Справа 2-0164-2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 лютого 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Рожко Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна», Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» про визнання договору про навчання недійсним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановив:
У березні 2007 року позивачі звернулися до суду з позовною заявою, в якій просили ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір про навчання № 46 від 01.09.2006 року, укладений між ними та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет», стягнути з Дніпропетровської філії вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 5 400 грн., стягнути з Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2моральну шкоду в сумі по 10 000 грн. кожному, а також стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати по справі. В обґрунтуванні своїх вимог позивачі вказали на те, що 19 липня 2005 року між ними та Дніпропетровською філією вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» був укладений договір про навчання № 113/05, за яким Дніпропетровська філія університету взяла на себе зобов'язання за рахунок коштів ОСОБА_1здійснити навчання ОСОБА_2. за напрямком «Мистецтво», за спеціальністю «дизайн», за денною формою навчання та за освітньо - кваліфікаційним рівнем бакалавр. ОСОБА_1сплатила кошти за перший рік навчання - з 01 вересня 2005 року по 31 травня 2006 року, а Дніпропетровська філія «університету» в свою чергу надала освітню послугу ОСОБА_2. за вказаний вище період. В подальшому ОСОБА_1сплатила за другий рік навчання ОСОБА_2. в Дніпропетровській філії університету суми 900 грн. та 4 500 грн. Однак, за ініціативою Дніпропетровської філії університету, 29 серпня 2006 року наказом № 21-с по Дніпропетровській філії університету ОСОБА_2. була переведена на навчання в Приватний вищий навчальний заклад «Катеринославський університет» з яким 01 вересня 2006 року позивачі уклали договір про навчання № 46. В грудні 2006 року Приватний вищий навчальний заклад «Катеринославський університет» припинив надання освітніх послуг ОСОБА_2., а пізніше позивачам стало відомо про те, що даний вищий навчальний заклад не мав та не має ліцензії на здійснення освітньої діяльність на території України. Отже, позивачі вважають, що у відповідності до ст. 227 ЦК України договір про навчання № 46 від 01 вересня 2006 року, укладений між ними та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет», повинен бути визнаний недійсним, а згідно п. 6.1 договору про навчання № 113/05 від 19 липня 2005 року, укладеного між ними та Дніпропетровською філією вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна», ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 611 ЦК України, Дніпропетровська філія вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» повинна повернути ОСОБА_1сплачені за другий рік навчання ОСОБА_2. кошти в сумі 900 грн. та 4 500 грн. Разом з цим, незаконними діями Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» позивачам була завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що вони перенесли моральні страждання та душевний біль у зв'язку із втратою можливості ОСОБА_2. своєчасно отримати освіту за вибраною професією, згідно своїх життєвих планів та надій. Через хвилювання з цього приводу у ОСОБА_1 загострилися хронічні захворювання та значно погіршився стан здоров'я, що підтверджується випискою з амбулаторної історії хвороби від 14 березня 2006 року, наданою СМСЧ № 6. Після закінчення першого курсу навчання в Дніпропетровській філії вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» ОСОБА_2. отримала академічну довідку про навчання, яку не беруть до уваги інші вищі навчальні заклади, а за другий курс навчання у Приватному вищому навчальному закладі «Катеринославський університет» ОСОБА_2. взагалі не отримала жодного документу, що підтверджує навчання в цьому учбовому закладі. Завдану моральну шкоду позивачі оцінюють в сумі по 10 000 грн. кожному. Таким чином, позивачі вимушені звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
В ході розгляду справи позивачі, на підставі ст. 31 ЦПК України, пред'явили позов до Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна», Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» та просили ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір про навчання № 46 від 01.09.2006 року, укладений між ними та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет», стягнути з Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 5 400 грн., зобов'язати Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет «Україна» надати академічну довідку з відображенням усіх навчальних дисциплін, стягнути з Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2моральну шкоду в сумі по 10 000 грн. кожному, а також стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати по справі. В обґрунтуванні своїх вимог позивачі посилалися на підстави зазначені в первісній позовній заяві, а також вказали на те, що надана Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет «Україна» академічна довідка № 1036-07/174 не відповідає дійсності, оскільки в її переліку не зазначені відомості по трьом дисциплінам - малюнок, живопис, композиція.
У судове засідання позивачі не з'явилися, але надали до суду заяву, в якій уточнили свої позовні вимоги та просили визнати недійсним договір про навчання № 46 від 01.09.2006 року, укладений між ними та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет», стягнути з Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 5 400 грн., стягнути з Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» та Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі по 10 000 грн. з кожного, а також стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати по справі. Крім того, вони просили справу розглядати за їх відсутності, а у разі неявки у судове засідання відповідачів, не заперечували проводити розгляд справи у заочному порядку.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, причин неявки суду не повідомили. Зі згоди позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
У судовому засіданні встановлено, що 19 липня 2005 року між позивачами ОСОБА_1- замовником, ОСОБА_2. - студентом, та відповідачем Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет «Україна» в особі ОСОБА_3., який є директором його Дніпропетровської філії, - університетом був укладений договір про навчання № 113/05, згідно якого університет взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання (далі - освітня послуга) студента, а саме: за напрямом 0202 «Мистецтво» із спеціальності дизайн за денною формою навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр у Дніпропетровській філії університету у строки, які визначаються датою зарахування студента та датою її відрахування з університету у зв'язку із закінченням навчання, які обумовлюються відповідальним планом та графіком навчання. Відповідно до розділу 2 зазначеного вище договору, університет також взяв на себе зобов'язання надати студенту освітню послугу на рівні державних стандартів освіти; забезпечити студенту під час дії договору дотримання прав учасників навчального процесу відповідно до законодавства; при успішному виконанні навчального плану, графіку навчального процесу, навчальних програм і повному дотриманні умов цього договору сторонами видати студенту документ про освіту державного зразка; інформувати замовника про правила та вимоги щодо організації надання освітньої послуги, її якості та змісту, про права і обов'язки сторін під час надання та отримання таких послуг; у разі дострокового розірвання договору (незалежно від підстав його розірвання) у зв'язку з ненаданням студенту освітньої послуги - повернути замовнику частину коштів, що були внесені ним як попередня плата за надання освітньої послуги, відповідно до умов, визначених цим договором. Згідно розділів 3, 4 вказаного договору, замовник взяла на себе зобов'язання своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах, порядку та у строки, що встановлені цим договором та додатками до нього, які є невід'ємними частинами цього договору; не передавати своїх зобов'язань за цим договором іншим фізичним або юридичним особам без письмової згоди на це університету; відшкодувати університету шкоду, яка завдана студентом під час виконання своїх зобов'язань за цим договором. Студент зобов'язався виконувати вимоги законодавства України і університету з організації надання освітніх послуг; додержуватися законодавства України, моральних та етичних норм, внутрішнього розпорядку університету і відповідних його підрозділів; виконувати графік навчального процесу, вимоги навчального плану, розпорядження та накази керівництва університету; дбайливо користуватися майном університету; нести матеріальну відповідальність за нанесену університету шкоду. Згідно п. 5.2 цього договору, загальна вартість освітньої послуги за весь термін навчання студента становить: 18 888 грн. В пункті 5.5 договору зазначено, що замовник може вносити плату за навчання по навчальних роках до 25 травня поточного року, як сплата за наступний навчальний рік, або по семестрах: за перший семестр наступного навчального року до 25 травня поточного календарного року; за другий семестр поточного навчального року за 45 діб до початку другого семестру. Також, передбачено внесення плати за навчання щомісячно в розмірі 20 % від річної вартості навчання до 25 числа кожного поточного місяця, починаючи з вересня. Плата за надання освітньої послуги по навчальних роках або по семестрах (щомісяця) може визначатись в різних співвідношеннях та за іншим графіком, які встановлюються університетом. Відповідно до п. 7.1 вказаного вище договору, розірвання договору здійснюється у разі відрахування студента - фізичної особи з навчального закладу згідно із законодавством та даним договором. (а.с. 8-9).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру від 19 липня 2005 року, позивачка ОСОБА_2. сплатила на рахунок відповідача Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» за перший курс навчання із спеціальності «Дизайн», денна форма навчання, за навчальний 2005-2006 рік, суми 4014 грн., 565 грн., 72 грн. (а.с. 62).
Згідно академічної довідки № 1036-07/174, яка видана 04 червня 2007 року Дніпропетровською філією Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» та зареєстрована під № 179, позивачка ОСОБА_2. навчалася в даному вищому навчальному закладі з 01 вересня 2005 року по 31 травня 2006 року, вивчила дисципліни за навчальним планом в цьому році і склала по ним заліки та іспити. (а.с. 35, 36).
Разом з тим, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 18 квітня 2006 року (а.с. 33), позивачка ОСОБА_2. сплатила на рахунок відповідача Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» за другий курс навчання із спеціальності «Дизайн», денна форма навчання, за навчальний 2006-2007 рік, суму 4500 грн. Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 03 жовтня 2005 року (а.с. 33), позивачка ОСОБА_2. сплатила на рахунок відповідача Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» за англійську мову, «Дизайн - 11-05», суму 900 грн., що підтверджено печаткою Дніпропетровської філії університету на квитанції та договором про навчання № 113/05 від 19 липня 2005 року. В даній квитанції не зазначено за який період була сплачена за англійську мову сума 900 грн., а тому суд вважає, що ця сума була внесена додатково за поточний та наступні роки навчання.
29 вересня 2006 року наказом Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» № 1339/1-с «Про рух контингенту студентів Дніпропетровської філії» було відраховано студента ІІ курсу денної форми навчання спеціальності 6.020200 «Дизайн»: ОСОБА_2, у зв'язку з переведенням до Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет». (а.с. 64 - 66).
У відповідності до Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 15 липня 1996 року N 245, дане Положення регулює питання переведення студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями - молодший спеціаліст та бакалавр, а також питання відрахування та поновлення студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст та магістр у вищих закладах освіти незалежно від підпорядкування та форм власності. П. 1 цього Положення передбачає, що переведення студентів з одного вищого закладу освіти до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки фахівців з вищою освітою, спеціальності здійснюється за згодою ректорів (директорів) обох вищих закладів освіти.
Згідно п. 7.10 договору про навчання № 113/05 від 19 липня 2005 року, укладеного між позивачами та відповідачем Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет «Україна», у разі переведення студента до іншого вищого навчального закладу договір вважається розірваним достроково і розрахунок між сторонами здійснюється згідно умов договору стосовно дострокового його розірвання. Відповідно до п. 5.10 цього договору, у разі дострокового розірвання договору за згодою університету всі надані університетом знижки та пільги за весь термін навчання скасовуються, кошти за поточний навчальний рік (семестр, місяць) не повертаються, а остаточні розрахунки між сторонами здійснюються з розрахунку загальної вартості освітньої послуги, вказаної в п. 5.2 цього договору. (а.с. 9).
Отже, при переведенні позивачки ОСОБА_2. до Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» за згодою Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» (наказ університету від 29 вересня 2006 року № 1339/1-с) було достроково розірвано договір про навчання № 113/05 від 19 липня 2005 року і Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет «Україна» повинен був провести остаточний розрахунок з позивачкою ОСОБА_1- замовником, з розрахунку загальної вартості освітньої послуги, вказаної в п. 5.2 договору про навчання № 113/05 від 19 липня 2005 року, тобто повернути їй сплачені кошти за другий курс навчання ОСОБА_2. в університеті за спеціальністю «Дизайн», за денною формою навчання, за навчальний 2006-2007 рік, в сумі 900 грн. та 4500 грн.
Як вбачається з позовної заяви, відповідач Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет «Україна» не провів з позивачкою ОСОБА_1остаточного розрахунку за договором про навчання № 113/05 від 19 липня 2005 року, який розірвано достроково за згодою Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», в сумі 900 грн. та 4500 грн. Щодо даних обставин Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет «Україна» заперечень проти вимог позивачів до суду не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причин неявки суду не повідомив.
01 вересня 2006 року позивачі ОСОБА_1- замовник, ОСОБА_2. - студент та відповідач Приватний вищий навчальний заклад «Катеринославський університет» в особі президента ОСОБА_3. - університет уклали договір про навчання № 46, згідно якого університет взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання (далі - освітня послуга) студента, а саме: із спеціальності дизайн за денною формою навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр в університеті в строки, які визначаються датою зарахування 01 вересня та датою відрахування з університету у зв'язку із закінченням навчання, які обумовлюються відповідальним планом та графіком навчання. Відповідно до розділу 2 вище зазначеного договору, університет також взяв на себе зобов'язання надати студенту освітню послугу на рівні державних стандартів освіти; забезпечити студенту під час дії договору дотримання прав учасників навчального процесу відповідно до законодавства; при успішному виконанні навчального плану, графіку навчального процесу, навчальних програм і повному дотриманні умов цього договору сторонами видати студенту документ про освіту державного зразка; інформувати замовника про правила та вимоги щодо організації надання освітньої послуги, її якості та змісту, про права і обов'язки сторін під час надання та отримання таких послуг; у разі дострокового розірвання договору (незалежно від підстав його розірвання) у зв'язку з ненаданням студенту освітньої послуги - повернути замовнику частину коштів, що були внесені ним як попередня плата за надання освітньої послуги, відповідно до умов, визначених цим договором. Згідно розділів 3, 4 вказаного договору, замовник взяла на себе зобов'язання своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах, порядку та у строки, що встановлені цим договором та додатками до нього, які є невід'ємними частинами цього договору; не передавати своїх зобов'язань за цим договором іншим фізичним або юридичним особам без письмової згоди на це університету; відшкодувати університету шкоду, яка завдана студентом під час виконання своїх зобов'язань за цим договором. Студент зобов'язався виконувати вимоги законодавства України і університету з організації надання освітніх послуг; додержуватися законодавства України, моральних та етичних норм, внутрішнього розпорядку університету і відповідних його підрозділів; виконувати графік навчального процесу, вимоги навчального плану, розпорядження та накази керівництва університету; дбайливо користуватися майном університету; нести матеріальну відповідальність за нанесену університету шкоду. В п. 5.2 цього договору відсутні відомості про загальну вартість освітньої послуги за весь термін навчання студента. Згідно п. 5.5 договору, замовник може вносити плату за навчання по навчальних роках до 25 травня поточного року, як сплата за наступний навчальний рік, або по семестрах: за перший семестр наступного навчального року до 25 травня поточного календарного року; за другий семестр поточного навчального року за 45 діб до початку другого семестру. Також, передбачено внесення плати за навчання щомісячно в розмірі 20 % від річної вартості навчання до 25 числа кожного поточного місяця, починаючи з вересня. Плата за надання освітньої послуги по навчальних роках або по семестрах (щомісяця) може визначатись в різних співвідношеннях та за іншим графіком, які встановлюються університетом. (а.с. 6-7).
Однак, 03 листопада 2006 року, за результатами перевірки, прокуратурою Дніпропетровської області було порушено кримінальну справу за фактом здійснення посадовими особами Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» без одержання ліцензії освітньої діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства, яке пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 202 КК України. З даного приводу прокуратурою Дніпропетровської області 07.11.2006 року було направлено лист Вих. № 07/3-164 до Міністерства освіти і науки України. (а.с. 67). Згідно п. 4 наказу Міністерства освіти та науки України від 23.11.2006 року № 2237-Л «Про результати ліцензування, акредитації та атестації», освітню діяльність Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет», що діє без ліцензії міністерства, припинено. (а.с. 69).
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України від 17.01.2002 року № 2984-ІІІ «Про вищу освіту», освітня діяльність на території України здійснюється вищими навчальними закладами на підставі ліцензій, які видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вищому навчальному закладу, що успішно пройшов ліцензійну експертизу, видається ліцензія на освітню діяльність, як правило, на термін завершення циклу підготовки фахівців за напрямом, спеціальністю, але не менше ніж на три роки. Продовження терміну дії ліцензії здійснюється у порядку, встановленому для її одержання. З дня прийняття рішення про ліквідацію вищого навчального закладу видана ліцензія втрачає чинність.
Згідно п. п. 2, 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2003 року № 1380 «Про ліцензування освітніх послуг», ліцензування освітніх послуг є процедурою проведення ліцензійної експертизи, прийняття рішень, їх оформлення, видачі, переоформлення ліцензій, видачі їх дублікатів, а також прийняття рішень про обмеження діяльності суб'єктів у сфері освіти. Спроможність навчального закладу провадити освітню діяльність (надавати освітні послуги) підтверджується експертним шляхом - проведенням ліцензійної експертизи.
Як передбачає ч. 1 ст. 227 ЦК України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що необхідно визнати недійсним договір про навчання № 46 від 01 вересня 2006 року, укладений між позивачами та відповідачем Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет», оскільки вказаний договір про навчання було укладено Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет» при відсутності ліцензії на освітню діяльність, отримання якої є обов'язковою вимогою для здійснення освітньої діяльності на території України.
Крім того, оскільки у судовому засіданні встановлено, що договір про навчання № 113/05 від 19 липня 2005 року, укладений між позивачами та відповідачем Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет «Україна», розірвано достроково за згодою університету, але кошти сплачені позивачкою ОСОБА_1- замовником за цим договором за ІІ курс навчання позивачки ОСОБА_2. (2006-2007 рік) в сумі 900 грн. та 4500 грн. їй не повернуті, згідно умов п. п. 5.10, 7.10 цього договору, то суд вважає, що необхідно стягнути з відповідача Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» на користь позивачки ОСОБА_1суми 900 грн. та 4 500 грн., а всього суму 5 400 грн.
Згідно ч. 2 ст. 216 ЦК України, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. В судовому засіданні встановлена вина відповідачів в тому, що за згодою ректорів (директорів) Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» та Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» наказом від 29 вересня 2006 року № 1339/1-с було відраховано студента ІІ курсу денної форми навчання спеціальності 6.020200 «Дизайн»: ОСОБА_2, у зв'язку з переведенням до Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет», який не мав ліцензії на освітню діяльність, отримання якої є обов'язковою вимогою для здійснення освітньої діяльності на території України, через що був вчинений недійсний правочин, укладено договір про навчання № 46 від 01 вересня 2006 року між позивачами та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет». Внаслідок цих неправомірних дій у позивачки ОСОБА_1порушилися її життєві зв'язки, вона перенесла моральні страждання та душевний біль у зв'язку із втратою можливості ОСОБА_2. своєчасно отримати освіту за вибраною професією, згідно її життєвих планів та надій. Тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав позивачки та глибину її душевних страждань, суд приходить до висновку, що необхідно частково задовольнити вимоги позивачів щодо відшкодування моральної шкоди та стягнути з відповідачів Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» та Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» на користь ОСОБА_1в рахунок відшкодування моральної шкоди - по 500 грн. з кожного.
Що стосується стверджень позивачки ОСОБА_1про те, що їй було завдано моральної шкоди внаслідок загострення хронічних захворювань та значного погіршення стану здоров'я через хвилювання з приводу неотримання позивачкою ОСОБА_2. освітньої послуги, то вони являються безпідставними та необґрунтованими і не можуть бути прийняті судом до уваги. Так, на підтвердження зазначених вище обставин позивачами була надана до матеріалів справи виписка з амбулаторної історії хвороби ОСОБА_1від 14 березня 2006 року (а.с. 34), в якій зазначено, що ОСОБА_1до 14 березня 2006 року знаходилася на дослідженні та лікуванні у лікарів СМСЧ № 6 з приводу різних хвороб. Однак посилання на дані обставини не мають безпосереднього причинного зв'язку з неотриманням позивачкою ОСОБА_2. освітньої послуги та завданням позивачки ОСОБА_1моральної шкоди, оскільки до 14 березня 2006 року ОСОБА_2. навчалася у Вищому навчальному закладі «Відкритий міжнародний університет «Україна» і питання про переведення її на навчання в Приватний вищий навчальний заклад «Катеринославський університет», який не мав ліцензії на освітню діяльність, в той час не ставилося.
Що стосується заявлених вимог позивачів про стягнення з відповідачів на користь позивачки ОСОБА_1сплачених судових витрат по справі, то вони також підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне. Згідно квитанцій від 23.03.2007 року (а.с. 1, 2), позивачка ОСОБА_1сплатила судовий збір по справі в сумі 71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. Відповідно до вимог ст. ст. 79, 81, ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» та Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» на користь позивачки ОСОБА_1необхідно стягнути судовий збір за матеріальну шкоду в сумі 27 грн. з кожного, за моральну шкоду в сумі 04 грн. 25 коп. з кожного, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн. з кожного, а всього 92 грн. 50 коп., оскільки судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 216, 227, 526, 1167 ЦК України, наказом Міністерства освіти України «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти», ст. 28 Закону України «Про вищу освіту», Постановою КМУ «Про ліцензування освітніх послуг», ст. ст. 10, 59-61, 76, 79, 81, 88, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2до Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна», Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» про визнання договору про навчання недійсним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати недійсним договір № 46 від 01.09.2006 року укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет».
Стягнути з Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5400 грн., моральну шкоду у розмірі 500 грн., судові витрати по справі у сумі 46 грн. 25 коп., а всього 5946 грн. 50 коп.
Стягнути з Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн., судові витрати по справі 46 грн. 25 коп., а всього 546 грн. 25 коп.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Т. О. Дубіжанська