АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/1042/2012
Головуючий по 1-й інстанції Новак Ю.Д.
Суддя-доповідач: Карнаух П. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого -судді : Карнауха П.М.
Суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О.
при секретарі: Ткаченко Т.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на заставлене майно.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Карнауха П.М., -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк" в особі Полтавської філії АБ „Укргазбанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору задоволені повністю.
Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВР, виданий Октябрським РВ ПМУ МВС України в Полтавській області 12.12.2002 року, зареєстрований за адресою: 36028, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк" в особі Полтавської філії АБ „Укргазбанк" загальну заборгованість по кредиту на суму 44242,31 доларів США, 1700,00 гривень судового збору та 120,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. При стягненні заборгованості іноземну валюту слід конвертувати в національну згідно курсу НБУ станом на день проголошення рішення суду.
Звернуто стягнення на заставлене майно, а саме земельну ділянку, площею 1000 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 яка належить Іпотекодавцю ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯЕ № 648872) від 12.11.2007 року, виданого Октябрською районною у м. Полтава радою. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1-1524. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та господарської забудови (для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд), кадастровий номер земельної ділянки: 5310137000:17:01:0299, за рахунок вартості якої погасити зобов'язання по кредитному договору № 787 к-ф від 24 вересня 2008 року.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове по суті позовних вимог, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм чинного законодавства. Справа була розглянута у відсутності відповідача ОСОБА_2, що позбавило останнього можливості скористатись своїми процесуальними правами. Судом рішення прийнято на підставі матеріалів і доказів наданих лише позивачем, що призвело до неповного з'ясування обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк»та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 787 к-ф від 24 вересня 2008 року, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 34000 доларів США на задоволення споживчих потреб, на строк з 24 вересня 2008 року по 21 вересня 2018 року, зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 14,4 % річних.
За умовами п. 3.3.3.-3.3.4. Позичальник зобов'язується сплачувати заборгованість за кредитом, щомісячно з 1-го по 10-е (десяте) число кожного місяця, в розмірі не менше 1/120 від суми отриманого кредиту, а також один раз на місяць, не пізніше 10-го числа наступного місяця сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з 14,4 % річних.
Згідно п. 5.3. кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати Банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості.
Пунктом 2.1. закріплено, що згідно договору № 787 к-ф від 24 вересня 2008 року укладеного одночасно між Банком та ОСОБА_4 в забезпечення зобов'язань за дійсним договором Банком приймається в іпотеку земельна ділянка, загальною площею 1000 кв.м., яка знаходиться у АДРЕСА_2 що належить ОСОБА_2.
Відповідно до п.2.3. Договору іпотеки № 787 к-ф від 24.09.2008р. предмет іпотеки оцінено Сторонами в 246 200 грн. (надалі -заставна вартість). Сторони визначили початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.
Суд першої інстанції з'ясувавши всі обставини по справі, на підставі яких, вірно дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставлене майно -предмет іпотеки підлягають задоволенню, враховуючи норми закріплені в статтях 509, 526, 536, 548, 549, 1054, 610, 611 ЦК України та ЗУ «Про іпотеку».
Колегія суддів вважає, що задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей 526, 530 ЦК України.
Відповідно до норм статей 629, 610, 612, 625 ЦК України - договір є обов'язковим до виконання; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач ОСОБА_4 умови кредитного договору не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по кредиту 33092,58 доларів США, заборгованість по процентам -5398,52 доларів США та нарахована пеня -5751,21 доларів США. Загальна заборгованість по кредиту становить -44242,31 доларів США.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Також, вірними є висновки суду щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки в даному випадку судом не допущено подвійне стягнення, так як особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця.
Іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».
Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем.
Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
Таким чином, ОСОБА_2, уклавши Договір іпотеки № 787 к-ф від 24 вересня 2008 року, забезпечив виконання кредитного договору боржником ОСОБА_4 та передав Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 1000 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 яка належить йому на праві особистої приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 648872 від 12 листопада 2007 року, виданого Октябрською районною у м. Полтава радою. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1-1524. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та господарської забудови (для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд), кадастровий номер земельної ділянки: 5310137000:17:01:0299.
Відповідно до п.1.1 договір іпотеки забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги визначені законом та договором в повному обсязі за рахунок заставленого майна.
Статтею 11 ЗУ «Про іпотеку»закріплено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.
Апелянт в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що рішення ухвалено лише на підставі матеріалів і доказів, наданих лише позивачем. Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 15.07.10р.,16.04.2011р., 30.09.2011р., 05.10.2011р. особисто отримував судову кореспонденцію (а.с.46, 85, 111, 122), таким чином був обізнаний про наявність в суді даного спору.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_2 не були здійснені жодні дії, направленні на доказування своєї позиції (заперечення проти позову та будь-які клопотання з приводу розгляду справи не надані), що свідчить про їх недобросовісність здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
Таким чином, відповідачем ОСОБА_2 чи його представником не було надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції з приводу пред'явлених позовних вимог. Крім того, позиція відповідача щодо пред'явленого позову не висловлюється та не обґрунтовується в апеляційній скарзі.
Колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду зроблений на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка.
Суд першої інстанції вірно провів аналіз норм чинного законодавства, що регулює вирішення даного спору та врахував всі обставини справи.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції, а містить лише узагальнені посилання на недотримання судом норм процесуального права щодо законності та обґрунтованості судового рішення.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.
Разом з цим, резолютивна частина рішення не в повній мірі відповідає вимогам ст. 39 Закону України «Про іпотеку», оскільки не містить визначення початкової вартості предмета іпотеки , та способу реалізації предмета іпотеки. У зв'язку з чим, резолютивну частину рішення необхідно доповнити зазначення початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації , яку сторони визначили в п. 2.3. Договору іпотеки № 787 к-ф від 24.09.2008р. в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної сторонами п. 2.3. Договору іпотеки в розмірі 246200 грн. та способом реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 -відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2011 року -залишити без змін, доповнивши третій абзац його резолютивної частини вказівками:
про початкову вартість предмета іпотеки згідно п. 2.3. Договору іпотеки № 787 к-ф від 24.09.2008р. в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної сторонами в розмірі 246200 грн.;
про спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Карнаух П.М.
Судді: Дряниця Ю.В.
Кривчун Т.О.
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області П.М.Карнаух