Справа № 2610/9240/2012
В И Р О К
іменем України
23 травня 2012 рокуШевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Радчикової О.П.
при секретарі Фурсай М.О.
з участю прокурора Ковальова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з середньо освітою, не заміжньої, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, та проживаючої за адресою АДРЕСА_2, в силу ст.. 89 КК України раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
01 березня 2012 року приблизно о 10 годині 20 хвилин ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні дитячої поліклініки, розташованої по вул.. Ольжича, 16 в м. Києві, та маючи умисел на збагачення за рахунок чужого майна шляхом його таємного викрадення, помітила дитячу коляску, в якій лежали чужі речі, які належали ОСОБА_2
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, достовірно впевнившись, що в приміщенні поліклініки нікого зі сторонніх осіб немає та за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала речі, які належали ОСОБА_2, а саме:
- мобільний телефон «Samsung Duos -E 1182», ІМЕІ: НОМЕР_1 та ІМЕІ 2: НОМЕР_2, вартістю 400 гривень, в якому була сім-карта оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 25 гривень, на рахунку якої грошові кошти за оплату послуг мобільного зв'язку були відсутні, та сім-карта оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 25 гривень, на рахунку якої грошові кошти за оплату послуг мобільного зв'язку були відсутні;
- гаманець з матерії рожевого кольору, вартістю 100 гривень, в середині якого була кредитна картка «Ощадбанку», на рахунку якої були гроші в сумі 300 гривень;
- парфуми «Gucirash», вартістю 400 гривень;
- парфуми «Ledi Pakaraban», вартістю 450 гривень;
- цифровий фотоапарат «Samsung», сірого кольору, вартістю 1200 гривень;
- паспорт громадянина України на імя ОСОБА_2, який для потерпілої матеріальної цінності не становить.
Після чого з викраденим чужим майном ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникла та розпорядилась ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 3100 гривень.
Допитана в судовому засіданні, підсудна ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю, щиро розкаялася, підтвердила обставини вчинення злочину, викладені вище, та суду показала, що 01 березня 2012 року приблизно о 10 годині 00 хвилин, вона приїхала на житловий масив «Сирець», де біля магазину «Еко маркет»повинна була зустрітися зі своєю знайомою. Так як їй стало дуже холодно і вона захотіла в туалет, тому зайшла в приміщення дитячої поліклініки. Там в холі вона побачила багато колясок. Підійшовши до однієї з них, вона в багажному відділені побачила жіночу сумочку. Вона подивилася по сторонам і побачивши, що в холі сторонніх людей немає та за її діями ніхто не спостерігає, взяла чужу жіночу сумочку з коляски та вийшла на вулицю і пішла на кінцеву зупинку тролейбусу. Вже на зупинці вона відкрила сумку, з сумки вона взяла мобільний телефон, фотоапарат, банківську карточку. Також в сумці був паспорт, який вона залишила на лавочці зупинки. Всі інші речі вона з сумки не діставала, а разом з сумкою викинула в мусорний бак.
Враховуючи те, що підсудна не оспорює вказані вище фактичні обставини справи і судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно цих обставин.
Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає повністю доведеним пред'явлене підсудній обвинувачення.
Дії ОСОБА_1 досудовим слідством правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Обираючи підсудній вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, тяжкість вчиненого, дані про її особу, вік та стан здоров'я та обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання.
Зокрема, судом враховано, що підсудна ОСОБА_1 в силу ст.. 89 КК України раніше не судима (а.с. 51), на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 56-57), характеризується позитивно (а.с. 58).
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудної, суд вважає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання підсудної, судом не встановлено.
З врахуванням наведених обставин справи та особи підсудної, суд вважає, що виправлення підсудної можливе без ізоляції її від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для її виправлення і попередження вчинення нею нових злочинів, буде покарання у виді штрафу.
Заявлений на досудовому слідстві потерпілою ОСОБА_2 цивільний позов на суму 3100 гривень слід залишити без розгляду, оскільки потерпіла ОСОБА_2, належним чином повідомлена про день та час слухання справи, в судове засідання не з'явилася та зазначений позов не підтримала.
Речові докази по справі, а саме мобільний телефон, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2, слід вважати власністю ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 залишити без розгляду.
Речові докази по справі, а саме мобільний телефон, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2, вважати власністю ОСОБА_2
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя