Справа № 2-0167-2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Рожко Я.С.
за участю представника позивачів ОСОБА_7.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» про визнання договорів про навчання недійсними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
встановив:
У квітні 2007 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 пред'явили позов до Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет», Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» в особі його Дніпропетровської філії, в якому просили постановити рішення, яким визнати недійсними договори про навчання під № № 706, 503, 667/695, 680, 411 від 01.09.2006 року та стягнути з відповідачів на їх користь матеріальну шкоду в сумі по 4 000 грн. кожній, моральну шкоду в сумі по 1 000 грн. кожній. В обґрунтуванні своїх вимог позивачі вказали на те, що в 2004 та 2005 роках між ними та Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет «Україна» в особі його Дніпропетровської філії були укладені договори про навчання № 254/04 від 24.04.2004 року, № 717/03 від 30.07.2004 року, № 762/03 від 02.08.2005 року, № 936/03 від 28.05.2004 року та № 837/03 від 17.08.2004 року, за якими університет взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів позивачів здійснити їх навчання в університеті за спеціальністю «Психологія». За вказаними договорами позивачі сплатили кошти, в тому числі за 2006-2007 навчальний рік в сумі 4000 грн. Однак, 01.09.2006 року позивачі уклали з Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет» договори про навчання під № № 706, 503, 667/695, 680, 411, за якими даний університет взяв на себе зобов'язання здійснити їх навчання в університеті за спеціальністю «Психологія» за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр. При укладанні вказаних договорів про навчання з Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет», керівництво даного університету запевнило позивачів, що університет є філією Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна». Проте, 03.11.2006 року прокуратурою Дніпропетровської області було порушено кримінальну справу за фактом здійснення посадовими особами Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» освітньої діяльності без одержання ліцензії за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 202 КК України. Наказом Міністерства освіти та культури України № 2237-Л від 23.11.2006 року була припинена освітня діяльність Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет». За таких обставин, позивачі вважають, що укладені між ними та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет» договори про навчання необхідно визнати недійсними та повернути їм сплачені за 2006-2007 навчальний рік кошти, що передбачено нормами ст. ст. 216, 227 ЦК України. Також, зазначеними вище незаконними діями Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» позивачам була завдана моральна шкода, яка полягає в перенесених моральних стражданнях у зв'язку з фактично втратою можливості одержати своєчасно спеціальність, втратою коштів сплачених за навчання, а також витратою зусиль і часу для поновлення порушених прав. Завдану моральну шкоду позивачі оцінюють в сумі по 1 000 грн. кожному. Таким чином, вони вимушені звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою суду від 19.03.2008 року були залишені без розгляду позовні вимоги ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6. до Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет», Дніпропетровської філії вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» про визнання договорів про навчання недійсними, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Крім того, в ході розгляду справи позивачка ОСОБА_3. змінила прізвище на ОСОБА_1., що підтверджено свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_1року. (а.с. 77). Також, ОСОБА_1. та ОСОБА_2., на підставі ст. 31 ЦПК України, пред'явили позов до Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет», виключив із статусу відповідачів Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет «Україна», та просили ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір про навчання № 706 від 01.09.2006 року, укладений між ОСОБА_1. та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет», та договір про навчання № 680 від 01.09.2006 року, укладений між ОСОБА_2. та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет», стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1. матеріальну шкоду в сумі 4 000 грн. та моральну шкоду в сумі 1 000 грн., на користь ОСОБА_2. матеріальну шкоду в сумі 4 000 грн. та моральну шкоду в сумі 1 000 грн. При цьому позивачі посилалися на підстави, що зазначені в первісному позові.
У судовому засіданні представник позивачів уточненні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на підстави зазначені в позовних заявах.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причин неявки суду не повідомив. Зі згоди представника позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши представника позивачів, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 24.04.2004 року між ОСОБА_1. - замовником, ОСОБА_8. - студентом, та Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет «Україна» в особі ОСОБА_10., який є директором його Дніпропетровської філії, - університетом був укладений договір про навчання № 254/04, згідно якого університет взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання (далі - освітня послуга) студента, а саме: за напрямом 0401 «Психологія» із спеціальності психологія за денною формою навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр у Дніпропетровській філії університету у строки, які визначаються датою зарахування студента та датою його відрахування з університету у зв'язку із закінченням навчання, які обумовлюються відповідним планом та графіком навчання. (а.с. 9-10). Згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру від 24.04.2004 року та 22.07.2005 року, ОСОБА_1. та ОСОБА_8. сплатили на рахунок Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» за ІІ, ІІІ курси навчання на факультеті «ПС» в 2004-2005, 2005-2006 навчальних роках суми 3 000 грн., 3 512 грн., 4 190 грн. (а.с. 12).
28.05.2004 року між ОСОБА_2. - замовником, ОСОБА_9. - студентом, та Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет «Україна» в особі ОСОБА_10., який є директором його Дніпропетровської філії, - університетом був укладений договір про навчання № 936/03-н-6, згідно якого університет взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання (далі - освітня послуга) студента, а саме: за напрямом 0401 «Психологія» із спеціальності психологія за денною формою навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр у Дніпропетровській філії університету у строки, які визначаються датою зарахування студента та датою його відрахування з університету у зв'язку із закінченням навчання, які обумовлюються відповідним планом та графіком навчання. (а.с. 27-28). Згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру від 24.07.2003 року, 28.05.2004 року та 11.07.2005 року, ОСОБА_2. сплатила на рахунок Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» за вступні іспити, приймальну комісію та І, ІІ, ІІІ курси навчання студента на факультеті «ПС» денного відділення суми 3 000 грн., 540 грн., 25 грн., 3 512 грн., 3 252 грн. (а.с. 30).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» № 55 від 14.12.2006 року, 10.07.2006 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет». Університет створений на базі Дніпропетровської філії вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». Приватний вищий навчальний заклад «Катеринославський університет» є правонаступником всіх прав і обов'язків Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». (а.с. 89). Згідно повідомлення Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» № 1/26-190 від 28.12.2006 року, Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет «Україна» до 25.12.2006 року входив у склад засновників Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет». (а.с. 90-91).
01.09.2006 року між ОСОБА_1., ОСОБА_8. - замовниками, студентом, особа якого в договорі відсутня, та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет» в особі президента ОСОБА_10. - університетом був укладений договір про навчання № 706, згідно якого університет взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання (далі освітня послуга) студента, а саме: із спеціальності «Психологія» за денною формою навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр в університеті в строки, які визначаються датою зарахування 01.09.2006 року та датою відрахування з університету у зв'язку із закінченням навчання, які обумовлюються відповідальним планом та графіком навчання. Відповідно до розділу 2 договору, університет також взяв на себе зобов'язання надати студенту освітню послугу на рівні державних стандартів освіти; забезпечити студенту під час дії договору дотримання прав учасників навчального процесу відповідно до законодавства; при успішному виконанні навчального плану, графіку навчального процесу, навчальних програм і повному дотриманні умов цього договору сторонами видати студенту документ про освіту державного зразка; інформувати замовника і студента про правила та вимоги щодо організації надання освітньої послуги, її якості та змісту, про права і обов'язки сторін під час надання та отримання таких послуг; у разі дострокового розірвання договору (незалежно від підстав його розірвання) у зв'язку з ненаданням студенту освітньої послуги - повернути замовнику частину коштів, що були внесені ним як попередня плата за надання освітньої послуги, відповідно до умов, визначених цим договором. Згідно розділу 3 договору, замовник взяв на себе зобов'язання своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах, порядку та у строки, що встановлені цим договором та додатками до нього, які є невід'ємними частинами цього договору; не передавати своїх зобов'язань за цим договором іншим фізичним або юридичним особам без письмової згоди на це університету; відшкодовувати університету шкоду, яка завдана студентом під час виконання своїх зобов'язань за цим договором. В п. 5.5 договору зазначено, що замовник повинен вносити плату за навчання по навчальних роках до 25 травня поточного року, як сплата за наступний навчальний рік; по семестрах: за перший семестр наступного навчального року до 25 травня поточного календарного року, за другий семестр поточного навчального року за 45 діб до початку другого семестру, або щомісячно в розмірі 20 % від річної вартості навчання до 25 числа кожного поточного місяця, починаючи з вересня. Плата за надання освітньої послуги по навчальних роках або по семестрах (щомісяця) може визначатись в різних співвідношеннях та за іншим графіком, які встановлюються університетом. (а.с. 7-8). Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 25.05.2006 року, ОСОБА_1. сплатила на рахунок Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» за ІV курс навчання на факультеті «ПС» денного відділення суму 4 000 грн. (а.с. 12).
01.09.2006 року між ОСОБА_2. - студентом, ОСОБА_9. - замовником та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет» в особі президента ОСОБА_10. - університетом був укладений договір про навчання № 680, згідно якого університет взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання (далі освітня послуга) студента, а саме: із спеціальності «Психологія» за денною формою навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр в університеті в строки, які визначаються датою зарахування 01.09.2006 року та датою відрахування з університету у зв'язку із закінченням навчання, які обумовлюються відповідальним планом та графіком навчання. Відповідно до розділу 2 договору, університет також взяв на себе зобов'язання надати студенту освітню послугу на рівні державних стандартів освіти; забезпечити студенту під час дії договору дотримання прав учасників навчального процесу відповідно до законодавства; при успішному виконанні навчального плану, графіку навчального процесу, навчальних програм і повному дотриманні умов цього договору сторонами видати студенту документ про освіту державного зразка; інформувати замовника і студента про правила та вимоги щодо організації надання освітньої послуги, її якості та змісту, про права і обов'язки сторін під час надання та отримання таких послуг; у разі дострокового розірвання договору (незалежно від підстав його розірвання) у зв'язку з ненаданням студенту освітньої послуги - повернути замовнику частину коштів, що були внесені ним як попередня плата за надання освітньої послуги, відповідно до умов, визначених цим договором. Згідно розділу 3 договору, замовник взяв на себе зобов'язання своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах, порядку та у строки, що встановлені цим договором та додатками до нього, які є невід'ємними частинами цього договору; не передавати своїх зобов'язань за цим договором іншим фізичним або юридичним особам без письмової згоди на це університету; відшкодовувати університету шкоду, яка завдана студентом під час виконання своїх зобов'язань за цим договором. В п. 5.5 договору зазначено, що замовник повинен вносити плату за навчання по навчальних роках до 25 травня поточного року, як сплата за наступний навчальний рік; по семестрах: за перший семестр наступного навчального року до 25 травня поточного календарного року, за другий семестр поточного навчального року за 45 діб до початку другого семестру, або щомісячно в розмірі 20 % від річної вартості навчання до 25 числа кожного поточного місяця, починаючи з вересня. Плата за надання освітньої послуги по навчальних роках або по семестрах (щомісяця) може визначатись в різних співвідношеннях та за іншим графіком, які встановлюються університетом. (а.с. 25-26). Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 29.05.2006 року, ОСОБА_2. сплатила на рахунок Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» за ІV курс навчання на факультеті «ПС» денного відділення суму 4 000 грн. (а.с. 30).
Наведені вище обставини підтверджують, що 25.05.2006 року та 29.05.2006 року позивачі ОСОБА_1. і ОСОБА_2. сплатили на рахунок Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» за ІV курс навчання на факультеті «ПС» денного відділення суми по 4 000 грн. кожна саме по договорам про навчання № 706 та № 680, які укладені 01.09.2006 року між ними та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет», який являвся правонаступником всіх прав і обов'язків Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна».
Однак, 03 листопада 2006 року, за результатами перевірки, прокуратурою Дніпропетровської області було порушено кримінальну справу за фактом здійснення посадовими особами Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» без одержання ліцензії освітньої діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства, яке пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 202 КК України. З даного приводу прокуратурою Дніпропетровської області 07.11.2006 року було направлено лист Вих. № 07/3-164 до Міністерства освіти і науки України. (а.с. 95). Згідно п. 4 наказу Міністерства освіти та науки України від 23.11.2006 року № 2237-Л «Про результати ліцензування, акредитації та атестації», освітню діяльність Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет», що діє без ліцензії міністерства, припинено. (а.с. 93).
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України від 17.01.2002 року № 2984-ІІІ «Про вищу освіту», освітня діяльність на території України здійснюється вищими навчальними закладами на підставі ліцензій, які видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вищому навчальному закладу, що успішно пройшов ліцензійну експертизу, видається ліцензія на освітню діяльність, як правило, на термін завершення циклу підготовки фахівців за напрямом, спеціальністю, але не менше ніж на три роки. Продовження терміну дії ліцензії здійснюється у порядку, встановленому для її одержання. З дня прийняття рішення про ліквідацію вищого навчального закладу видана ліцензія втрачає чинність.
Згідно п. п. 2, 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2003 року № 1380 «Про ліцензування освітніх послуг», ліцензування освітніх послуг є процедурою проведення ліцензійної експертизи, прийняття рішень, їх оформлення, видачі, переоформлення ліцензій, видачі їх дублікатів, а також прийняття рішень про обмеження діяльності суб'єктів у сфері освіти. Спроможність навчального закладу провадити освітню діяльність (надавати освітні послуги) підтверджується експертним шляхом - проведенням ліцензійної експертизи.
Ч. 1 ст. 227 ЦК України передбачено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що необхідно визнати недійсним договір про навчання № 706 від 01.09.2006 року, укладений між ОСОБА_1. та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет», та договір про навчання № 680 від 01.09.2006 року, укладений між ОСОБА_2. та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет», оскільки вказаний університет уклав ці договори без ліцензії на освітню діяльність, отримання якої є обов'язковою вимогою для здійснення освітньої діяльності на території України.
Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Оскільки Приватний вищий навчальний заклад «Катеринославський університет» на час укладання з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. договорів про навчання № 706 та № 680 від 01.09.2006 року, які визнані недійсними, являвся правонаступником всіх прав і обов'язків Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», на рахунок якого ОСОБА_1. та ОСОБА_2. сплатили по 4 000 грн. кожна за вказаними договорами, то необхідно дані суми стягнути з Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» на їх користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. В судовому засіданні встановлена вина Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» в тому, що він без ліцензії на освітню діяльність, отримання якої є обов'язковою вимогою для здійснення освітньої діяльності на території України, вчинив недійсні правочини, уклав з позивачами договори про навчання № 706 від 01.09.2006 року та № 680 від 01.09.2006 року. Внаслідок цих неправомірних дій у ОСОБА_1. та ОСОБА_2. порушилися їх життєві зв'язки, вони хвилювалися у зв'язку з втратою можливості студентами одержати своєчасно спеціальність та втратою коштів сплачених за навчання. Тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав позивачів та глибину їх душевних страждань, суд приходить до висновку, що необхідно частково задовольнити вимоги позивачів щодо відшкодування моральної шкоди та стягнути з Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» на користь ОСОБА_1. та ОСОБА_2. в рахунок відшкодування моральної шкоди - по 1000 грн. кожній.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 216, 227, 1167 ЦК України, ст. 28 Закону України «Про вищу освіту», Постановою КМУ «Про ліцензування освітніх послуг», ст. ст. 10, 59-61, 76, 79, 81, 88, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2до Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» про визнання договорів про навчання недійсними, стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.
Визнати недійсними договір про навчання № 706 від 01.09.2006 року укладений між ОСОБА_1та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет», та договір про навчання № 680 від 01.09.2006 року укладений між ОСОБА_2 та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет».
Стягнути з Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 4000 грн., в рахунок моральної шкоди 1000 грн., а всього 5 000 грн., на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 4000 грн., в рахунок моральної шкоди 1000 грн., а всього 5 000 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Т. О. Дубіжанська