовчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера.
Однак, як зазначає перший позивач, відповідач у Бочечківської сільської ради ордеру для видалення зелених насаджень не отримував, що є порушенням ст.ст. 1, 4, 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст.ст. 8, 10 Закону України «Про рослинний світ», внаслідок чого державі була заподіяна шкода в розмірі 50975 грн., розмір якої розрахований відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.04 1999р. Мі 559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів».
Також, перший позивач вказує на те, що місцевий господарський суд безпідставно дійшов висновку про здійснення відповідачем законної рубки на землях лісового фонду на підставі лісорубного квитка та про приналежність зрублених зелених насаджень до лісових насаджень.
При цьому, перший позивач звертає увагу на те, що актом перевірки від 23.08.2011 року зафіксовано факт того, що видалення дерев проводилося в с. Бочечки Конотопського району вздовж вулиці Загребля, тобто на території, яка відповідно до положень статті 1, частини 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», статей 19, 38, 55 Земельного кодексу України є землею житлової та громадської забудови і не відноситься до земель лісогосподарського призначення.
Також вказує на те, що у довідці відділу Деркомзему у Конотопському районі Сумської області від 11.01.2012 року № 37/01-50 зазначено, що земельна ділянка, на якій була проведена вирубка зелених насаджень відноситься до земель житлової та громадської забудови; така ж сама інформація міститься у довідці Бочечківської сільської ради від 15.08.2011 року № 274, згідно з якою земельна ділянка, на якій проведена вирубка згідно з формою 6-зем, обліковується під відкритими землями вулиць, площ, набережних. По категорії земель - це землі громадського призначення.
Окрім цього, зазначає, що не може вважатися обгрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо здійснення вимірювання меж території сільської ради Сумською регіональною філією ДП «Центр державний земельний кадастр»незрозумілим методом без прив'язки до реальної системи кординат, так як відповідчем не оскаржувались результати роботи із землеустрою Сумської регіональної філії ДП «Центр державний земельний кадастр»чи дії її посадових осіб, які проводили відповідні роботи, і Сумська регіональна філія ДП «Центр державний земельний кадастр»на момент проведення робіт із землеустрою по визначенню меж мала ліцензію на проведення відповідних робіт.
Другий позивач у письмових поясненнях зазначив, що він не має претензій до відповідача, так як на даний час виготовлено та видано державні акти на право постійного користування земельними ділянками кварталу 79 на виділах 24, 27, 28 Бочечківського лісництва, якими уточнено та погоджено межі при проведенні землевпорядних робіт і згідно з якими ці ділянки відносяться до Державного лісового фонду.
Представник другого позивача в судове засідання 30.05.2012 року не з"явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пункту пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України.
А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника другого позивача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши усні пояснення представників першого позивача, відповідача, а також прокурора, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, у серпні 2011 року Державною екологічною інспекцію в Сумській області проведено перевірку по факту незаконного порубу лісових насаджень відповідачем - Державним підприємством "Конотопське лісове господарство".
Під час перевірки Державною екологічною інспекцію в Сумській області встановлено, що у травні 2011 року лісорубною бригадою Бочечківського лісництва ДП "Конотопський лісгосп" в межах населеного пункту с. Бочечки Конотопського району вздовж вул. Загребелля здійснено видалення зелених насаджень (дерев) загальною кількістю 234 дерева, про що складено акт Державної екологічної інспекції позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства при знесенні зелених насаджень (дерев) на території Бочечківської сільської ради в межах населеного пункту с. Бочечки Конотопського району від 23.08.2011р.
Як зазначає прокурор у позовній заяві, дана земельна ділянка є територією с. Бочечки Конотопського району і для видалення зелених насаджень (дерев) ДП "Конотопське лісове господарство" необхідне оформлення дозвільної документації на право вирубування дерев у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006р.№ 1045 "Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах". Однак, як вважає прокурор, видалення зелених насаджень (дерев) загальною кількістю 234 шт. по вул. Загребеля в с. Бочечки Конотопського району проведено за відсутності відповідних дозвільних документів та в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2006р. № 1045.
У Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006р. передбачено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера. Проте, як зазначає прокурор, рішень щодо видалення зелених насаджень вздовж вул. Загребелля, с. Бочечки Конотопського району виконкомом Бочечківської сільської ради не приймалося, ордеру на видалення земельних насаджень за вказаною адресою не видавалося.
На підставі вказаного акту, відповідно до розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок неправомірного видалення зелених насаджень (дерев), знищених до ступеня припинення росту, на території Бочечківської сільської ради в межах населеного пункту с. Бочечки, проведено (розраховано) суму збитків на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Сумській області Сугоняком Я.В., її розмір становить 50 975,00 грн.
А тому, на думку прокурора, в діях відповідача вбачається порушення вимог статті 68,69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 14,16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", ст. ст. 8, 10 Закону України "Про рослинний світ".
Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позову, посилався на положення статей 9, 19, 155 Лісового Кодексу України, Прикінцевих положень Лісового кодексу України, статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні",статті 175 Земельного Кодексу України.
При цьому, місцевий господарський суд посилався на такі обставини.
Згідно з листом відділу Держкомзему у Конотопському районі Сумської області за № 01/01-16 від 03.01.2012р. власників або лісокористувачів лісовкритих земель, які прилягають до кв. 79 немає.
Крім того, відповідно до листа № 11 від 03.01.2012р. Бочечківської сільської ради лісові насадження, парки, сади, сквери, бульвари, які межують із кв. 79, виділи 24, 27, 28 Бочечківського лісництва на обліку сільської ради не рахуються.
До того ж, на даний час згідно з довідкою відділу Держкомзему у Конотопському районі Сумської області від 04.01.2012р. № 06/01-16 межі с. Бочечки не винесені в натурі.
Єдиним доказом, що підтверджує факт порубу лісових насаджень відповідачем поза межами ділянки, на яку видано лісорубний квиток, на думку господарського суду першої інстанції, є акт Державної екологічної інспекції в Сумській області від 23.08.2011р., в якому зазначено, що землі Державного лісового фонду в даному місті чітко визначені канавою.
При цьому, як вважає місцевий господарський суд, перший позивач у акті перевірки від 23.08.2011р. розмежовує землі с. Бочечки саме канавою, як геодезичним знаком, що не може бути обґрунтованим доказом у даній справі, а вимірювання меж на площі спеціалістами міськрайонного відділу Сумської регіональної філії ДП "Центр державний земельний кадастр" проводилось незрозумілим методом без прив'язки до реальної системи координат.
А тому, за висновками місцевого господарського суду, відповідач на підставі наявного державного акту та матеріалів лісовпорядкування 2008 року, дотримуючись вимог лісового законодавства на території державного лісового фонду на підставі лісорубного квитка серія 02 ЛКБ за № 292692 здійснив рубку в кв. 79, виділ 24, 27, 28 відповідно до матеріалів лісовпорядкування.
При цьому, господарський суд першої інстанції, зазначив, що прокурором та позивачами не було доведено наявності таких елементів складу господарського правопорушення, як вини та наявності збитків, у зв"язку з чим відсутні правові підстави для стягнення з відповідача відповідно до статті 1166 Цивільного Кодексу України 50975,00 грн. збитків, які вони вважають заподіяними внаслідок незаконного порубу відповідачем лісових насаджень.
Однак, колегія суддів не може поголдитися із такими висновками місцевого господарського суду, зважаючи на таке.
Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки представниками першого позивача було встановлено, що у травні 2011 року лісорубною бригадою Бочечківського лісництва ДП «Конотопське лісове господарство»за вказівкою службових осіб відповідача в межах населеного пункту с. Бочечки Конотопського району вздовж вулиці Загребля здійснено видалення зелених насаджень (дерев) загальною кількістю 234 дерева.
Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006 року.
Пунктами 3, 5 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 0і.08.2006 року передбачається, що видалення зелених насаджень на терторії населеного пункту здійснюється за рішенням виконовчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера.
Проте, матеріали справи свідчать про те, що відповідач у Бочечківської сільської ради ордеру для видалення зелених насаджень не отримував, що є порушенням статей 1,4, 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», статей 8, 10 Закону України «Про рослинний світ».
Внаслідок зазначених дій відповідач завдав шкоду в розмірі 50975 грн., розмір якої розраховано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04 1999 року №і 559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів».
Статтею 14 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»встановлено, що об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»на об'єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом, самовільно влаштовувати огорожі, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо.
Статтею 8 Закону України «Про рослинний світ»встановлено, що використання природних рослинних ресурсів здійснюється в порядку загального або спеціального використання.
Стаття 10 Закону України «Про рослинний світ»передбачає, що спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.
Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що відповідач проводив рубку на землях лісового фонду на підставі лісорубного квитка і зрубані зелені насадження відносятея до лісових насаджень, і тому рубка є законною.
Однак, актом перевірки від 23.08.2011 року зафіксовано, що видалення дерев проводилося в с. Бочечки Конотопського району вздовж вулиці Загребля.
Слід зазначити, що вказаний акт було складено державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Сугоняк Я.В. та Шерстюк М.М. відповідно до вимог діючого законодавства України (статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»та підпунктом 6 пункту 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 №548) і в межах наданої компетенції.
При цьому, дії першого позивача по складанню зазначеного акту не було оскаржено в судовому порядку, у зв"язку з чим він є належним та допустимим доказом у справі.
Стаття 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»передбачає, що територія це - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів загального користування: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»встановлено, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.
Згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України всі землі в Україні поділяються за основним цільовим призначенням.
Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Статтею 55 Земельного кодексу України встановлено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів.
Крім того, господарським судом першої інстанції не були враховані пояснення інженера лісового господарства ДП «Конотопське лісове господарство»Рубана Сергія Васильовича, який зазначив, що дорога, вздовж якої проводилась рубка, не входить до земель лісового фонду і перебуває в межах с. Бочечки.
До того ж, довідкою відділу Деркомзему у Конотопському районі Сумської області від 11.01.2012 року № 37/01-50 повідомляється, що земельна ділянка, на якій була проведена вирубка зелених насаджень, відноситься до земель житлової та громадської забудови.
Такі ж самі дані містяться у довідці Бочечківської сільської ради від 15.08.2011 року № 274, в якій зазначається, що земельна діялнка, на якій проведена вирубка згідно форми 6-зем обліковується під відкритими землями вулиць, площ, набережних. По категорії земель - це землі громадського призначення.
За таких обставин відповідачем було порушено вимоги ст.ст. 14, 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», статей 8, 10 Закону України «Про рослнний світ».
Отже, вирубка дерев здійснювалась відповідачем на території, яка відповідно до положень статті 1, частини 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», статей 19, 38, 55 Земельного кодексу України є землею житлової та громадської забудови і не відноситься до земель лісогосподарського призначення.
Також у рішенні місцевого господарського суду зазначається, що вимірювання меж території сільської ради Сумською регіональною філією ДП «Центр державний земельний кадастр»проводилось незрузумілим методом без прив'язки до реальної системи кординат.
Однак, такий висновок суперечить наявній в матеріалах справи довідці Конотопського міжрайонного відділу ДП «Центр ДЗК», в якій визначено, що обмір земельної ділянки виконаний із прив'язкою до державної системи координат, а також у присутності представників ДП «Конотопський лісгосп».
При цьому, судом було не враховано, що відповідчем не оскаржувались результати роботи із землеустрою Сумської регіональної філії ДП «Центр державний земельний кадастр» чи дії її посадових осіб, які проводили відповідні роботи.
До того ж, Сумська регіональна філія ДП «Центр державний земельний кадастр»на момент проведення робіт із землеустрою по визначенню меж мала ліцензію на проведення відповідних робіт.
Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірахвстановлених законодавством України.
Стаття 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачає, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Статтею 1166 Цивільного Кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідальність особи у вигляді обов'язку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і збитками, вини.
Такий елемент, як наявність збитків, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.
Протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми , що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.
Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв"язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
Вина є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Отже відповідач, здійснивши вирубку дерев на теріторії житлової та громадської забудови, порушив вимоги статтей 1, 4, 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», статей 8, 10 Закону України «Про рослинний світ», внаслідок чого державі була заподіяна шкода в розмірі 50975 грн., який розрахований відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.04 1999р. № 559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів».
Другий позивач у письмових поясненнях вказував на відсутність з його боку претензій до відповідача у зв"язку із виготовленням та видачею державні актів на право постійного користування земельними ділянками кварталу 79 на виділах 24, 27, 28 Бочечківського лісництва, якими уточнено та погоджено межі при проведенні землевпорядних робіт і згідно з якими ці ділянки відносяться до Державного лісового фонду.
Однак, на думку колегії суддів, дана обставина не може братися до уваги, так як державні акти на право постійного користування земельними ділянками кварталу 79 на виділах 24, 27, 28 Бочечківського лісництва, якими уточнено та погоджено межі при проведенні землевпорядних робіт, було складено лише у квітні 2012 року, тобто значно пізніше, ніж акт перевірки від 23.08.2011 року, яким було зафіксовано незаконну порубку дерев відповідачем, і який не було оскаржено у встановленому законодавством порядку.
А тому, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким позов слід задовольнити.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 08.02.2012 року у справі №5021/2952/2011 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Конотопське лісове господарство»(вул. Конотопських партизан, 97, м. Конотоп, 41601, р/р 260000094201 СФ АТ Брокбізнесбанк м. Суми, МФО 337922, код 00992935) на користь місцевого бюджету Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області (вул. Тракторна, 2, с. Бочечки Конотопського району Сумської області, 41635, код 04389118; рахунок №33119331700143, МФО 837013, банк: ГУДКУ у Сумській області, код платежу 24062100) 50975,00 грн. збитків, заподіяних внаслідок незаконного порубу лісових насаджень.
Стягнути з Державного підприємства «Конотопське лісове господарство»(вул. Конотопських партизан, 97, м. Конотоп, 41601, р/р 260000094201 СФ АТ Брокбізнесбанк м. Суми, МФО 337922, код 00992935) на користь Державного бюджету України 1529,25 грн. судового збору.
Доручити господарському суду Сумської області видати відповідні накази.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.
Суддя (підпис) Терещенко О.І.
Суддя (підпис) Пелипенко Н.М.
Повний текст постанови складено 05.06.2012 року.
Згідно з оригіналом
секретар судового засідання Новікова Ю.В.
06.06.2012