АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/1873/2012
Головуючий по 1-й інстанції Дігтяр М.І.
Суддя-доповідач: Дряниця Ю. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого -судді : Дряниці Ю.В.
Суддів: Карнауха П.М., Кривчун Т.О.
при секретарі: Ткаченко Т.І.
з участю: представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Кривоноса П.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на рішення Зінківського районного суду Полтавської області від 29 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Перемога" про поновлення на роботі та стягнення коштів за вимушений прогул.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Зінківського районного суду Полтавської області від 29 березня 2012 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Перемога" про поновлення на роботі та стягнення коштів за вимушений прогул.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 просить рішення місцевого суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оцінка доказів проведена невірно, неправильно застосовані норми матеріального права та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що
згідно наказу ПОСП «Агрофірма Перемога»№ 32 від 15 жовтня 2002 року за невихід на роботу і допущені прогули звільнено від обов'язків завідуючого птахоферми ОСОБА_4 і надано йому роботу в злотницькій бригаді.
Згідно наказу ПОСП «Агрофірма Перемога»№ 33 від 15 жовтня 2003 року скорочено посаду завідуючого птахоферми с. Зайці, обов'язки матеріально-відповідальних осіб покладено на птаха рок ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Не погоджуючись із даними наказами позивач у цьому ж місяці звернувся із заявою в прокуратуру Зіньківського району про порушення його прав перевіркою якої встановлено ряд порушень та винесений протест прокурора на незаконний наказ № 32 від 15 жовтня 2003 року та запропоновано звернутися до директора ПОСП «Агрофірма Перемога»по поновленню його прав.
Наказом ПОСП «Агрофірма Перемога»№ 42 від 19 листопада 2003 року згідно протесту прокурора Зінківського району відмінено по господарству наказ № 32 від 15.10.2003 року.
Наказом ПОСП «Агрофірма Перемога»№ 43 від 16 грудня 2003 року скорочено посаду завідуючого птахоферми с. Зайці, обов'язки матеріально-відповідальних осіб покладено на птаха рок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 В зв'язку з скороченням посади зав.ПТФ ОСОБА_4, котрий виконував ці обов'язки, надати роботу в плотницькій бригаді.
При розгляді справи в суді представник відповідача наполягав на застосуванні позовної давності.
Колегія суддів вважає, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності, оскільки він пропущений з неповажних причин, суд першої інстанції вірно провів аналіз норм чинного законодавства, врахував всі обставини справи та норми закріплені в статтях 231, 232, 233, 234 КЗпП України, статтях 265, 267 ЦК України.
У відповідності до ч.1 ст. 233 Кодексу встановлено 3-місячний строк для звернення до суду за захистом порушених трудових прав з моменту коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Про факт обізнаності позивача про порушення його трудових прав в 2003 році з приводу звільнення з посади завідуючого птахоферми та надання іншої роботи столяра в плотницькій бригаді свідчать обставини, на які посилається позивач в своїй позовній заяві при зверненні до суду. Також не заперечується, що трудові відносини між сторонами на даний час не припинені.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в задоволенні заявленої вимоги, якщо судом не буде визнано, що даний строк пропущений з поважних причин (ст.267 ЦК України).
Посилання апелянта на те, що строк звернення до суду він пропустив спростовується обставинами встановленими в суді першої інстанції.
Фактично між сторонами виник спір з приводу переведення позивача на іншу посаду на цьому ж підприємстві. Трудові відносини між сторонами не припинені. Таким чином, обґрунтування доводів апеляційної скарги, що строк звернення до суду слід обраховувати з моменту отримання трудової книжки є необґрунтованим. В даному випадку, порушення трудових прав позивача відбулося з моменту переведення його на іншу посаду без подальшого звільнення, яке відбулося в 2003 році.
Як вбачається з самої позовної заяви та інших матеріалів справи, позивач не заперечує, що його в 2003 році було звільнено з посади завідуючого птахоферми та надано іншу роботу столяра в плотницькій бригаді, до виконання якої він приступив та отримував за її виконання заробітну плату. Єдиним вжитим позивачем заходом на відновлення своїх порушених трудових прав було його звернення до прокуратури Зінківського району Полтавської області. По результатам проведеної прокурорської перевірки, було внесено протест прокурора на незаконний наказ № 32 від 15 жовтня 2003 року та запропоновано позивачу звернутись до директора ПОСП «Агрофірма Перемога». Як зазначається самим позивачем, відповідач на його звернення не здійснив належного реагування та не відновив його порушені трудові права. Разом з цим, починаючи з 2003 року за захистом своїх прав та інтересів він до суду не звертався аж до листопада 2011 року.
А тому, колегія суддів вважає, що вірними є висновки місцевого суду, що строк звернення до суду позивачем пропущений з неповажних причин, оскільки спір про переведення на іншу посаду виник в 2003 році та останній, будучи офіційно повідомлений про дані обставини, конкретних заходів по поновленню своїх прав тривалий час не вживав.
Колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду зроблений на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції. Апелянтом тлумачення норм чинного трудового та цивільного законодавства проведено без повного та системного аналізу.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Зінківського районного суду Полтавської області від 29 березня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Дряниця Ю.В.
Судді: Карнаух П.М.
Кривчун Т.О.
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Ю.В.Дряниця