Справа № Провадження №22-ц-1796/12 22-ц/1090/2597/12 Головуючий у І інстанціїПідкурганний В.В.

Категорія1Доповідач у 2 інстанції Рудніченко

14.05.2012

УХВАЛА

Іменем України

04 квітня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Олійника В.І.,

суддів Рудніченко О.М., Панасюка С.П.,

при секретарі Бобку О.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні підсобними приміщеннями квартири та встановлення порядку користування ними,-

в с т а н о в и л а:

Позивачка звернувся до суду з вимогами зобов'язати ОСОБА_3 не чинити їй перешкод у користуванні підсобними приміщеннями квартири АДРЕСА_1 та з цією метою зобов'язати відповідачку не чинити перешкод у встановленні власного стола на спільній кухні, не чинити перешкод протягом одного дня на тиждень (четвер) з 7 год. до 23 год. у користуванні ванною кімнатою та навести порядок у коридорі квартири та не чинити перешкод у користуванні ним. Також, позивачка просила про стягнення на її користь судових витрат у розмірі і 100 грн. 40 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, ОСОБА_2 посилається на те, що вона є власником 7/11 частини квартири у АДРЕСА_1, у якій проживає співвласниця 4/11 частини зазначеної квартири - ОСОБА_3

Однак, остання перешкоджає позивачці вільно користуватися кухнею, ванною кімнатою у тій квартирі, а також з порушенням правил протипожежної безпеки розмістили у коридорі спільної квартири свої речі. Крім того, зазначала що, у відношенні відповідачки Вишгородським районним судом розглядалась кримінальна справа за статтею 125 КК України, однак на підставі Закону України «Про амністію»ОСОБА_3 була звільнена від кримінальної відповідальності.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 20 січня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_2 ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні підсобними приміщеннями квартири та встановлення порядку користування ними -відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, осіб, які з`явилися на розгляд вказаної справи, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, по наступним підставам.

Відповідно до ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Також, судом зазначається, що відповідно до положень статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

За ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 3 ст. 10 і частиною 1 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

По справі встановлено, що ОСОБА_2 є власником 7/11 частини квартири у АДРЕСА_1 (а.с. 7-10, 28)

Крім позивачки у зазначеній вище квартирі проживає співвласниця 4/11 частини квартири - ОСОБА_3 зі своєю сім'єю.

У спільному користуванні сторін перебувають коридор, кухня, та ванн кімната.

Також, колегією встановлено, що позивачка має вільний доступ до підсобних кімнат, вони постійно відчинені, а у ванній взагалі відсутні двері.

Дані обставини встановлені судом та підтверджуються матеріалами справи.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що суду не було надано належних доказів про порушення прав позивача у користуванні спільною квартирою, а посилання позивачки на наявність постанови суду про звільнення відповідачки від кримінальної відповідальності за статтею 125 КК України на підставі акту амністії не можуть бути прийняті до уваги судом так як не стосуються предмету і підстав позову, доказів того, що сторонами по справі використана можливість про досягнення домовленостей з приводу користування майном не надано. З даними висновками погоджується і колегія суддів. Крім того, вказані обставини не були доведені позивачкою і при розгляді апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги про те, що всі докази з приводу порушення відповідачкою права позивача на користування спільними приміщеннями приєднані до кримінальної справи відносно ОСОБА_3 не ґрунтуються на вимогах закону. Оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, а усунення перешкоду у користуванні приміщеннями квартири не регулюється вищезазначеним кодексом а підпадають під дію цивільно - правового судочинства.

Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не в повному обсязі були встановлені обставини справи та досліджені додаткові докази на підтвердження позовної заяви, а саме висновок Вишгородського РВ ГУ МВС України В Київській області від 08.01.2012р. та лист Вишгородського РУ ГУ МНС України в Київській області від 26.10,2010р. №703, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дані документи не містять доказів того, що відповідач чинить перешкоди позивачеві у користуванні кухнею, ванною кімнатою та коридором а стверджують лише про захаращеність коридору будівельними матеріалами та іншими речами та повідомлення про присутність у квартирі сторін, знайомих відповідача.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду, додаткових доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції позивачем суду апеляційної інстанції не надано.

Відповідно до частини 1 статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 313 - 315,317 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: