П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

33/190/199/12

13 березня 2012 року м. Сімферополь

суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Катаров П.Г. у м. Сімферополі, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 лютого 2012 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і піддано адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік,

ВСТАНОВИВ :

Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за те, що він 13.01.2012 року о 22.46 год. на вул. Бора Чокъракъ, 12 у м. Сімферополі керував транспортним засобом - автомобілем марки «BMW 523» реєстраційний номер НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння, порушивши вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху.

В апеляції ОСОБА_1, не оспорюючи свою вину, просить змінити постанову суду і накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт. Мотивує свої вимоги тим, що суд не врахував дані про його особу, щире каяття, знаходження на його утриманні трьох неповнолітніх дітей. Зазначає також, що право керування транспортним засобом йому необхідне для забезпечення потреб членів родини.

Перевіривши матеріали справи, наведені в апеляції доводи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується зібраними та належно оціненими судом доказами, доведеність вини ОСОБА_2 у скоєному не оспорюється і в апеляції.

Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суддя за результатами розгляду справи, врахувавши ступень вини правопорушника, дослідивши представлені суду дані, які характеризують особу ОСОБА_2, виходив із характеру правопорушення, яке є грубим і вчинене внаслідок явної зневаги правопорушником до Правил дорожнього руху.

Апеляційні вимоги ОСОБА_2 про те, що на його утриманні знаходяться неповнолітні діти, и право керування транспортним засобом йому необхідне для забезпечення потреб родини, визнати такими обставинами, що пом'якшують відповідальність за вчинення вказаного правопорушення, не має підстав.

Аналізуючи наведене вважаю, що такий вид адміністративного стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами суддею застосований до ОСОБА_2 з урахуванням вимог ст.30 КУпАП та дотриманням вимог ст.33 КУпАП і відповідає меті стягнення, тому постанова суду зміні не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 лютого 2012 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки КримКатаров П. Г.