Справа № 2-608/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2012 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі головуючого - судді Деметрадзе Т.Р.

при секретарі Секереш О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до першої Ужгородської державної нотаріальної контори, третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання спадкоємцем,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою в інтересах ОСОБА_2 до першої Ужгородської державної нотаріальної контори, третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання спадкоємцем, мотивуючи свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мама ОСОБА_6, яка на момент смерті не залишила заповіту, і тому спадкування повинно наступити за законом. Спадкове майно складається з ? частини квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а співвласником ? частини вказаної квартири являється ОСОБА_3 Зазначає, що на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду від 21.12.2010 року позивач являється рідним племінником спадкодавця. В свою чергу, рішенням цього ж суду від 26.08.2010 року встановлено факт родинних відносин між третьою особою -ОСОБА_5 та його тіткою ОСОБА_6. Всі вони звернулися до нотконтори з заявами про прийняття спадщини. Вказує, що батько позивача ОСОБА_7 був рідним братом ОСОБА_6, а мати ОСОБА_5 -ОСОБА_8 була зведеною сестрою його батька, поза як її мати була другою жінкою діда позивача -ОСОБА_9. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також являються зведеними племінницями позивача, так-як їх мати ОСОБА_10 є дочкою батька позивача від першого шлюбу з ОСОБА_11.

Посилаючись на норми ЦК України, які регулюють спадкування за законом та тлумачення словників, вказує, що всі спадкоємці, крім нього, не мають права на спадкування в другу чергу, так як їх батьки являлися зведеними братами-сестрами ОСОБА_6, тому він як син єдиного рідного брата спадкодавця є спадкоємцем другої черги та має право на спадкування за правом представлення.

Просив суд, встановити, що ОСОБА_2 являться спадкоємцем другої черги за правом представлення після смерті ОСОБА_6 та зобов'язати відповідача видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві. На продовження розгляду справи не з'явились, так-як відповідно до поданої останнім заяви просив розгляд справи провести у його відсутності.

Представник відповідача -першої Ужгородської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з'явився, однак відповідно до поданої суду заяви просив розглянути справу за відсутності їх представника.

ОСОБА_5 та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили, з мотивів викладених у аналогічних по змісту, письмових запереченнях проти позову, в яких зазначили, що і позивач, і він і ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є спадкоємцями другої черги по праву представлення, що прямо визначено законом, і у позовній заяві не міститься підтверджень того, що визнання ОСОБА_2, в числі інших, спадкоємцем другої черги по праву представлення кимось оспорювалось. В свою чергу, вимога про спонукання відповідача видати позивачу свідоцтво про спадщину на все нерухоме майно спадкодавця є незаконною та безпідставною насамперед тому, що до нотконтори звернулись четверо спадкоємців другої черги за правом представлення, права яких є рівними. При цьому, факт його родинних відносин з ОСОБА_6 встановлений судовим рішенням. Крім цього зазначає, що батьки спадкоємців та спадкодавця є єдиноутробними дітьми, а тому висновок позивача про те, що він є зведеним племінником ОСОБА_6 суперечить фактам , описаним в позовній заяві, законному рішенню суду та чинному законодавству в цілому. З цих підстав просив у задоволенні позову відмовити. Представник третьої особи -ОСОБА_5 на продовження розгляду справи не з'явився, так-як відповідно до поданої ним заяви позовні вимоги підтримує та просить розгляд справи провести у його відсутності.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

У зв'язку з повторною неявкою цих осіб в судове засідання, належним чином повідомлених про час і місце судового розгляду, суд провів розгляд справи у їх відсутності.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

З матеріалів справи також встановлено, що після її смерті відкрилася спадщина на належне їм майно, зокрема 1/2 частини квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1

На випадок своєї смерті ОСОБА_6 заповіту не склала, а тому спадкування у даному випадку повинно здійснюватись за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України, - спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги. А згідно ч.1 ст. 1262 цього ж Кодексу, - у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та даних в суді пояснень позивача, його представника, вони обґрунтовуючи свої вимоги вказують на те, що лише позивач має право на спадкування у другу чергу, оскільки тільки його батько з поміж батьків інших спадкоємців являвся рідним братом спадкодавця, а інші зазначені в заяві були зведеними, і тому не мали права на спадкування в другу чергу, якби були живими на час відкриття спадщини.

Однак, з такими доводами позивача та його представника, суд не може погодитись, оскільки з аналізу положень ст. 1262 ЦК України, слідує, що поняття «рідні»визначає тільки ступінь спорідненості родичів спадкодавця (рідні, двоюрідні), і аж ніяк не служить для розмежування спадкоємців на повнорідних та неповнорідних.

Крім цього, відповідно до ч.1 ст. 259 СК України, - права та обов'язки, встановлені законом для братів та сестер, мають рідні (повнорідні, неповнорідні) брати та сестри.

Ч.3 ст. 1266 ЦК України встановлено, що племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1267 ЦК України, - частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.08.2010 року, встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_5 та спадкодавцем, а саме, що ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є тіткою ОСОБА_5.

Рішеннями цього ж суду від 21.10.2010 року та від 21.12.2010 року, встановлено факт, що ОСОБА_13, тобто батько позивача, був рідни братом спадкодавця та відповідно, що позивач є рідним племінником спадкодавця.

Вказані обставини, у відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, не потребують доказування.

Таким чином, як позивач так і треті особи по справі являються спадкоємцями другої черги після смерті ОСОБА_6.

З дослідженої в судовому засіданні копії спадкової справи №701 за 2009 рік, вбачається, що всі вищевказані спадкоємці звернулись до нотконтори з заявами про прийняття спадщини, більше того позивач звернувся першим і таким чином здійснив дії спрямовані на реалізацію свого права на прийняття спадщини.

В силу вимог ст. 60 ЦПК України, сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Однак, всупереч вказаним положенням позивачем не надано жодних доказів, які б вказували на наявність спору щодо визнання його спадкоємцем другої черги за правом представлення після смерті ОСОБА_6 та відповідно факту порушення його прав на спадкування у другу чергу.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено, що окрім позивача право на спадкування за законом мають і інші особи, то вимоги останнього про зобов'язання відповідача видати йому свідоцтво на спадщину за законом на все спадкове майно є безпідставними.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що доводи позивача про задоволення позову, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України,

Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до першої Ужгородської державної нотаріальної контори, третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання спадкоємцем -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення рішення без участі особи, яка його оскаржує, протягом десяти днів з дня його отримання.

Суддя Т.Р. Деметрадзе