ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 р. Справа № 2а/0270/2198/12

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області із адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3 320, 11 грн.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України, ухвалою від 14.05.2012 року відкрито скорочене провадження у даній справі.

На виконання вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, копія вказаної ухвали надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, одночасно йому було запропоновано у 10-денний строк з дня одержання ухвали подати заперечення проти позову.

Відповідач у строк, передбачений ч. 3 ст. 183-2 КАС України, заперечень проти позову не направив. Копію ухвали суду про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі від 14.05.2012 року направлено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 рекомендованим листом за адресою, що вказана позивачем. Ухвала не отримана відповідачем, повернувся конверт із відміткою відділу поштового зв'язку, що адресат відмовився від одержання судової кореспонденції.

Адреса, на яку направлялась ухвала, вказана у Свідоцтві про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців (а. с. 5), а такі відомості є достовірними і точними.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу у скороченому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обставини, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких мотивів.

Як встановлено з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 зареєстрована Іллінецькою районною державною адміністрацією Вінницької області 29.05.2005 року та є платником єдиного внеску.

Відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2 978, 31 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-VI) страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 11 цього ж Закону визначає осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, зокрема ними є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 статті 14 Закону № 1058-VI встановлено, що до кола страхувальників відносяться застраховані особи, визначені п. 3 ст. 11 даного Закону.

Стаття 15 вказаного Закону передбачає, що платниками страхових внесків до Накопичувального фонду є застраховані особи, зазначені в пунктах 1-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною 1 статтею 19 Закону визначено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у п.5 ст. 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Верховною Радою України 08.07.2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Даним Законом підпункт 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції:

"Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески ".

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлений Законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Згідно із ст. 20 Закону № 1058-VІ, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частина 6 цієї ж статті передбачає, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Судом встановлено, що протягом січня-вересня 2011 року ФОП ОСОБА_1 сплату страхових внесків у розмірах, передбачених Законом, не проводила, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість в сумі 2 978, 31 грн.

Відповідачу направлялась вимога № Ф 49 У від 03.02.2012 року про сплату боргу (а. с.8) в сумі 2 978, 31 грн., тобто позивачем вживались заходи для погашення наявної заборгованості, проте на день звернення до суду проплати не відбулось.

Відповідно до абз. 3 ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язання із сплати страхових внесків мають пріоритет над усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати зарплати.

Згідно із ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області заборгованість по несплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2 978, 31 грн. (дві тисячі дев'ятсот сімдесят вісім гривень тридцять одна копійка).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя Загороднюк Андрій Григорович