Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/1863/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Кучеренко О.П.

Доповідач Белінська І. М.

УХВАЛА

30.05.2012 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Белінської І.М. -головуючої,

Савченко С.О.,

Франко В.А.,

при секретареві -Ткаченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 ОСОБА_9 на ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2012 року в цивільній справі за її позовом до ОСОБА_5 про поділ квартири, визнання права власності на Ѕ її частину,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ квартири, визнання права власності на Ѕ її частину.

Ухвалою Добровеличківського районного суду від 24.04.2012 року позовна заява визнана неподаною та повернута позивачці.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу та передати справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм цивільного процесуального права.

Заслухавши пояснення ОСОБА_9, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 24.04.2012 року -скасуванню, а матеріали позовної заяви -направленню до суду 1-ї інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження в цивільній справі.

Відповідно до ч.2 ст. 121 ЦПК України позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо той відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст.ст. 119 і 120 ЦПК України, не сплатить суму судового збору.

Постановленню оскаржуваної ухвали передувала ухвала суду від 9 квітня 2012 року про залишення позовної заяви без руху, якою позивачці було запропоновано усунути недоліки позовної заяви, які, на розсуд судді, полягали у незазначенні ціни позову, несплаті відповідної до ціни позову судового збору та у ненаданні доказів щодо належності спірної квартири відповідачу ( довідки-характеристики БТІ).

Проте, ця ухвала постановлена з порушенням норм цивільного процесуального права, на що обґрунтовано посилається позивачка в апеляційній скарзі.

Позовна заява повинна відповідати вимогам ст..ст.119, 120 ЦПК, зокрема, вона повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування (п.6ч.2ст.119 ЦПК). Зважаючи на зазначене, а також враховуючи положення ст..10, ч.1ст.131 ЦПК України при подачі позовної заяви до суду позивач має лише зазначити докази, а не надавати їх. У силу принципів змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачка дійсно не додала до позовної заяви документу, який підтверджує право власності відповідача на спірну квартиру. Проте, вона зазначила, що доказом, який доводить цю обставину, є договір купівлі-продажу спірної квартири, який вона не має можливості надати, оскільки він знаходиться у відповідача. Більше того, фактично позивачка просила забезпечити докази шляхом витребування цього договору у відповідача. Суддя на це клопотання уваги не звернула, відповідних дій, передбачених ст..ст.133-135, 137 ЦПК не вчинила, а всупереч цьому безпідставно, під загрозою повернення позовної заяви, зобов»язала позивачку подати докази належності спірного майна відповідачу.

Неправильно, з порушенням ч.2ст.80, ч.1ст.82 ЦПК України, вирішене і питання щодо визначення ціни позову, правильності сплати позивачкою судового збору, розстрочення його сплати ( останнє питання не вирішене взагалі).

Частиною 2 ст.80 ЦПК встановлено, що якщо на момент пред»явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Як видно з надісланих матеріалів справи, позивачка сплатила судовий збір у розмірі 214 гривень (а.с.1). У позовній заяві вона повідомила суд про обставини, за яких вона не має можливості зазначити реальну ціну позову, просила розстрочити сплату судового збору, посилаючись на складні сімейні та матеріальні обставини. Отже, у такому випадку судді спочатку належало вчинити процесуальні дії відповідно до зазначених вище норм ЦПК України, після чого, за наявності до того підстав, вирішувати питання, передбачені ст..121 ЦПК України ( залишення позовної заяви без руху, її повернення).

Наведене свідчить про те, що суд першої інстанції вирішив питання щодо прийняття позовної заяви з порушенням норм цивільного процесуального права та порядку його вирішення, що відповідно п.3ч.1ст.312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали про повернення позовної заяви і передачі цього питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.303, 304, 307, п.3ч.1ст.311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу Добровеличківського районного суду від 24 квітня 2012 року скасувати, матеріали позовної заяви повернути на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання щодо її прийняття та відкриття провадження в справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧА:/підпис/

СУДДІ:/підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області І.М. Белінська