Справа № 2-0317-2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 травня 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Рожко Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1до Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» про стягнення заробітної плати, середньомісячного заробітку за час затримки виплати заробітної плати, моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ :
В жовтні 2007 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким розірвати трудовий договір укладений між ним та відповідачем, витребувати у відповідача трудову книжку, зобов'язав його внести запис про звільнення, стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платні в сумі 11 354 грн. та моральну шкоду в сумі 11 354 грн. В обґрунтування позову позивач вказав на те, що він з 01.09.2006 року по теперішній час працює у відповідача на посаді декана факультету дизайну. Заробітна плата нараховувалася, але з листопада 2006 року по жовтень 2007 року не виплачувалася. Вказаними незаконними діями відповідача, позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягає в пережитих моральних стражданнях, постійних нервових хвилюваннях, він переніс гіпертонічні кризи, втратив нормальні життєві зв'язки, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Таким чином, він вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
В ході розгляду справи позивач, на підставі ст. 31 ЦПК України, уточнив свої позовні вимоги, просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платні в сумі 6 720 грн. 74 коп., середньомісячний заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 14 024 грн. 40 коп., моральну шкоду в сумі 5 000 грн. та зобов'язати керівництво відповідача розірвати з ним трудовий договір за ч. 3 ст. 38 КЗпП України з дати винесення судового рішення і внести запис про звільнення в трудову книжку. Також, він уточнив період невиплати заробітної плати вказавши, що заробітна плата нараховувалася, але з вересня по грудень 2006 року та з січень по березень 2007 року не виплачувалася.
У судове засідання позивач не з'явився, але надав до суду заяву, в якій підтримав свої уточненні позовні вимоги та просив справу розглядати за його відсутності, а у разі неявки у судове засідання відповідача, не заперечував проводити розгляд справи у заочному порядку.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причин неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.
У судовому засіданні встановлено, що позивач з 01.09.2006 року по час винесення судового рішення працює у відповідача на посаді виконуючого обов'язки завідуючого кафедрою дизайну за переведенням з ДФ ВНЗ «ВМУ РоЛ «Україна». (а.с. 7, 8). Згідно повідомлення Управління Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет» за період з 01.09.2006 року по 31.12.2006 рік по застрахованій особі ОСОБА_1. (а.с. 24), нарахована заробітна плата ОСОБА_1. становила у вересні та жовтні 2006 року суму 979 грн., листопаді 2006 року суму 586 грн. 74 коп., грудні 2006 року суму 1 044 грн., разом за ці місяці суму 3 588 грн. 74 коп. З розрахунків заробітної плати, затверджених президентом Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» ОСОБА_2., слідує, що розмір нарахованої заробітної плати ОСОБА_1. становив у січні, лютому та березні 2007 року суму 1 044 грн. в місяць, а всього 3 132 грн. (а.с. 4, 5, 6). Отже, загальна сума нарахованої заробітної плати позивачу за вказаний вище період складає 6 720 грн. 74 коп.
Згідно повідомлення Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області від 19.12.2007 року № 2085, інспекцією 19.12.2007 року була проведена первинна перевірка щодо додержання законодавства України про працю Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет». Президент закладу ОСОБА_2на посаді з 17.08.2006 року, наказ від 17.08.2006 року № 01-к. Перевіркою встановлено ряд порушень законодавства України про працю, а саме порушення вимог ст. ст. 32, 83, 97, 115, 116 КЗпП України, ст. ст. 24, 26 Закону України «Про оплату праці», ст. 24 Закону України «Про відпустки». По результатах перевірки керівнику надано припис для усунення виявлених порушень, а також до прокуратури Дніпропетровської області направлено подання для вирішення питання про притягнення керівника до кримінальної відповідальності і прийняття рішення згідно ст. 97 КПК України за допущені грубі порушення вимог трудового законодавства. (а.с. 25).
З уточнених позовних вимог позивача вбачається, що відповідач - Приватний вищий навчальний заклад «Катеринославський університет» не провів розрахунок з позивачем - ОСОБА_1по заробітній платні з вересня по грудень 2006 року та з січня по березень 2007 року в сумі 6 720 грн. 74 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Таким чином, оскільки перевіркою Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області 19.12.2007 року було встановлено ряд порушень відповідачем законодавства України про працю, а саме: ст. ст. 32, 83, 97, 115, 116 КЗпП України, то суд приходить до висновку, що за період з вересня по грудень 2006 року та з січня по березень 2007 року заробітна плата позивачу нараховувалася, але відповідачем не виплачувалася, що складає суму 6 720 грн. 74 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).
Згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач під час праці позивача не виконує законодавство України про працю, а саме вимоги ст. ст. 32, 83, 97, 115, 116 КЗпП України, ст. ст. 24, 26 Закону України «Про оплату праці», ст. 24 Закону України «Про відпустки», що підтверджено повідомленням Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області від 19.12.2007 року № 2085 та ствердженнями позивача в позовній заяві, то суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо зобов'язання керівництва Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» розірвати з ним трудовий договір за ч. 3 ст. 38 КЗпП України з дати винесення судового рішення, тобто з 08 травня 2008 року.
Крім того, згідно п. 2.3. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України N 58 від 29.07.1993 року, записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Згідно п. 2.4. зазначеної вище Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Отже, необхідно також зобов'язати керівництво Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» внести запис про звільнення в трудову книжку ОСОБА_1у точній відповідності з ч. 3 ст. 38 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки встановлені ст. 116 КЗпП підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як встановлено у судовому засіданні позивач з 01.09.2006 року по час винесення судового рішення працює у відповідача. Відповідач не виплатив позивачу нараховану та належну йому заробітну плату. До теперішнього часу сума заборгованості перед позивачем складає 6 720 грн. 74 коп. Термін невиплати заробітної плати з 01.04.2007 року по день винесення судового рішення (час фактичного розрахунку) складає 403 дні. Згідно розрахунку середньомісячна заробітна плата позивача за вересень, жовтень, листопад 2006 року та січень, лютий, березень 2007 року складає суму 1 044 грн., а виходячи з цього середньоденна заробітна плата позивача складає: 1 044 грн. / 30 днів = 34 грн. 80 коп., тому необхідно: 34 грн. 80 коп. Х 403 дні затримки = 14 024 грн. 40 коп. - компенсація за час затримки виплати заробітної плати, яка повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати заподіяну моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. В судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з невиплатою заробітної плати своєчасно, позивач втратив спокій та нормальні життєві зв'язки, був порушений його звичайний уклад та ритм життя. Тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав позивача та глибину його душевних страждань, суд приходить до висновку, що необхідно частково задовольнити вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди та стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди - 1000 грн.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі в сумі 215 грн. 95 коп., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду, а також на підставі ч. 3 ст. 81 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинні бути стягнуті витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., оскільки позивач звільнений від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи при зверненні до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 38, 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, п. п. 2.3., 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, ст. ст. 10, 15, 57-61, 81, 88, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1до Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» про стягнення заробітної плати, середньомісячного заробітку за час затримки виплати, моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» на користь ОСОБА_1заборгованість по заробітній платні в сумі 6 720 грн. 74 коп., середньомісячний заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 14 024 грн. 40 коп., моральну шкоду в сумі 1 000 грн., а всього 21 745 грн. 14 коп.
Зобов'язати керівництво Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» розірвати з ОСОБА_1 трудовий договір на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України з дати винесення судового рішення, тобто з 08 травня 2008 року, та внести запис про звільнення в трудову книжку у точній відповідності з ч. 3 ст. 38 КЗпП України.
Стягнути з Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» в дохід держави судовий збір в сумі 215 грн. 95 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Т. О. Дубіжанська