ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" травня 2012 р. Справа № 5023/3411/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
за участю представників сторін:
позивача -Блошко В.М. - директор
3-ої особи -не з'явилась
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність НОМЕР_1 від 05.08.2011 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1229Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 15 березня 2012 року по справі №5023/3411/11
за позовом Дослідного сільськогосподарського підприємства "БВ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м. Харків
до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4, АДРЕСА_1
про стягнення коштів та заборону вчиняти дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом та після уточнення позовних вимог просив суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 418420,00 грн. та заборонити відповідачу ФОП Стороженко Григорію Олексійовичу здійснювати будь-які дії на полі НОМЕР_4, згідно плану контурної зйомки інституту землеустрою, що є в матеріалах господарської справи: заїжджати технікою, заходити, обробляти та будь-які інші дії.
Рішенням господарського суду Харківської області від 15 березня 2012 року по справі №5023/3411/11 (суддя Погорєлова О.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати повністю та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 418420 грн., заборонити відповідачу здійснювати будь-які дії на полі НОМЕР_4 на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області.
3-я особа у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вважає рішення суду необґрунтованим, повністю підтримує позицію позивача та доводи викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вважає рішення суду законним, обґрунтованим, прийнятим при повному з'ясуванні всіх обставин справи і підстави для його скасування відсутні. Просить рішення господарського суду Харківської області від 15 березня 2012 року по справі №5023/3411/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
3-я особа в вдруге в судове засідання не з'явилась, про причини неприбуття не повідомила, хоча належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про долучення до матеріалів справи листа Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області від 21.05.2012 р.
Зазначений лист долучено до матеріалів справи.
Враховуючи, що 3-яособа належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за її відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог вказує, що він є законним землекористувачем частини поля НОМЕР_4 на території Алісівської сільської ради.У 2010 році він уклав договори із пайщиками колишнього СВК „ХОФ" щодо оренди поля№13 і частини поля НОМЕР_4 та зареєстрував їх в Алісівській сільській раді Близнюківського району Харківської області. Орендарем іншої частини поля НОМЕР_4 є третя особа, яка також уклала із пайщиками договори оренди землі на 5 років та зареєструвала їх в Алісівській сільській раді.
Позивач також зазначає, що між ним та третьою особою є домовленість про те, що вона не буде заперечувати проти користування позивачем частиною поля НОМЕР_4 до часу збору врожаю, тому у вересні 2010р. він засіяв поле НОМЕР_4 озимою пшеницею. 20.04.2011р. відповідач здійснив пошкодження посівів трактором ТЗ держ.НОМЕР_2 з культиватором на площі 50га, чим спричинив матеріальну шкоду.
Згідно пояснень сторін ,позивач користувався раніше цими полями.
05.06.2007 р. Близнюківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ДСП «БВ»ТОВ (орендар) було укладено договір оренди земельної частки (паю)179 земельних часток (паїв) по Алісівській сільській раді площею 155,73 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом на території Алісівської сільської ради.
Згідно п. 2.3 договору оренди від 05.06.2007 р. договір складено сторонами терміном на один сільськогосподарських рік . Початок дії договору з дня реєстрації.
У разі закінчення дії договору до закінчення польових робіт, термін оренди земельної частки (паю) продовжити до повного завершення збирання урожаю.
В матеріалах справи міститься лист Алісівської сільської ради № 02-23/175 від 22.06.2009 (т. 1 а.с. 64), який свідчить, що позивач у 2007 р. та у 2008 р. використовував земельні ділянки поля НОМЕР_3 та поля НОМЕР_4 згідно плану контурної зйомки Кіровоградського філіалу інституту землеустрою від 2002 р. Та станом на 22.06.2009 р. продовжує використовувати вказані поля.
Спірні земельні частки (паї) є колективною власністю бувшого ВАТ «Харківська овочева фабрика».
Як зазначив позивач в судовому засіданні дія договору оренди від 05.06.2007 р. закінчилась у вересні 2009 р. коли був зібраний урожай.
В матеріалах справи міститься лист позивача № 2з-08/10 від 17.08.2010 р. адресований голові Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, з якого вбачається, що позивач звертався до останнього (листи № 1з-12/09 від 25.12.2009 р. та № 1з-01/10 від 25.01.2010 р.) з проханням продовжити дію договору оренди 179 невитребуванних земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього СВК «Харківська овочева фабрика»на території Алісівської сільської ради на п'ять років, але не більше строку до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку або звернення за земельною ділянкою (паєм) самих власників або їх спадкоємців (т.1 а.с. 145).
Проте договір оренди 179 невитребуванних земельних часток (паїв) від 05.06.2007 р. із земель колективної власності колишнього СВК «Харківська овочева фабрика»на території Алісівської сільської ради з Близнюківською районною державною адміністрацією продовжено не було.
Позивач зазначає, що оскільки райдержадміністрація не продовжила дію вище зазначено договору оренди від 05.06.2007 р, він уклав з 96 пайщиками колишнього СВК «Харківська овочева фабрика» на полях НОМЕР_3,НОМЕР_4 договори оренди земельної ділянки, які були зареєстровані 07.07.2010 р. в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паї) Алісівської сільської ради (т. 1а.с. 116-119).
3-я особа, ФОП ОСОБА_3, в своїх поясненнях (т. 1 а.с. 130-131) зазначає, що нею у 2010 році були укладені 144 договори оренди з пайщиками колишнього СВК «Харківська овочева фабрика» на поле НОМЕР_4 на території Алісівської сільської ради. Раніше вказане поле обробляло ДСП «БВ»ТОВ по договору як не витребувані паї та оскільки ним проводились підготовка та посів озимої пшениці і ділянки позивача та третьої особи межували, досягли домовленості, що до моменту збору озимої пшениці ФОП ОСОБА_3 не заперечуватиме на користування її частиною поля.
За такою усною домовленістю між позивачем та 3-ою особою, ДСП «БВ»ТОВ здійснювало сільськогосподарську діяльність на частині поля НОМЕР_4 колишнього СВК «Харківська овочева фабрика», земельні частки якого належать до колективної власності останнього.
В матеріалах справи також міститься копія книги реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) по Алісівській сільській раді за 2011р., з якої вбачається, що СПД ФО ОСОБА_4 також було укладено та зареєстровано договори оренди земельних часток на 5 років з пайщиками колишнього СВК «Харківська овочева фабрика»на поле НОМЕР_4. таким чином, відповідач вважає, що він є належним землекористувачем поля НОМЕР_4, а позивач використовує його поле самовільно, чим останньому перешкоджає займатися господарською діяльністю.
Відповідач заперечує той факт, що ним було здійснено потраву посівів на полі НОМЕР_4 Алісівської сільської ради.
Судова колегія приймає до уваги наступне.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України „ Про оренду землі"орендарі набувають права орннди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України , договором оренди землі.
Згідноч.1 ст. 407 ЦК України Право користування чужою земельною ділянкою встанновлюється договором між власником змельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуваися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Передача об"єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем ... на підставі акту приймання-передачі( ст.17Закону „Про оренду землі).
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.
Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією (ч.1 ст.2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
Згідно розділу дев"ятому „Перехідні положення" закону України „ Про оренду землі"-громадяни власники сертифікатів на право на земельну частку (пай )до виділення їм у натурі ( на місцевості) земельних ділянок мають право укаладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням цього Закону.
Згідно ч.1ст.13 Закону України „Про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) -нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається в договорі оренди земельної ділянки.
Невитребування пайщиками земельних часток не змінює форму власності, тобто землі залишаються в колективній власності групи осіб -колишніх членів СВК «Харківська овочева фабрика» до часу витребування паїв їх власниками.
Тому оскільки земельні частки (паю) членів СВК «Харківська овочева фабрика»не виділені в натурі, договір оренди земельної частки (паю) повинен укладатись з районною державною адміністрацією на підставі відповідного рішення адміністрації.
На підставі вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ДСП «БВ»ТОВ є неналежним користувачем земельними частками (паями) бувших членів СВК «Харківська овочева фабрика»поля НОМЕР_4 Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області та вказані земельні частки використовую самовільно.
Матеріали справи свідчать про те, що паї , які знаходяться на полі НОМЕР_4 яке належало колишньому СВК «Харківська овочева фабрика»не виділені в натурі та бувшим членам СВК «Харківська овочева фабрика»не видані державні акти на право власності на земельну ділянку, а лише сертифікати на право на земельну частку (пай).
Таким чином, земля що належала СВК «Харківська овочева фабрика»на праві колективної власності до теперішнього часу перебуває у колективній власності.
В матеріалах справи наявні договори, укладені позивачем в 07.07.2010 р. із фізичними особами, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які надали в оренду позивачу земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею (одна земельна ділянка) 0,87 га (т. 2 а.с. 112-115). Ці земельні далянки не виділені в натурі , є фактично орендою ідеальної долі в колективній власності( умовними кадастровими гектарами).
До матеріалів справи також надано витяг з книги записів реєстрації договорів оренди земельних часток( паїв) Алісівською сільською радою Близнюківського району Харківської області.( а.с.НОМЕР_4-119, т.2).
Аналізуючи даний документ судова колегія приходить о висновку про неможливість прийняти його до уваги для встановлення права позивача на захист прав орендаря та розміру спричиненої шкоди, у зв"язку із наступним.
Пошкодження посівів, як наполягає позивач , відбулося на частині поля НОМЕР_4
Зазначена книга містить дані про реєстрацію договорів оренди на єдиний масив поля НОМЕР_3 і частину поля НОМЕР_4 .
Згідно матеріалів , наданих позивачем ( т. 1 а.с.12) поля НОМЕР_3 і НОМЕР_4 не представляють собою єдиного масива.
За поясненнями позивача в судовому засіданні та що випливає із змісту позовної заяви, землекористуваня позивача на полі НОМЕР_4 складалося із частини поля, яку він орендував у пайщиків за 96 договорами та частини земельнлої ділянки, яку йому уступила третя особа.
До матеріалів справи надано витяг з книги записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Алісівською сільською радою Близнюківського району Харківської області ( а.с.132, т.1), згідно якого третя особа уклала договори оренди 07.10.2010р. із 143 пайшиками власниками сертифікатів.Об"єкт договору зазначено _ єдиний масив поля НОМЕР_4.
Враховуючи кількість сертифікатів та площу умовних гектарів по кожному з них , загальна орендована площа складає 125 умовних гектарів( згідно акту обстеження а.с. 84 , т.2) , тобто охоплює всю площу поля.
За таких обставин не є доведеним наявність в оренді у позивача навіть частини поля НОМЕР_4.
Крім того , є невизначеним правове положення позивача стосовно землі, що перебуває в оренді у третьої особи. Згідно пояснень позивача( та змісту позовної заяви) він користується частиною поля третьї особи за її усної згоди.
От же підтвердження права користування позивачем даним полем в порядку передбаченому ст. ст. 8;14 Закону Ураїни „ Про оренду землі відсутні.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 418420 грн. колегія суддів зазначає наступне.
Позивач в обґрунтування свого позову посилається на те, що відповідачем позивачу була спричинена шкода, яка полягає в тому, що СПД ФО ОСОБА_4 навмисно здійснив потраву посівів (озимої пшениці) на полі НОМЕР_4 Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області де позивач здійснював свою сільськогосподарську діяльність та йому було причинено матеріальну шкоду в розмірі 418420 грн. В підтвердження своєї позиції по справі позивачем додано до матеріалів справи копії звернень, заяв та скарг, які свідчать про звернення до органів прокуратури та внутрішніх справ з приводу порушення законних прав та інтересів позивача.
Також позивач надав до господарського суду акти виконаних робіт, акт обстеження знищених посівів озимої пшениці, копії платіжних доручень, копії видаткових накладних, основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 2011 рік, реєстри накладних на прийняте зерно та інше.
Як свідчать матеріали справи, господарським судом Харківською області ухвалою суду від 03.11.2011 року було зупинено провадження у справі у зв'язку із призначенням економічної експертизи, проведення якої було доручено ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.
На вирішення експерта поставлені наступні питання: чи підтверджується документально розрахунок матеріальної шкоди відповідно постанови ВСУ від НОМЕР_4.04.2004 року № 7 та згідно документів - копії статистичних даних ДСП "БВ" ТОВ по збиранню с/г культур станом на 01.06.2011 року та на 01.09.2011 року (кількість зібраного врожаю та на якій площі); копій реєстрів з визначенням класності озимої пшениці ДСП "БВ" ТОВ та рахунка по прийманню та зберіганню озимої пшениці; витягів - роздруківок із засобів масової інформації про ціну пшениці 3 класу; копії рахунку та акту здачі-приймання на збираннях ранніх зернових; копії акту, що підтверджує знищення посивів озимої пшениці; фотографії поля НОМЕР_4? Оплата за проведення експертизи була покладена на позивача.
24.02.2012 року справа № 5023/3411/11 була повернута з ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса з повідомленням експерта, що в зв'язку з невиконанням ухвали від 03.11.2011 р. у частині оплати вартості проведення судової експертизи, експертне проведення № 11561 знімається з виконання.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Відповідно до ч. 2 ст. НОМЕР_4 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання є відшкодування майнової шкоди.
Загальні положення про відшкодування шкоди закріплені у статті 1166 Цивільного кодексу України.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода може відшкодовуватися у вигляді відшкодування збитків, відшкодування в натурі ( ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України)
Заподіяння шкоди можливе при наявності чотирьох умов: наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність шкоди у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
Отже, позивач звертаючись з позовом про стягнення з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 418420 грн. має навести та доказати наявність зазначених умов.
До матеріалівсправи додано акт обстеження знищення посівів озимої пшениці від 03.05.2011р. , затверджений директором ДСП „БВ" ТОВ Блошко В.М. 04.05.211р.
Даний акт складений без участі відповідача, причина цього в акті не зазначена. В даному документі не зафіксовано коли відбулася подія потрави посівів,адже за поясненнями позивача відповідач декілька разів „Проникав своєю сільськогосподарською технікою на поле НОМЕР_4", в акті не вказано яким чином визначено площу потрави та де знаходиться дана ділянка, оскільки за твердженнями позивача на даному полі є два землекористувача -позивач та третя особа.
Згідно ст. 27 Закону України „Про оренду землі „ саме орендареві ( суборендатору) забезпечується захист права користування земельною ділянкою. Враховуючи відсутність у позивача договірних відносин із третьою особою неможливо вважати законним користування ним земельною ділянкою, що знаходиться в оренді ФОП ОСОБА_3 а отже і право на захист такого землекористування відсутнє.
Визначити межі земельної ділянки, яка знаходиться в оренді позивача не є можливим, у зв"язку із тим, що орендовані були умовні кадастрові гектари, без виділення їх в нарурі,про що також дав пояснення його представник позивача в судовому засіданні 23.05.2012р.
Є безідставним посилання позивача на положення Указу Президента України від 03.12.1999р. № 1529/99 щодо користуваня ним єдиним масивом земельних ділянок. Обставини справи свідчать про те, що спосіб користування позивача не відповідає поняттю „єдиний масив земельних ділянок".
Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції, що не підтверджено розмір та вартість заподіяння шкоди, про що свідчить повідомленням експерта про зняття справи з експертизи внаслідок невиконання ухвали суду позивачем в частині оплати вартості проведення експертизи.
Відповідно до ч.1ст.1ГПК України до господарського суду мають право звертатися юридичні особи за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Позивачем не доведено факту порушення його прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 15 березня 2012 року по справі №5023/3411/11 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 15 березня 2012 року по справі №5023/3411/11 залишити без змін.
Головуючий суддя Медуниця О.Є.
Суддя Россолов В.В.
Суддя Тихий П.В.
Повний текс постанови по справі №5023/3411/11 підписано 28.05.2012 р.
Головуючий суддя Медуниця О.Є.
Суддя Россолов В.В.
Суддя Тихий П.В.