У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі

головуючого Кравченка С.І.

суддів Франтовської Т.І., Тельнікової І.Г.

за участю прокурора Підвербної Г.Я.

захисника ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні 17 травня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 25 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 30 листопада 2011 року щодо ОСОБА_2

Вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 25 червня 2011 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 28 березня 2011 року за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 28 березня 2011 року та остаточно визначено покарання у виді 3 роки 1 місяць позбавлення волі

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 30 листопада 2011 року зазначений вирок залишено без зміни.

Як установив суд, ОСОБА_2, будучи раніше судимим за крадіжку чужого майна, судимість в якого не знята та не погашена, 14 травня 2011 року, перебуваючи на території автовокзалу в смт. Крижопіль Вінницької області, познайомившись з малолітнім ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, допоміг останньому придбати в магазині «Мотосвіт» спортивний велосипед, вартістю 950 грн. а потім шляхом обману заволодів ним і поїхав до себе додому в с. Липівка Томашпільського району Вінницької області, де користувався вкраденим велосипедом.

У касаційній скарзі, як убачається з її змісту, захисник засудженого ОСОБА_1 вказує про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого і порушує питання про пом'якшення призначеного ОСОБА_2 покарання. Зазначає, що суд не взяв до уваги наявність обставин, що пом'якшують покарання.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, який підтримав касаційну скаргу, пояснення прокурора Підвербної Г.Я., яка заперечує проти задоволення скарги, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні ним зазначеного у вироку злочину по суті у касаційній скарзі не оспорюються, та відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким судом дано належну оцінку. Кваліфікація дій засудженого за ч. 2 ст. 190 КК України відповідає встановленим судом фактичним обставинам справи.

Доводи захисника про невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з матеріалів справи, при вирішенні питання про призначення засудженому покарання, суд у повній мірі дотримався вимог зазначеного закону. Зокрема, встановлено, що ОСОБА_2 щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, що судом визнано як обставини, які пом'якшують покарання.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд обставиною, що обтяжує покарання, визнав: вчинення злочину відносно малолітньої особи.

При вирішенні питання про призначення покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості, та ту обставину, що ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину, на шлях виправлення не став і вчинив новий злочин у період іспитового строку.

Виходячи з наведеного, місцевий суд прийняв обґрунтоване рішення про призначення ОСОБА_2 покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 190 КК України. Підстав для призначення більш м'якого покарання, про що порушується питання в касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Апеляційний розгляд справи проведено відповідно до вимог закону, а ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не допущено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 25 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 30 листопада 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

Судді:

_________________ ________________ _________________

С.І. Кравченко Т.І. Франтовська І.Г. Тельнікова